Вернер Файманн
нім. Werner Faymann
Werner Faymann
12 Федеральний канцлер Австрії
2 грудня 2008 — 9 травня 2016
Попередник	Альфред Гузенбауер
Наступник	Райнгольд Міттерленер (в.о.)
Народився	4 травня 1960(1960-05-04) (64 роки) Відень, Австрія
Відомий як	політик, Q1772968, таксист, консультант
Місце роботи	Федеральний уряд Австрії і Zentralsparkasse der Gemeinde Wiend[1]
Країна	Австрія
Alma mater	Віденський університет і Q73773881?[2][3]
Політична партія	Соціал-демократична партія Австрії
У шлюбі з	Martina Ludwig-Faymannd
Релігія	католицтво
Підпис
werner-faymann.at
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Вернер Файманн (нім. Werner Faymann, 4 травня 1960, Відень, Австрія) — австрійський політичний діяч, 12 Федеральний канцлер Австрії (2008—2016).

Під час навчання в гімназії Відня — Henriettenplatz Файман приєднався до соціалістичної молоді і увійшов до партії СДПА. Після закінчення гімназії в 1981 він очолив соціалістичну молодь Відня. У цій якості він брав участь в 1983 році в організації демонстрації проти візиту Папи Римського Івана Павла II до Австрії.

Вернер навчався на юридичному факультеті Віденського університету, проте він залишив університет, не закінчивши навчання. Він працював консультантом банку Zentralsparkasse. Файман з 1985 по 1994 займав пост члена Віденської Асамблеї і Муніципального Ради.

У 1988—1994 був керівним директором і головою Асоціації віденських орендарів. У 1994 році Файман очолив виконавчу міську раду із питань житлового будівництва. Він був віцепрезидентом Віденського бізнес агентства (VBA). З 1996 року він був головою міської ради Відня із питань ремонту житла, житлового будівництва та міського господарства.

Міністр транспорту, інновацій і технологій в кабінеті міністрів канцлера Альфреда Гузенбауера в січні 2007 — грудні 2008. 16 червня 2008 став головою Соціал-демократичної партії Австрії. 7 липня 2008 року Файман обраний партією СДПА провідним кандидатом на виборах до Національної ради. На виборах, які відбулися 23 листопада 2008 року, Файман очолив коаліцію СДПА і АНП. Його обрано Канцлером Австрії і вступив на посаду в грудні 2008 року.

Як керівник партії, що отримала більшість голосів під час виборів до австрійського парламенту, що відбулися 28 вересня 2008 року, був уповноважений президентом країни Хайнцем Фішером 8 жовтня 2008 року сформувати новий уряд Австрії. 24 листопада 2008 року лідери Соціал-демократичної партії Австрії і Австрійської народної партії домовилися про створення великої коаліції з двох партій, обравши кандидатуру Вернера Файмана на пост канцлера Австрії.

У перші місяці свого перебування на посту канцлера він мав на землях Каринтії, Зальцбурзі та Верхньої Австрії і низький рейтинг на свою підтримку з опитувань населення. Експерти говорили що соціал-демократична партія під його керівництвом знаходиться в кризі. У 2010 році Файман оголосив про проведення референдуму щодо введення податку.

Після аварії на станції Фукусіма він оголосив про допомогу. Хоча Файману вдалося відзначитися в областях економіки, в інших він не зміг добитися прогресу. Наприклад, Палата представників, часто критикує його за відсутність рішучості та жорсткості стосовно закону про імміграцію.

Брав участь у конференції Більдербергського клубу в 2009. У 2011 також було заплановано його участь у заходах клубу, що о не раз було негативом для парламентського розслідування.

Одружений з 2001, його дружина — член парламенту Мартіна Людвіга Файман. Вернер має двох дочок, одна від його першого шлюбу.

• Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с.
• Ernst Hofbauer: Faymann. Der Kanzler im Zwielicht. Zur Zeit W3, Wien 2012, ISBN 978-3-900052-20-1.
• Curriculum Vitae of Werner Faymann. Federal Chancellery of Austria. Архів оригіналу за 14 березня 2009. Процитовано 11 березня 2009.
• New Austrian government takes office. International Herald Tribune. Associated Press. 2 грудня 2008. Архів оригіналу за 14 березня 2009. Процитовано 11 березня 2009.
• SPÖ-Brief im Wortlaut: Volksabstimmung für neuen EU-Vertrag^{[недоступне посилання з березня 2019]}