Микита I Константинопольський | ||
| ||
---|---|---|
16 листопада 766 — 6 лютого 780 | ||
Обрання: | 16 листопада 766 | |
Попередник: | Костянтин II | |
Наступник: | Павло IV | |
Діяльність: | священник, євнух | |
Народження: | невідомо | |
Смерть: | 6 лютого 780 Константинополь, Східна Римська імперія | |
Патріарх Микита I (грец. Πατριάρχης Νικήτας Α´) (невідомо — 6 лютого 780 , Константинополь ) — Патріарх Константинопольський (16 листопада 766 — 6 лютого 780), іконоборець. Із рабів слов'янського походження[1]. Був євнухом.[2]
Біографія
Микита був обраний патріархом Константинопольським після опали та заслання патріарха Костянтина II. За повідомленням Феофана Сповідника:
16 листопада місяця, 5 індиктіона, за указом царя висвячений у патріархи Константипопольські беззаконно Микита, євнух із слов'ян… | ||
— Джерело Феофан Сповідник Хронографія. л. м. 6258, р. х. 758 (766) |
Антон Карташов зазначає, що Микита був «безликою та слухняною людиною»[3]. Незабаром після свого обрання на патріарший престол він брав участь у влаштованій імператором Костянтином Компронімом церемонії позбавлення сану та анафемування патріарха Костянтина II.
Незабаром після сходження на патріарший престол Микита наказав зіскребти мозаїчні іконописні зображення в патріаршому палаці, винести з нього різьблені ікони, а фрески замазати[4] .
У 768 році Микита повінчав сина імператора Костянтина майбутнього імператора Лева IV з Іриною, яка, ставши регентом при малолітньому імператорі Костянтині VI, стала ініціатором скликання Сьомого Вселенського собору, який проголосив догмат іконошанування.
Помер патріарх Микита I 6 лютого 780 року[5].
Примітки
- ↑ Dvorník, František. Byzantské misie u Slovanů. — Praha : Vyšehrad, 1970. — С. 61.
- ↑ George Crabb (1833). Universal Historical Dictionary: Or, Explanation of the Names of Persons and Places in the Departments of Biblical, Political, and Ecclesiastical History, Mythology, Heraldry, Biography, Bibliography, Geography, and Numismatics.
- ↑ Константиново гонение // Карташёв А. В. Вселенские соборы
- ↑ Феофан Сповідник. Хронография. л. м. 6259, р. х. 759 (767)
- ↑ Феофан Сповідник. Хронография. л. м. 6272, р. х. 772 (780)
Посилання
- Νικήτας Α´ (гр.)