Любомир Іванович Лесюк
Народився	31 березня 1933(1933-03-31) Волиця-Гніздичівська
Помер	13 червня 2002(2002-06-13) (69 років) Львів
Національність	українець
Громадянство	СРСР→ Україна
Жанр	скульптор, художник
Навчання	Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Роки творчості	1960-1992
Вплив	Севера Іван Васильович, Телішев Вадим В'ячеславович
Працював у містах	Львів, Старокостянтинів, Жидачів

Любомир Іванович Лесюк (31 березня 1933, Волиця-Гніздичівська — 13 червня 2002, Львів) — український скульптор. Член Спілки художників України. Деякий час обіймав посаду відповідального секретаря львівського відділення спілки^[1]. Батько скульптора Олега Лесюка та художниці Наталії Валенюк^[2][3].

1953 року закінчив Львівське училище прикладного мистецтва, а 1960 року — Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. Серед викладачів Іван Севера, Вадим Телішев. У 1961-1972 роках працював у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша викладачем скульптури, а згодом завідував відділом. Від 1973 року працював викладачем, а від 1988 року — доцентом кафедри монументально-декоративної скульптури Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва^[4]. Працював як митець у галузі станкової декоративної скульптури та декоративного мистецтва як художник-кераміст^[5]. Від 1960 року брав участь у республіканських виставках^[6]. Мешкав у Львові в будинку на вулиці Костюшка, 4^[6][7]. Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі (поле № 33)^[1]. У 2007 році на могилі скульптора встановлений пам'ятник роботи скульптора Олега Лесюка^[5].

• Портрет диригента П. Муравського (1960)^[6];
• «Кобзар» (1961)^[6];
• Пам'ятник Володимиру Леніну в селі В'язова, Львівського району (1962)^[8].
• Портрет народного різьбяра Семена Корпанюка (1963, камінь, 71×70×56)^[9].
• Погруддя Юрія Федьковича (1966, гіпс, 70×60×55)^[9].
• «Вчитель» (1968, шамот, 60×35×40)^[9].
• «Комсомольський вожак» (1968, дерево, 67×34×43. Музей українського мистецтва, Львів)^[10].
• Пам'ятник М. І. Калініну у Щирці (1971)^[11].
• Портрет двічі Героя Радянського Союзу В. Петрова (1974, шамот, 68×55×42. Музей українського мистецтва, Львів)^[10].
• «В. І. Ленін» (1975, тонований гіпс, 83×66×64; співавтор Еммануїл Мисько)^[12].
• «Портрет бригадира монтажної бригади Д. Каплиша» (1975, тонований гіпс, 60×36×36)^[12].
• «Портрет Героя соціалістичної праці вчительки С. Кучеренко» (1975, шамот, 67×37×40. Львівська картинна галерея)^[10].
• Портрет Є. Кучеренка. 1975, шамот, 70×40×39^[13].
• Портрет робітника ЛАЗ І. Є. Дмитрова (1977, шамот, 75×45×45)^[14].
• Празник врожаю. 1979, дерево, 110×115×80^[10].
• Пам'ятник полеглим у селі Підгайчики (архітектор Петро Мельник)^[15].
• Пам'ятний знак у селі Тейсарів (архітектор Василь Пліхівський)^[16].
• Пам'ятники загиблим у Другій світовій війні у селах Вільхівці (1969, архітектор Володимир Блюсюк)^[17], Дрогомишль (1972)^[18], Чорний Острів (1976)^[19], у Старокостянтинові (штучний камінь, співавтори скульптор Іван Самотос, Володимир Блюсюк)^[20].
• «Старшина О. М. Павліков» (1982, тонований гіпс, 68×36×43)^[21].
• Пам'ятники Тарасові Шевченку в селах Волиця-Гніздичівська (1970)^[17], Баківці (1988)^[22].
• Портрет Леся Курбаса (1991, дерево)^[23].
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в Дашаві. Споруджений 1991 року (співавтор скульптор Олег Лесюк)^[24].
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в Жидачеві. Споруджений 1992 року (співавтори скульптор Олег Лесюк, архітектор Володимир Блюсюк)^[25][24]. За іншими даними — 1988 року^[26].
• Фонтан «Лілія» (співавтор Іван Самотос)^[27].
• Пам'ятний знак у місті Чадир-Лунга, в Молдові (архітектор Ю. Генов)^[28].

• Лесюк Любомир Іванович // Українські радянські художники. Довідник / Укл. Р. О. Даскалова, З. В. Кучеренко, В. Ф. Мальцева, З. К. Стрелова, Л. І. Турунова та ін.; І. І. Верба (відпов. редактор); Є. У. Нарубіна, Н. М. Чорна (редактори). — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 260. — 6000 прим.
• Лесюк Любомир Іванович // Довідник членів Спілки художників України / О. М. Міщенко (головний редактор), А. В. Гусарова (редактор-упорядник), І. М. Волощук (відповідальний за випуск), О. Ю. Цибульський (макетування). — Київ : Спілка художників України, 1998. — С. 84. — 3000 прим.
• Г. Г. Стельмащук. Лесюк Любомир Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
• Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь: путівник / фотограф Криса Л.; автори Дорош А., Гавришкевич І.; оформлювач обкладинки Стефанишин Т. — Львів, 2006. — С. 252. — ISBN 966-8955-00-5.
• Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. — 13500 прим. (рос.)
• Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині / Роман Наконечний. — Львів : Нар. музей Тараса Шевченка, 2013. — С. 73. — ISBN 978-617-7142-00-2.
• Загайська Р. Про автора // Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — 416 с. — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
• Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь: путівник / фотограф Криса Л.; автори Дорош А., Гавришкевич І.; оформлювач обкладинки Стефанишин Т. — Львів, 2006. — С. 302, 303. — ISBN 966-8955-00-5.
• Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика = Львовская экспериментальная керамико-скульптурная фабрика = Lvov experimental ceramico-sculptural factory. — Київ : Реклама, 1980. — 119 с.