село Путринці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Шепетівський район | ||||
Тер. громада | Ізяславська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA68060090360040555 | ||||
Облікова картка | село Путринці | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1581 | ||||
Населення | 425 осіб (2001) | ||||
Площа | 1,6 км² | ||||
Густота населення | 265,63 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 30300 | ||||
Телефонний код | +380 3852 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°08′58″ пн. ш. 26°49′14″ сх. д.H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря |
243 м | ||||
Водойми | річка Горинь | ||||
Відстань до обласного центру |
Хмельницький — 107 км | ||||
Відстань до районного центру |
Ізяслав — 1 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 30300, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Пу́тринці — село в Україні, у Ізяславській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 425 осіб.
Геологія
Село Путринці розташоване на північному відрізку зчленування Українського щита і Волино-Подільського перикратону. Тут оголюються сапоніти, кластити, шлаки експлозивного походження, мінерали-супутники алмаза вендського, крейдяного, палеогенного, неогенного періодів[1].
Археологія
1952 року в урочищі Перегониха між Путринцями і Радошівкою виявлено залишки посуду черняхівської і інших культур[2].
Етимологія назви
Топонім походить від назви страви із звареного ячменю і солодкого квасу — путрі[3].
Історія
На початку XVI століття селом володів заславський боярин Яцко Путринський. 1581 Путринці входили до складу Заславської волості князів Заславських[4].
1870 року збудовано дерев'яну цвинтарну церкву. Наприкінці XIX століття було там 85 дворів і близько 500 жителів. Село належало до Заславської волості Заславського повіту.
Протягом 1907–1917 років у складі Заславської ординації князя Романа Даміана Санґушка.
Після приходу більшовиків селян загнано до колгоспу «Червоний орач».
У лютому 1944 року під час німецько-радянської війни в околицях Путринців за версією поданою в совєтській літературі точилися бої між 226-ю стрілецькою дивізією і 2-ю танковою дивізією СС «Дас Райх» та 605-м піхотним полком 291-ї піхотної дивізії[5]. Згідно з сучасними дослідженнями у цьому районі з боку Вермахту були задіяні 509-й важкий танковий батальйон і 291-ша піхотна дивізія[6]
Пам'ятник на братській могилі радянських вояків 1944 року встановлений 1965 року[7].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Ізяславської міської громади.[8]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ізяславського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[9]
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 423 | 99.52% |
російська | 1 | 0.24% |
інші/не вказали | 1 | 0.24% |
Усього | 425 | 100% |
Символіка
Затверджена 9 листопада 2020р. рішенням сесії сільської ради. Автори - В.М.Напиткін, К.М.Богатов, В.В.Годованець.
Герб
На зеленому щиті із золотою сосновпагоноподібною главою і срібною хвилястою базою, тонко відділеною сріблом, золота шестипроменева зірка, під нею півмісяць ріжками вгору, над ними – срібне півкільце із загостреним виступом (т.зв. "острога"); по сторонам – два золотих колоски в стовп. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ПУТРИНЦІ".
Сосновопагоноподібна глава і хвиляста база – знак розташування села серед лісів біля Горині. Зірка, півмісяць і острога – родовий герб князів Заславських, засновників села, колоски – символ хліборобства. Корона означає статус населеного пункту.
Прапор
Квадратне полотнище поділене горизонтально сосновопагоноподібно і хвилясто на жовту, зелену, білу і синю смуги, у співвідношенні 7:27:1:5. На середній смузі - жовта шестипроменева зірка, під нею півмісяць ріжками вгору, над ними – біле півкільце із загостреним виступом (т.зв. "острога"); по сторонам – два жовтих вертикальних колоски[джерело?].
Інфраструктура
У селі є ФАП і церква Святої Покрови УПЦ МП.
Примітки
- ↑ Яценко Г. М. Флюидизатно-эксплозивная деятельность и рудоносность Волыно-Подольского перикратона Восточно-Европейской платформы (рос.) (Перевірено 27 червня 2012)
- ↑ Материалы и исследования по археологии СССР. Москва 1960. Т. 82. С. 52. (рос.)
- ↑ Словник української мови за редакцією Бориса Грінченка [Архівовано 21 березня 2015 у Wayback Machine.] (Перевірено 27 червня 2012)
- ↑ Ігор Тесленко. Заславська замкова книга XVI століття [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (Перевірено 27 червня 2012)
- ↑ Военно-исторический журнал. 1974. № 16. С. 48. (рос.)
- ↑ Wolfgang Schneider. Tigers in Combat І. Mechanicsburg, 2004. P. 348-349. (англ.)
- ↑ Тронько П. Т. Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. Киев 1987. С. 546. (рос.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
Посилання
- Село Путринці // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Хмельницька обласна рада. Ізяславський район. Паспорт територіальної громади Радошівської сільської ради (doc)
- Путринці на сайті Верховної ради України[недоступне посилання з квітня 2019] (Перевірено 27 червня 2012)
- Юлія Стахальська. Село — не люди (Перевірено 27 червня 2012)