| Ісмаїл III | |
|---|---|
| перс. شاه اسماعیل سوم азерб. III Şah Ismail | |
 | |
| Ім'я при народженні | перс. شاهاسماعیل سوم |
| Народився | 1733 Ісфаган |
| Помер | 1773 Абадан |
| Країна |  Занди |
| Діяльність | суверен |
| Знання мов | азербайджанська і перська |
| Титул | шах |
| Термін | 1750—1752 та 1753—1773 |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Сефевіди |
| Батько | Сайєд Муртаза халіфа султані |
| Мати | Мар'ям Султан |
| Родичі | Ісмаїл I |
Ісмаїл III (перс. شاهاسماعیل سوم, *1733 —1773) — шах Ірану в 1750—1752 та 1753—1773. Був номінальним володарем в часи династії Занд.
Життєпис
Належав до династії Сефевідів по материнській лінії. Син Сайєда Муртази Халіфи Султані, знатного перса, та Мар'ям Султан, доньки шаха Солтан Хусейна. При народженні у 1733 дістав ім'я Абу Тобу.
Тривалий час батьки не брали участі у політичних справах. Після смерті Надир Шаха почалася боротьба за трон між його спадкоємцями. У 1747 році впливові військовики Карім-хан Занд, Абдолфатх-хан і Алі Мардан-хан Бахтарі досягли згоди про розподіл країни. У 1749 році в Мешхеді посів трон Солейман II з Сефевідів.
До 1750 були переможені усі шахи з династії Афшаридів. У 1750 після захоплення Ісфагана Карім-хан і Алі Мардан-хан оголосили Алі Тобу новим шахом під ім'ям Ісмаїл III, церемонія відбулася 29 червня. Останній не мав жодної влади.
У 1751 перебував у таборі Алі Мардан-хана, який виступив проти Карім-хана. Але потім перебіг на бік останнього. Тоді Алі Мардан-хан поставив шахом Солтан Хусейна II. Останній переміг супротивника, ставши вакілем (регентом). У 1760 році останній, відчувши себе доволі впевненим, відправив Ісмаїла III у заслання до м. Абадан (Хузістан), де той помер 1773 року.
Джерела
- Abu'l-Ḥasan Golestāna. «Mojmal al-tawārīḵ». ed. M.-T. Modarres Rażawī. Tehran. 1977. səh. 172-73, 181-82, 192, 214-15.
- Perry, John (1991). «The Zand dynasty». The Cambridge History of Iran, Vol. 7: From Nadir Shah to the Islamic Republic. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 1–63. ISBN 9780521200950.