| Федір Вишневецький | |
|---|---|
| Народився | невідомо Вишневець |
| Помер | 1533 Вишневець |
| Поховання | Києво-Печерська лавра |
| Підданство | Велике князівство Литовське |
| Національність | русин |
| Діяльність | політик, військовик |
| Титул | князь |
| Посада | Чечерський старостаd[1][2] і Староста Пропойськийd[1][2] |
| Конфесія | православний |
| Рід | Вишневецькі |
| Батько | Михайло Вишневецький-Збаразький |
| Мати | ім'я невідоме, з роду Полубенських |
| Брати, сестри | Вишневецький Олександр Михайлович, Вишневецький Іван Михайлович і Федько Вишневецький |
| У шлюбі з | Марія Штефанівна, Анастасія Жилінська |
 | |
Федір Вишневецький (? — 1533) — руський князь гербу Корибут, політичний та військовий Великого князівства Литовського.
Життєпис
Походив із впливових родів Збаразьких та Вишневецьких. Син Михайла Вишневецького-Збаразького. Точна дата народження невідома. Невідомо, чи був він старшим братом Івана Вишневецького.
Допомагав батькові у розбудові родинних володінь та Волині та опору нападам кримських татар. 28 квітня 1512 року разом із батьком Михайлом, братами Олександром, Іваном завдав відчутної поразки під Лопушним кримськотатарській орді.
1511 року разом із братом Іваном отримав у Луцькому повіті Перемильську волость, 12 червня 1524 р. привілей на володіння Пропойським замком, водночас був призначений старостою пропойським та чечерським[3][4]. За земським «пописом» у 1528 році князь мав виставляти від своїх волинських володінь 12 корогв.
Скористатися повністю своїми здобутками на Волині князь Федір Вишневецький не встиг.
1533 році помер від хвороби. Помираючи без нащадків, вислугу Федір Михайлович записав на вічність дружині Анастасії Жилінській, родові маєтки успадкували його брати.
Був похований у Києво-Печерській лаврі.
Примітки
- ↑ а б Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 21–22.
- ↑ а б Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 48–49. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
- ↑ Собчук В. Д. Знать Південної Волині на схилі середніх віків. Історико-генеалогічне та історико-географічне дослідження: Дис… канд. іст. наук / В. Д. Собчук. — К., 2002. — С. 70
- ↑ str. 358, T. XV cz.1 (Czeczersk) «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914 (пол.)
Джерела
- Wolff J. Kniaziowie Litewsko-Ruscy od ko caczternastego wieku. — Warszawa, 1895. — 698 s.
Посилання
- Książęta Wisniowieccy (01) (пол.).