Тит Герміній Аквілін | |
---|---|
лат. T.Herminius Aquilinus ![]() | |
![]() | |
Народився | 6 століття до н. е. ![]() невідомо ![]() |
Помер | не раніше 499 до н. е. і не пізніше 496 до н. е. або 499 до н. е.[1] ![]() Regillusd, Стародавній Рим ![]() ·загиблий у бою ![]() |
Країна | Стародавній Рим ![]() |
Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий, ancient Roman diplomat ![]() |
Суспільний стан | патрицій[1] ![]() |
Посада | давньоримський сенатор[d][2], консул[2], військовий трибун[2], легат[2] і легат[2] ![]() |
Батько | невідомо ![]() |
Мати | невідомо ![]() |
Тит Герміній Аквілін (лат. Titus Herminius Aquilinus; ? — 498 рік до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, консул 506 до н. е.
Життєпис
Походив з патриціанського роду Гермініїв. Про родину немає відомостей.
Тит Герміній підтримав вигнання царя Тарквінія II з Риму у 509 році до н. е.
У 507 році до н. е. разом з Спурієм Ларцієм та Публієм Горацієм Коклесом захищав Пальовий міст (лат. Pons sublicius) на річці Тибр, дорога від якого вела до Риму, у битві з військом Порсени, царя етруського міста Клузій. У 506 році до н. е. обрано консулом разом з Спурієм Ларцієм Флавом. За час його каденції Рим зумів зберегти мир з усіма своїми сусідами.
У 498 році до н. е. розпочалася війна з італіками латинами. Вирішальна битва відбулася біля Регілльського озера, під час якої Тіт Герміній командував кіннотою як легат. Під час битви він вбив очільника Латинського союзу Октавій Мамілій[en], володаря етруського міста Тускулума, проте і сам загинув під час битви.
Родина
- Спурій Герміній Корітінезан Аквілін, консул 448 року до н. е.
Примітки
- ↑ а б в Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б в г д Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
Джерела
- T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. Unveränderter Nachdruck 1968.
- Тит Лівій, Ab urbe condita, 2,10,6f. (лат.)
- Діонісій Галікарнаський, 5,23,2ff.; 5,24,1.