Клаус Йоганніс | |||
---|---|---|---|
рум. Klaus Werner Iohannis нім. Klaus Werner Iohannis ![]() | |||
![]() | |||
Президент Румунії | |||
21 грудня 2014 — 12 лютого 2025 | |||
Попередник | Траян Бесеску | ||
Наступник | (в.о.) Іліє Боложан | ||
Мер Сібіу | |||
30 червня 2000 — 2 грудня 2014 | |||
Попередник | Дан Кондурат | ||
Наступник | Астрід Фодор | ||
Президент Національної ліберальної партії | |||
28 червня 2014 — 18 грудня 2014 | |||
Попередник | Крін Антонеску | ||
Наступник | Аліна Горджію Васіле Блага | ||
Народився | 13 червня 1959 (65 років) Сібіу, Народна Республіка Румунія | ||
Відомий як | шкільний учитель, політик, вчитель фізики, school inspector, державний діяч, письменник ![]() | ||
Місце роботи | Samuel von Brukenthal National Colleged ![]() | ||
Країна | ![]() ![]() | ||
Національність | Трансильванський саксон | ||
Alma mater | Клузький університет (1983) ![]() | ||
Політична партія | Національна ліберальна партія | ||
Батько | Густав Хайнц Йоганніс | ||
Мати | Сусанна Йоганніс | ||
У шлюбі з | Кармен Йоганніс | ||
Релігія | Протестант (лютеранин) | ||
Нагороди |
| ||
Підпис | ![]() | ||
klausjohannis.ro | |||
![]() | |||
![]() | |||
Клаус Вернер Йоганніс (рум. Klaus Werner Iohannis; нар. 13 червня 1959, Сібіу, Народна Республіка Румунія) — румунський політик, 21 грудня 2014 обраний Президентом Румунії[1], діяч місцевого самоврядування та викладач етнічного саксонського походження, мер міста Сібіу (2000—2014), давній лідер Демократичного форуму німців у Румунії[en], у червні-грудні 2014 року очолював Націонал-ліберальну партію.
Життєпис
В 1979—1983 роках вивчав фізику в Університеті Бабеша-Бойяї, Клуж-Напока.
В 1983—1989 роках працював вчителем у кількох школах у Сібіу. У 1989–1997 викладав у школі Liceul Brukenthal Sibiu.
1990 року став членом Демократичного форуму німців в Румунії (FDGR). В подальшому, у структурах партії, що представляє німецьку меншину в Румунії, він обіймав різні посади, в 2001—2013 — був її очільником.
В 1997—2000 обіймав посаду головного інспектора освіти у Сібіу.
30 червня 2000 року був обраний мером міста Сібіу. На виборах 2004 року здобув 88,7 % голосів, на виборах 2008 року — 83,2 % голосів. 2012 року, вчетверте поспіль, був обраний на цю посаду (77,9 % голосів), яку обіймав посаду до 2014 року.
13 жовтня 2009 року, після прийняття парламентом вотуму недовіри уряду меншості Еміля Бока, Націонал-ліберальна партія (НЛП) оголосила про можливий розгляд кандидатури Клауса Йоганніса на посаду прем'єр-міністра нового тимчасового уряду.
2013 року вступив до Націонал-ліберальної партії, був обраний її віцеголовою. 28 червня 2014 року замінив Кріна Антонеску на посаді голови партії.
На початку 2023 року в телефонній розмові з Президентом України Зеленським, розкритикував Закон України «Про національні меншини (спільноти) України»[2].
Подав у відставку з посади Президента Румунії з 12 лютого 2025 року[3][4].
Примітки
- ↑ Клаус Йоханніс перемагає на виборах президента Румунії [Архівовано 24 Серпня 2018 у Wayback Machine.] radiosvoboda.org
- ↑ Закон України про нацменшини: чи є підстави для критики? – DW – 06.01.2023. dw.com (укр.). Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ https://www.digi24.ro/stiri/actualitate/politica/klaus-iohannis-si-a-dat-demisia-3115315
- ↑ Президент Румунії оголосив про відставку під загрозою імпічменту в парламенті. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 лютого 2025.
Посилання
- Народились 13 червня
- Народились 1959
- Випускники Клузького університету
- Кавалери ордена Зірки Румунії
- Кавалери ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
- Кавалери Великого срібного почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Офіцери ордена Корони
- Офіцери ордена «За заслуги перед ФРН»
- Президенти Румунії
- Уродженці Сібіу
- Мери міст Румунії
- Члени Національної ліберальної партії (Румунія)
- Кандидати в президенти Румунії