| село Красівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
 Вигляд на село з боку Товстолуга
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Тернопільська область | ||
| Район | Тернопільський | ||
| Тер. громада | Великогаївська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA61040110100069176 
| ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1564 року | ||
| Населення | 414 осіб | ||
| Густота населення | 475.86 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 47714 | ||
| Телефонний код | +380 352 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°29′30″ пн. ш. 25°43′46″ сх. д. / 49.49167° пн. ш. 25.72944° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
319 м | ||
| Водойми | Гнізна | ||
| Відстань до районного центру |
11 км | ||
| Найближча залізнична станція | Дичків | ||
| Відстань до залізничної станції |
2 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 47722, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Галицька, 47 | ||
| Карта | |||
  Красівка | |||
 Красівка | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Кра́сівка — село в Україні, у Великогаївській сільській громаді Тернопільського району, Тернопільської області, До 2015 підпорядковане Дичківській сільській раді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великогаївської сільської громади[1][2]. Розташоване на річці Гнізна, в центрі району.
Населення — 414 осіб (2001).
Історія
Перша писемна згадка — 1564 року.
Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Відродження», кооператива.
1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) село увійшло до нової сільської гміни Великі Бірки (Тернопільський повіт Тернопільського воєводства)[3].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великогаївської сільської громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[5].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 473 особи, з яких 218 чоловіків та 255 жінок[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 414 осіб[7].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,52 % |
| російська | 0,48 % |
Символіка
Герб
Затверджений рішенням сесії сільської ради[9].
Автор — С. Ткачов.
На червоному щиті срібний п'ятираменний хрест. На відділеній сріблом зеленій трикутній базі лазурове коло з золотою нитяною облямівкою, поверх якого золоте сонце з шістнадцятьма променями, непарні більші від парних. Щит розміщений на золотому картуші, верхня половина якого еклектична, а нижня утворена з колосків та лаврового листя, унизу якого на золотій стрічці чорними літерами — «Красівка», під стрічкою чорні цифри 1564. Щит увінчаний золотою сільською короною.
Зірка — символ церкви Преображення Господнього.
Пам'ятки
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (1992, мурована)
- капличка із джерелом
- символічна могила Борцям за волю України (1991).
Соціальна сфера
Працюють клуб, бібліотека.
Відомі люди
У Красівці народилися
- культурно-освітній діяч Костянтин Копачівський (1899—1970),[10]
- фармацевт, громадський діяч, член НТШ, Ліги Визволення України Павло Копачівський (1914),[11]
- громадсько-політичний діяч Ярослав Демидась (1939)[12],
- господарник і громадський діяч Олег Караванський (1947)[13].
- Сидяга Петро Степанович (1893-1938) - завідуючий педагогічною частиною середньої школи в с. Привільне Солонянського р-ну Дніпропетровської області. Розстріляний за контрреволюційну агітацію[14]
Пов'язані з Красівкою
- душпастирював о. Іван Волянський.
Галерея
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Церква Покрови Пресвятої Богородиці -
Капличка -
Капличка -
Символічна могила Борцям за волю України
.jpg)
Примітки
- ↑ ВВРУ, 2015, № 43, стор. 2202
- ↑ Лист Тернопільської ОДА від 10 січня 2019 р. № 04-205/42-99
- ↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 667. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie (PDF).
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Українська геральдика
- ↑ Б.Мельничук. Копачівський Костянтин Григорович //Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 165. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Х. Весна. Копачівський Павло Петрович. //Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 165. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ В. Уніят. ДЕМИДАСЬ Ярослав Романович. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 472. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ І. Дем'янова. КАРАВАНСЬКИЙ Олег Іванович. //Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 31-32. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Отаман Федорченко из Криворожья. Ч. 1/3 Племянник Дмитрий Федорченко-Тихий (1901-1984) eng subs (укр.), процитовано 11 серпня 2022
Література
- Мельничук Б., В. Уніят. Красівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 217. — ISBN 966-528-199-2.
- Уніят В.-Карпович Красівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 391—392. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Красівка [Текст] / П. Копачівський // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 398-399.
- Krasówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 646. (пол.)
- Побер Б. Історія сіл Дичкова та Красівки. — Тернопіль, 2001.
- Караванський О. Моя Красівка. Мала історія отчого краю. — Тернопіль: Джура, 2012. — 440 с.