Володи́мир Іва́нович Блюсю́к (25 лютого 1937, Святець — 10 березня 2023, Львів) — український архітектор.

Народився 25 лютого 1937 року в селі Святець. 1961 року закінчив будівельний факультет Львівського політехнічного інституту за спеціальністю «архітектура». Того ж року працював у львівському відділенні «Держгірхімпроекту». Від 1962 року працює викладачем кафедри архітектурного проєктування Львівської політехніки. Для робіт Блюсюка характерним є застосування мотивів народної, зокрема карпатської архітектури.

Помер 10 березня 2023 року у Львові^[1].

• Реконструкція інтер'єру першого поверху Порохової вежі у Львові для потреб кафе Львівської спілки архітекторів. Реалізована на початку 1960-х років за проєктом відібраним на конкурсі. Співавтор Володимир Дорошенко^[2].
• 13-поверховий гуртожиток Львівської політехніки на 909 місць на нинішній вулиці Академіка Лазаренка (співавтор Мирослав Трач)^[3].
• Комплекс гуртожитків на вулиці Остроградських у Львові (1968).
• Молодіжний центр «Романтик» (1979, співавтор М. Ткач)^[3].
• Стадіон «Дружба» у Львові, розрахований на 45 тис. глядачів, нині має назву «Україна» (кінець 1970-х років, співавтори Ярослав Назаркевич, Ярослав Порохнавець, Лариса Скорик)^[3].
• Спортивно-відпочинкові бази для працівників і студентів Львівської політехніки у Славському (1980) і в Шацьку (1983).
• Житлові будинки на вулиці Житомирській (1976) і Ніжинській (1985).
• Спорткомплекс товариства «Спартак» (1986, у співавторстві).
• Храмовий комплекс Святої Покрови у смт Теофіполь Хмельницької області (1998–1999).
• Серія проєктів садибних будинків на Львівщині та інших регіонах України (1990-ті).
• Архітектурна частина низки пам'ятників.
  • Пам'ятник Ярославові Галану в селі Вузлове (1967, скульптор Чайка Яків)^[4].
  • Пам'ятник на могилі Володимира Гнатюка на Личаківському цвинтарі (1970, скульптор Лука Біганич)^[4].
  • Лесі Українці на вулиці Караджича у Львові (1971, скульптор Лука Біганич)^[4].
  • Ярославові Галану у Львові на колишній площі Галана, тепер Петрушевича (1971, скульптори Олександр Пилєв, Аїда Охріменко, Валентин Усов)^[3].
  • Василю Пересаді при перетині вулиць Медової Печери та Пасічної у Львові (1971, скульптор Яків Чайка)^[4].
  • Радянським солдатам у Бориславі (1974, скульптор Василь Одрехівський).^[5]
  • Олексі Довбушу у Велесневі (1977).
  • Пам'ятний знак депутатові Верховної Ради СРСР А. Г. Гоголь у селі Черче Івано-Франківської області (1979, скульптори Юрій Амбіцький і Мирон Амбіцький)^[4].
  • Пам'ятник Олександрові Пархоменку на вулиці Шевченка в Кам'янці-Бузькій (1980, скульптор Лука Біганич).^[6]
  • Іванові Підкові на площі Підкови у Львові (1982, скульптор Петро Кулик).
  • Пам'ятник А. Голубіву в селі Межиріччя Сокальського району (1982, скульптор Василь Одрехівський)^[4].
  • Тарасові Шевченку в Любинцях (1982).
  • Іванові Підкові у Черкасах (1986, скульптор Петро Кулик).
  • Тарасові Шевченку в Жидачеві (1988, за іншими даними 1992, скульптори Любомир та Олег Лесюки^[7]).
  • Тарасові Шевченку в селі Завадів Стрийського району (1989, скульптори Василь та Володимир Одрехівські).^[8]
  • Тарасові Шевченку в селі Лівчиці Жидачівського району (1992, скульптор Ярослав Лоза).^[9]
  • Романові Купчинському в селі Розгадів (1994, скульптор Петро Кулик)^[10].
  • Князеві Васильку Теребовлянському в Теребовлі (1997).
  • Генералу Роману Шухевичу в Краківці (1997, скульптор Петро Штаєр).
  • Іванові Підкові у Каневі (2001).
  • Степанові Бандері в Дублянах (2002, співавтори скульптори Ярослав і Володимир Лоза, архітектор Микола Шпак)^[11].
  • Володимирові Макару в Поториці (2010, скульптор Петро Кулик)^[12]
  • Пам'ятний знак у селі Трудовач (скульптор Яків Чайка)^[13].
  • Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні в селах Вільхівці (1969, скульптор Любомир Лесюк)^[14], Кліцько (1973, скульптор Василь Одрехівський)^[4], Старокостянтинові (штучний камінь, скульптори Іван Самотос, Любомир Лесюк).^[15]
  • Пам'ятний знак радянським льотчикам у Джанкої (скульптор Еммануїл Мисько)^[16].
• Нереалізовані проєкти пам'ятників:
• жертвам комуністичних злочинів у Львові на площі Шашкевича, навпроти колишньої «Тюрми на Лонцького» (1995, скульптор Петро Кулик, архітектори Володимир Блюсюк, Юрій Верхола, Олег Хамар)
• головному командиру УПА генерал-хорунжому Роману Шухевичу (Тарасу Чупринці) у Львові (2010, скульптор Петро Кулик, архітектори Володимир Блюсюк, Юрій Верхола, Олег Хамар)
  • Байді Вишневецькому у Вишнівці (1992, скульптор Ярослав Лоза).
  • Митрополиту Андрею Шептицькому у Львові (1994).
  • Проєкт пам'ятника Володимирові Кубійовичу у Львові. Створений для конкурсу 2001 року, де здобув друге місце (перше не присуджувалось). Скульптори Володимир і Ярослав Лози^[17].

• Ю. О. Бірюльов. Блюсюк Володимир Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 87. — ISBN 966-02-2682-9.
• Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)
• Проскуряков В. І. Творчий внесок викладачів львівської архітектурної школи у формування архітектури Львова 60-80 рр. XX ст. // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць. — 2006. — № 11. — С. 105—106.
• Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 234.

Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.