Ця стаття застаріла. Будь ласка, допоможіть Вікіпедії, додавши до неї інформацію з енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл». (липень 2017)

село Охримівці
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Байковецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040010080061016
Основні дані
Засноване	1478
Населення	176 (2023)
Територія	1.702 км²
Густота населення	141.01 осіб/км²
Поштовий індекс	47370
Телефонний код	+380 3550
Географічні дані
Географічні координати	49°35′23″ пн. ш. 25°45′9″ сх. д. / 49.58972° пн. ш. 25.75250° сх. д. / 49.58972; 25.75250
Водойми	Гнізна
Відстань до районного центру	14 км
Найближча залізнична станція	Шляхтинці
Відстань до залізничної станції	5 км
Місцева влада
Адреса ради	47711, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Байківці, вул. Січових Стрільців, буд. 43
Карта
Охримівці
Охримівці
Мапа
Охримівці у Вікісховищі

Охри́мівці — село в Україні, у Байковецькій сільській гродаді Тернопільському районі Тернопільської області. Розташоване на річці Гнізна, в центрі району. До 2020 року - адміністративний центр Охримівської сільської ради.

Населення — 176 осіб (2023).

У 1989 р. назву села Охрімівці було змінено на одну літеру.

Біля села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Велике болото.

Затверджена рішення сесії сільської ради №8/28/3 «Про внесення змін в рішення Байковецької сільської ради від 26.02.2021р. № 8/6/11."^[1]

Щит розділений двома горизонтальними білими смугами з низками червоних ромбиків. У середній частині розміщено основні елементи герба Корибут: на червоному полі золотий півмісяць рогами додолу з золотою 6-променевою зіркою під ним; на півмісяць спирається золотий хрест з перехрещеними боковими та верхнім кінцями. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша написи «ОХРИМІВЦІ» і«1463» (перша письмова згадка про село).

Прапор села Охримівці – квадратне полотнище, на якому розміщені всі елементи герба, але без картуша і корони. На Прапорі повторюються кольори Герба.

За основу Герба та Прапора взято основні елементи та кольори гербу Корибут. До герба Корибут належали князі Збаразькі – перші відомі власники села, котрі володіли ним майже 2,5 ст. Червоні ромбики на білому тлі відповідно до традицій української вишивки символізують плідність, родючість. Саме так з давньоєврейської перекладається ім’я Охрим».

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

Перша писемна згадка припадає на 9 липня 1463 року. В цей день у Луцьку три брати – Василь, Семен і Солтан Васильовичі, «отчині і дідичі Збаразькі» (сини князя Василя Федоровича Несвізького) офіційно поділили батьківські маєтки. У цьому документі перераховано переважно більшість сіл Збаражчини (і не тільки), що відійшли князям.

Зокрема, Василю Васильовичу – містечко Збараж і села Опрілівці, Лозова, Охрімівці, Чернихівці, Верняки, Залужжя, Тарасівка, Розношинці, Мусорівці, дві Стриївки та інші.

Процитований документ зберігається в архіві князів Любартовичів Сангушків у Славуті (Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53).

На 01.01.1939 в селі проживало 930 мешканців, з них 670 українців-грекокатоликів, 245 українців-римокатоликів, 10 поляків і 5 євреїв^[2].

1946 внаслідок пожежі згоріло більше половини будівель.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Байковецької сільської громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району^[4].

Розподіл населення за рідною мовою за даними ^[5]:

• Церква перенесення мощей Святого Миколая (1903, кам'яна),
• Костел,
• «Фігури» св. Янни (1861), Ганни і на честь скасування панщини.

Насипана символічна могила УСС (1991).

Скульптура святого Яна Непомука

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташована в північно-східній околиці.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (1862 р.).

Розміри: скульптура — 1,4 м, постамент — 1,5х1,2х1,2 м, площа — 0,0004 га.^[6][7]

Культура

Є клуб, біблоітека, ФАП, торговельний заклад. У зв’язку з дуже малою кількістю дітей шкільного віку початкова школа припинила свою діяльність.

В Охримівцях перебував Іван Франко.

• Демків Михайло — селянин, громадський діяч, посол до Галицького сейму й австрійського Райхсрату.
• Василь Ростоцький, п'ятиразовий чемпіон України з ралі.
• Любомир Мирославович Дармограй, доктор наук, професор Львівського національного університету ветеринарної медицини імені Степана Гжицького. Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies of Lviv This link is disabled., Lviv, Ukraine
• Чоловічок Орест Андрійович ( с. Охримівці Збаразького району Тернопільської області) — письменник-гуморист.

• Уніят В. Охримівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 292—293. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Карпович В., Ковальков Ю. Охримівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 702. — ISBN 966-528-199-2.
• Ochrymowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 368. (пол.)
• Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. - T.1.- 1366-1506. - S.53

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.