(ПЄС) | |||
![]() | |||
Загальна інформація: | |||
Тип: | прокуратура | ||
Юрисдикція: | ![]() | ||
Дата заснування: | 20 листопада 2017 (законодавче заснування) 1 червня 2021 (очікуваний початок роботи) | ||
Структура: | |||
Генеральний прокурор: | ![]() | ||
Кількість тер. підрозділів: | 24 прокурори, делеговані до держав-учасниць | ||
Штаб-квартира: | |||
Адреса штаб-квартири: | ![]() | ||
Вебсайт: | |||
[http://Офіційний вебсайт Офіційний вебсайт] | |||
|
Прокурату́ра Європе́йського Сою́зу (ПЄС; англ. European Public Prosecutor's Office / EPPO) — незалежний орган Європейського Союзу, який створено відповідно до Лісабонського договору і в якому братимуть участь 23 з 27 членів ЄС за процедурою посиленої співпраці (процедура, за якою принаймні дев'ять членів ЄС можуть установити власні механізми інтеграції та співпраці, в яких братимуть участь не всі члени ЄС).[1] Офіс органу розташовуватиметься в районі Кірхберг міста Люксембург, поряд з Судом Справедливости та Європейським судом аудиторів.[2][3] Очікується, що Прокуратура ЄС почне роботу восени 2020 року.[4]
Необхідність створення такого органу була викликана великими втратами бюджету ЄС через корупцію та нецільове використання. Щороку махінації з ПДВ завдають збитків на 50 млрд євро. В 2016 році було втрачено 4.2 євро дотацій Європейського Союзу витрачених не за призначенням.[5]
Першим Генеральним прокурором ЄС призначено Лауру Кевеші, колишню Генеральну прокурорку Румунії та колишню голову Антикорупційного управління Румунії, яка широко відома тим, що під її керівництвом прокуратура та антикорупційне управління успішно доводили до обвинувачувальних вироків справи щодо корупції в Румунії, в тому числі проти найвищих посадовців країни.[6]
Роль та структура
Роль Прокуратури ЄС полягатиме у розслідуванні та судовому переслідуванні шахрайства пов'язаного із бюджетом ЄС та інших злочинів проти фінансових інтересів ЄС, включаючи шахрайство щодо фондів ЄС на суму понад 10 000 євро та транскордонні випадки шахрайства з ПДВ, що завдають збитків на понад 10 мільйонів євро.
Раніше, лише національні органи влади могли розслідувати та переслідувати в судовому порядку ці злочини і не могли діяти поза межами своїх держав. Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству, Євроюст та Європол, аналогічно, не мали можливості діяти так, як зможе діяти прокуратура. Вони не можуть проводити судові переслідування, для цього вони мають передавати справи національним правоохоронним органам, що значно ускладнює боротьбу із транскордонними злочинами.[7]
Орган створено децентралізованим, його основу складатимуть прокурори в кожній державі-учасниці, делеговані Прокуратурою ЄС. В центральному офісі буде Генеральний прокурор ЄС із 20-ма європейськими прокурорами, а також технічний і слідчий персонал. Прокуратура ЄС може подавати запит на арешт підозрюваного, але це повинно бути підтверджено відповідним національним органом.[8][9]
Держави-учасниці

Інші держави ЄС, які не беруть участь.
У посиленому співробітництві беруть участь 24 країни-члени ЄС.[10] До оригінального регламенту приєдналися 20 держав-членів.[11] Іншим державам-членам, окрім Данії, яка відмовилася від участі у просторі свободи, безпеки і справедливости (AFSJ), дозволено приєднатися згодом. (Ірландія також має можливість відмовитися від участі в AFSJ, але форма відмови є більш гнучкою, що дає їй можливість приймати участь у кожному конкретному випадку.)
Після вступу на посаду кабінету Рютте III[12] Нідерланди офіційно подали запит на приєднання до ЄОКЗР 14 травня 2018 року.[13][14] Їхню участь ухвалила комісія 1 серпня 2018 р.[15][16] Мальта подала запит на приєднання 14 червня 2018 р.[17], а їхню участь було схвалено 7 серпня 2018 р.[18][19] Після того, як кабінет Туска III був призначений урядом Польщі, 5 січня 2024 року вона подала заявку на вступ до Європейської комісії.[20] Заяву схвалено 29 лютого 2024 р.[21][22][23] 13 листопада 2019 року Стефан Левен, прем’єр-міністр Швеції, заявив, що приєднання до ЄОКЗР є першою з трьох цілей політики ЄС для його уряду.[24] У березні 2024 року уряд Швеції подав до парламенту законопроект, що містить законодавство про приєднання до ЄОКЗР[25], який було схвалено 29 травня. 5 червня 2024 року уряд Швеції повідомив про свій запит на участь у ЄОКЗР до Ради міністрів та Комісії ЄС, який Комісія ЄС схвалила 16 липня 2024 року.[26][27]
- Члени
- Інші члени ЄС, які не є учасниками і можуть приєднатись
- Відмовились від приєднання
Створення
Європейська комісія 17 липня 2013 року внесла пропозицію щодо створення Прокуратури ЄС, засновану на мандаті Лісабонської угоди на створення такого відомства.[28][29] Однак 7 лютого 2017 року Рада Європейського Союзу дійшла висновку, що стосовно запропонованого проєкту серед країн-членів нема консенсусу.[30] В результаті, 17 країн-членів ЄС (Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Естонія, Іспанія, Латвія, Литва, Люксембург, Німеччина, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія) 14 лютого 2017 року звернулися з проханням внести проєкт на розгляд Європейської ради. Після того, як 9 березня 2017 року Європейська рада не досягла згоди,[31] 16 країн-членів (попередні 17, окрім Австрії, Естонії та Латвії, але із Кіпром та Португалією) 3 квітня 2017 року повідомили Європейський парламент, Європейську раду та Європейську комісію, що вони все ж таки будуть створювати Прокуратуру ЄС за процедурою посиленої співпраці.[32] Це було зроблено відповідно до статті 86 Договору про функціонування Європейського Союзу, яка передбачає спрощену процедуру розширеного співробітництва, що не потребує дозволу Європейської Ради.
Держави-учасниці узгодили текст законопроєкту про створення Прокуратури ЄС 8 червня того ж року.[33] В цей момент до проєкту долучились Латвія та Естонія. Пропозиція була затверджена Європейським парламентом 5 жовтня 2017 року,[34] а 12 жовтня 2017 року проєкт отримав остаточне схвалення 20-ма державами-учасницями, до яких приєднались Австрія та Італія. Прокуратура ЄС не матиме повноважень розпочинати розслідування чи судове переслідування злочинів, поки Європейська комісія не дасть на це дозвіл.[35] Початково планувалось, щоб Прокуратура ЄС могла займатися також серйозними міжкордонними злочинами, такими як тероризм, але це не було погоджено.[36]
Законодавчий ґрунт
Створення Прокуратури ЄС було передбачене статтею 86 Договору про функціонування Європейського Союзу Лісабонської угоди. У статті зазначено наступне:
- Започаткування
- Рада Європейського Союзу за спеціальною законодавчою процедурою може створити Прокуратуру ЄС на базі Євроюсту.
- Це має бути зроблено одноголосно в Раді та за згодою Європейського парламенту.
- Якщо Рада не може досягти одностайності, група з щонайменше дев'яти країн-членів ЄС може направити проєкт на розгляд до Європейської ради.
- Ці держави-члени можуть також приступити до встановлення посиленої співпраці між собою, після повідомлення про це Європарламенту, Європейської ради та Єврокомісії.
- Функції
- Прокуратура, у взаємодії з Європолом, відповідатиме за розслідування, юридичне переслідування та притягнення до кримінальної відповідальності тих, хто пов'язаний із злочинами проти фінансових інтересів ЄС.
- Вона здійснюватиме цю функцію у відповідних національних судах.
- Положення про створення прокуратури має визначити правила, що регулюють виконання нею своїх обов'язків, включаючи правила щодо допустимості доказів.
- Європейська рада може внести зміни до договору після консультацій з Європейською комісією та отримання згоди Європарламенту, щоб розширити свої повноваження на тяжкі міжкордонні злочини.
Перелік європейських головних прокурорів
N° | Портрет | Ім'я | Термін | Рідна держава |
---|---|---|---|---|
1 | ![]() |
Лаура Кодруца Кевесі | 31 жовтня 2019 р. – теперішній час[37] | Румунія |
Майбутнє
Поки що обмежена місія EPPO полягає в розслідуванні, кримінальному переслідуванні та притягненні до відповідальності в національних судах осіб, підозрюваних у правопорушеннях, що зачіпають фінансові інтереси Союзу. Так звана «Директива PIF» визначає, що це за правопорушення. Однак у майбутньому місія EPPO може бути розширена і на інші серйозні транскордонні злочини. Функції EPPO виконуються європейськими делегованими прокурорами в державах-учасницях, які мають такі ж повноваження, як і національні прокурори, на додаток до повноважень, наданих їм законодавством Союзу. Наприклад, європейський делегований прокурор може видати ордер на арешт або звернутися до компетентного національного судового органу з проханням видати ордер на арешт.
Бюджет і розширення
У світлі прискорення виплати коштів з Плану відновлення ЄС, а також потенційного майбутнього розширення ЄФПОО на Польщу та Швецію, у лютому 2024 року ЄФПОО офіційно звернулася з проханням збільшити свій бюджет на 2024 рік на 7,8 млн. євро, щоб досягти загальної суми в 79,7 млн. євро.[38]
Див. також
- Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству
- Європейський суд аудиторів
- Суд Справедливості
Примітки
- ↑ 20 EU nations back plan for EU prosecutor's office. Fox News Channel. 8 червня 2017. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ Brenton, Hannah (9 травня 2019). Europe's first public prosecutor to be housed in Kirchberg tower. luxtimes.lu (англ.). Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Tasch, Barbara (8 червня 2017). New European Public Prosecutor's Office to be based in Luxembourg. luxtimes.lu (англ.). Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ 20 країн ЄС заявили про створення Європейської прокуратури. Українська правда. 13 жовтня 2017. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ Губар, Олена (05 жовтня 2017). В Євросоюзі створюють Європейську прокуратуру. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ Наталія (26 грудня 2019). Прокурорка Європи: хто очолює боротьбу з корупцією в ЄС. Європейська правда. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
{{cite web}}
:|first1=
з пропущеним|last1=
(довідка) - ↑ Joint Statement by Commissioners Oettinger and Jourová on the European Parliament's consent to establishing the European Public Prosecutor's Office(англ.)
- ↑ Judicial cooperation. European Commission - European Commission.
- ↑ Behr, Dr Nicolai (20 червня 2017). European Union introduces European Public Prosecutor's Office to fight crimes against the EU.
- ↑ 20 member states confirm the creation of a European Public Prosecutor's Office. Council of the European Union. 12 жовтня 2017. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ 20 member states confirm the creation of a European Public Prosecutor's Office. Council of the European Union. 12 жовтня 2017. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ Jeroen Segenhout (10 жовтня 2017). Nederland sluit zich aan bij Europees OM (нід.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ European Public Prosecutor's Office - update on the implementation. Council of the European Union. 30 травня 2018. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
- ↑ OUTCOME OF THE COUNCIL MEETING - 3622nd Council meeting - Justice and Home Affairs (PDF). Council of the European Union. 5 червня 2018. Архів (PDF) оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
- ↑ European Public Prosecutor's Office: The Netherlands becomes 21st country to join common efforts to protect EU budget against fraud. European Commission. 1 серпня 2018. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
- ↑ COMMISSION DECISION (EU) 2018/1094 of 1 August 2018 confirming the participation of the Netherlands in the enhanced cooperation on the establishment of the European Public Prosecutor's Office. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 16 грудня 2022.
- ↑ PRESS RELEASE BY THE MINISTRY FOR JUSTICE, CULTURE AND LOCAL GOVERNMENT: Malta joins the European Public Prosecutor's Office. 14 червня 2018. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ European Commission - Daily News. European Commission. 7 серпня 2018. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
- ↑ COMMISSION DECISION (EU) 2018/1103 of 7 August 2018 confirming the participation of Malta in the enhanced cooperation on the establishment of the European Public Prosecutor's Office. Official Journal of the European Union. 7 серпня 2018. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
- ↑ Justice minister signs Poland's bid to join EPPO. TVN24. 5 січня 2024. Процитовано 3 лютого 2024.
- ↑ Polska częścią Prokuratury Europejskiej - Ministerstwo Sprawiedliwości - Portal Gov.pl. Ministerstwo Sprawiedliwości (pl-PL) . Процитовано 29 лютого 2024.
- ↑ Poland's efforts to restore rule of law pave the way for accessing up to €137 billion in EU funds. European Commission. 29 лютого 2024. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ COMMISSION DECISION (EU) 2024/807 of 29 February 2024 confirming the participation of Poland in the enhanced cooperation on the establishment of the European Public Prosecutor's Office. Official Journal of the European Union. L 807. 29 лютого 2024. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Speech from Prime Minister's Office. Government of Sweden. 13 листопада 2019. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 30 січня 2020.
- ↑ The government submits a bill on Swedish participation in the European Public Prosecutor's Office (Eppo). Government of Sweden. 13 березня 2024. Процитовано 16 березня 2024.
- ↑ Daily News 16 / 07 / 2024. European Commission - European Commission. Процитовано 16 липня 2024.
- ↑ Commission Decision (EU) 2024/1952 of 16 July 2024 confirming the participation of Sweden in the enhanced cooperation on the establishment of the European Public Prosecutor’s Office. Official Journal of the European Union. L 1952. 18 липня 2024. Процитовано 18 липня 2024.
- ↑ Nielsen, Nikolaj (5 червня 2012). Brussels explores creation of 'EU public prosecutor'. EUobserver (англ.).
- ↑ European Commission - PRESS RELEASES - Press release - Protecting taxpayers’ money against fraud: Commission proposes European Public Prosecutor's Office and reinforces OLAF procedural guarantees. europa.eu.
- ↑ European Public Prosecutor's Office : Council takes first step towards a possible enhanced cooperation. Рада Європейського Союзу. 7 лютого 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ Conclusions by the President of the European Council. Європейська рада. 9 березня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ European public prosecutor's office : 16 member states together to fight fraud against the EU budget. Рада Європейського Союзу. 3 квітня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ 20 member states agree on details on creating the European Public Prosecutor's office (EPPO) - Consilium. www.consilium.europa.eu (англ.). Процитовано 11 червня 2017.
- ↑ Procedure file - 2013/0255(APP) - European Public Prosecutor's Office. Європейський парламент. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ Council Regulation (EU) 2017/1939 of 12 October 2017 implementing enhanced cooperation on the establishment of the European Public Prosecutor's Office ('the EPPO'). Офіційний вісник Європейського Союзу. L 283/1. 31 жовтня 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
- ↑ Legislative train schedule: European Public Prosecutor — сайт Європейського парламенту (англ.)
- ↑ Decision (EU) 2019/1798 of the European Parliament and of the Council of 23 October 2019 appointing the European Chief Prosecutor of the European Public Prosecutor’s Office [Архівовано 19 February 2023 у Wayback Machine.], adopted 23 October 2019, effective 31 October 2019.
- ↑ EPPO requests an increase in budget to allow for successful enlargement of EPPO zone. EPPO. 23 лютого 2024. Процитовано 26 лютого 2024.