Пожоджук Дмитро Онуфрійович
Народився	15 жовтня 1955(1955-10-15) (69 років) Космач, Косівський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	вишивальник, політик, писанкар, письменник, журналіст
Alma mater	філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Заклад	Косівська районна рада і Пам'ятки України: історія та культура
Членство	Франкова кузня і Національна спілка журналістів України
Партія	Конгрес українських націоналістів
Нагороди	Всеукраїнська премія імені Івана Огієнка Премія імені Пантелеймона Кулішаd

Дмитро Онуфрійович Пожо́джук (нар. 15 жовтня 1955, Космач) — український майстер художньої вишивки та писанкарства, письменник, журналіст, громадсько-політичний діяч, етнограф, фольклорист; заслужений майстер народної творчості УРСР, лауреат премії імені Мирослава Ірчана та Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка^[1].

Народився 15 жовтня 1955 року в селі Космачі Косівського району Івано-Франківської області. У 1973 році на відмінно закінчив Космацьку середню школу. Наступного року поступив до Львівського університету, де був членом літературної студії «Франкова кузня» та членом редколегії факультетської газети^[1].

Працював журналістом на Буковині в районних часописах Новоселиці, Путили, Кіцманя. Пізніше працював у Ленінграді. З його ініціативи засновано мистецький журнал «Писанка»^[1].

Закінчив аспірантуру Львівського університету. Видав монографію на тему «Українська ввічливість»^[1].

Двічі обирася депутатом Косівської районної ради від Конгресу українських націоналістів, очолював при раді комісію з питань культури та духовності^[1]. Протягом 2006—2015 років був головою Космацької сільської ради.

Серед робіт:

• вишиті жіночі сорочки, серветки, рушники («Думи, мої, думи», «Балада про мальви», обидва — 1979), скатерки («Барви Космача», 1988);
• писанки («А я собі Христя», 1965; «Косарі», 1977; «Зима в Карпатах», 1991);
• картини — «Копиці» (1977), «Колядники» (1989) та інші.

Автор:

• статей в періодичній пресі про мистецтво Гуцульщини, вірші, оповідання;
• 2011 — «Українська ввічливість»^[2]
• збірок новел «За ким плачуть флояри»^[3] та «Весілля»^[4];
• низки статей до Енциклопедії сучасної України;
• 2023 — «Код нації», збірка есеїв про Гуцульщину.^[5]

Як етнограф досліджує писанки, вишивку та фольклор України, виступає на наукових конференціях та симпозіумах. Зібрав велику кількість писанок з різних місць України і світу. Як фольклорист зібрав сотні народних пісень і описів танців^[1].

2000 року про нього було видано книжку «Мистець — Дмитро Пожоджук» (упорядник Борис Кушнір)^[1].

• Дмитро Пожоджук про Незалежність - Український репортер
• Дмитро Пожоджук про космацькі вишивки

• Пожоджук Дмитро Онуфрійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 465 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Пожоджук Дмитро Онуфрійович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 480 . — ISBN 5-88500-071-9.;
• Б. Й. Кушнір. Пожоджук Дмитро Онуфрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.