| село Долоччя | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Шепетівський район |
| Тер. громада | Плужненська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68060190080023022 
|
| Облікова картка | село Долоччя |
| Основні дані | |
| Засноване | 1465 |
| Населення | 222 особи (2001) |
| Площа | 0,641 км² |
| Густота населення | 346,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30310 |
| Телефонний код | +380 3852 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°13′25″ пн. ш. 26°19′59″ сх. д. / 50.22361° пн. ш. 26.33306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
214 м |
| Водойми | річка Вілія |
| Відстань до обласного центру |
Хмельницький — 167 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 30320, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Плужне, вул. Бортника, 7 |
| Карта | |
  Долоччя | |
 Долоччя | |
| Мапа | |
| |
Доло́ччя (давня назва - Долотче) — село в Україні, у Плужненській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 222 особи.
Географія
Село розташоване на півночі громади, на правому березі річки Вілія, за 48 км (автошляхами Т 2313 та Р26) на захід від міста Ізяслав, та за 167 км (автошляхами Н03, Н25, Т 2313 та Р26) на північ — північний захід від обласного центру.
Сусідні населені пункти:[1]
|
Новородчиці | Кутянка | Кунів |
|
| Теремне | Пн | Сивір | ||
| Зх Долоччя Сх | ||||
| Пд | ||||
| Вілія, Карпилівка | Йосипівці | Велика Радогощ |
Історія
Найдавніша з відомих писемних згадок датується 25 січня 1465 року. Село на той час носило назву - Долотче. Тоді, його купив Іван князь Острозький у волинського зем'янина, пана Гринка Єловича за 30 коп грошей широких. Угоду було складено в Острозі.[2]
У 1906 році село Кунівської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 3. Дворів 48, мешканців 350[3].
Населення
| Роки | 1906 | 2001 | 2010 | 2011 |
|---|---|---|---|---|
| Населення, осіб | 350 | ▼222 | ▼166 | ▼162 |
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 219 | 98.65% |
| російська | 3 | 1.35% |
| Усього | 222 | 100% |
Примітки
- ↑ Долоччя (топографічна карта). Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 10 вересня 2013.
- ↑ Radzimiński, Zygmunt Luba (1887). Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. T. 1, 1366-1506 (польська) . Львів. с. 57.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 січня 2020.
- ↑ Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 180. Архівовано з джерела 19 грудня 2014
- ↑ Чисельність населення населених пунктів Хмельницької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 вересня 2013.
- ↑ Паспорт територіальної громади Кунівської сільської ради (doc). Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 10 вересня 2011.
Посилання
- Село Долоччя // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Хмельницька обласна рада. Ізяславський район. Паспорт територіальної громади Кунівської сільської ради (doc)
- Погода в селі Долоччя [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Список населених пунктів України, Хмельницька область [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Долоччя (карта) [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.].
 Населені пункти Плужненської сільської громади | |
|---|---|
| Села | Плужне Антонівка · Борисів · Велика Радогощ · Гаврилівка · Дертка · Добрин · Долоччя · Закриничне · Кам'янка · Кунів · Лісна · М'якоти · Мала Радогощ · Михайлівка · Нова Гутиська · Новосілка · Сивір · Стара Гутиська · Сторониче · Хотень Другий · Хотень Перший · Шекеринці. |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |