Франц Враніцкі
нім. Franz Vranitzky
Franz Vranitzky
8 Федеральний канцлер Австрії
16 червня 1986 — 28 січня 1997
Попередник	Фред Зіновац
Наступник	Віктор Кліма
Народився	4 жовтня 1937(1937-10-04)[1][2][…] (87 років) Відень, Федеративна держава Австрія
Відомий як	політик, баскетболіст, економіст, банкір
Місце роботи	Федеральний уряд Австрії і ОБСЄ
Країна	Австрія
Alma mater	Віденський економічний університет
Політична партія	Соціал-демократична партія Австрії
Релігія	католицька церква
Нагороди	почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі[d] (1993) Fulbright Prized (1995) почесний громадянин Відняd (4 жовтня 2017)
Підпис
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Франц Враніцкі (нім. Franz Vranitzky; 4 жовтня 1937 року, Відень) — австрійський державний і політичний діяч. Член Соціал-демократичної партії Австрії, восьмий федеральний канцлер Австрії.

Сином ливарника, Франц Враніцкі зростав та жив у небагатій сім'ї. У гімназії вивчав економіку, закінчив навчання у 1960 році. У молодості Враніцкі грав у баскетбол і був членом збірної Австрії.

У 1962 році він став членом Соціал-демократичної партії Австрії. У тому ж році він одружився з Крістін Крістен і згодом став батьком двох дітей. З 1976 року працював у банківському секторі. Міністр фінансів у кабінеті Фреда Зіноваца у 1984–1986 роках.

Після відставки Зіноваца з постів лідера СПА й Федерального канцлера, очолив соціалістів і уряд країни.

Перший кабінет Враніцкі було сформовано, як це вже тривало багато років, із соціалістів та представників Австрійської партії свободи. Однак у вересні 1986 року новим лідером партії свободи був обраний Йорг Гайдер, відомий своїми радикальними націоналістичними поглядами. Через принципову відмову співпрацювати з Гайдером Враніцкі негайно розірвав коаліцію^[4].

За результатами виборів Враніцкі сформував кабінет «великої коаліції», що складалась із представників двох найбільших сил в країні — соціалістів та народників^[5]. «Велика коаліція» мала правити країною до 2000 року, і знову з 2007 року, вже після того, як Враніцкі полишив політичну арену.

У 1991 році Враніцкі був одним з ініціаторів перейменування Соціалістичної партії на Соціал-демократичну.

Після закінчення холодної війни, Франц Враніцкі був зосереджений на просуванні відносин з країнами Східної Європи й членства в Європейському Союзі. Після референдуму 12 червня 1994 року, на якому 66 % населення проголосували за вступ в ЄС, Австрія приєдналася до Європейського союзу в січні 1995 року. Військовий нейтралітет Австрії, який підтримувався під час холодної війни, було підтверджено в процесі.

В січні 1997 року Враніцкі пішов у відставку поста канцлера і голови партії.^[6]

Після відставки Франц Враніцкі виконував функції глави місії ОБСЄ в Албанії. У червні 2005 року він віддав одну зі своїх нирок дружині Крістін, яка мала хронічну ниркову недостатность.

• Орден «Достик» I ступеня (Казахстан, 7 вересня 2004 року)^[7]

• I.М. Мельникова. Враницький Франц // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 640. — ISBN 966-00-0734-5.
• С. О. Плахотнюк. Враніцький Франц // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

• Враніцкі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с.
• ВРАНИЦКИЙ Франц
• Франц Враніцкі на peoples.ru (рос.)