Ларса
31°17′09″ пн. ш. 45°51′13″ сх. д. / 31.285833333333° пн. ш. 45.853611111111° сх. д. / 31.285833333333; 45.853611111111
Країна	Ірак[1]
Розташування	Ді-Кар[1]
Тип	населений пункт археологічна пам'ятка пагорб[1] і місто-держава
Ларса Ларса (Ірак)
Медіафайли у Вікісховищі

Ларса — стародавнє шумерське місто, розташоване на території Межиріччя (сучасний Ірак).

В останній третині XXI століття до н. е. в регіон Межиріччя вторглися західносемітські пастушачі племена амореїв. Приблизно на початку правління династії Ісіна владу в місті-державі взяв у свої руки правитель іноземного походження Напланум (2025-2005 до н. е.).

Піднесення Ларси починається близько 1932 до н. е., коли на престолі утвердився цар Гунгунум й завдав поразки Уру. Близько 1924 до н. е. він прийняв титул «царя Шумеру та Аккаду». Влада його поширилася на міста Лагаш та Ур. Ларса перехопила торгові зв'язки Ура, що сягали аж до Дільмуна. За сина Гунгума Абісариса амореї зуміли в 1898 до н. е. завдати серйозної поразки царю Ісіна, Ур-Ніпурті. Але період гегемонії Ларси в Межиріччі після цього тривав зовсім недовго — близько 50 років. Вже за царя Нур-Адада її царі втратили контроль над містом Уруком, де почала правити власна династія. За наступників Нур-Адада амореї також втратили місто Ніппур — священне місто Шумеру, володіння яким давало формальний привід іменуватися «царем країни». Один з останніх нащадків Нур-Адада, Цілі-Адад був повалений через кілька місяців після взяття влади. Влада в Ларсі була захоплена одним з вождів аморейського племені ямутбала — Кудурмабугом, який, однак, не прийняв царського титулу і продовжував жити поза міськими мурами.

Близько 1826 до н. е. цар Кудурмабуг зміг відвоювати від Ісіна священне місто Ніппур. Незабаром після цього він проголосив новим царем Ларси свого сина — малолітнього Вараді-Сіна. Однак той раптово помер, і Кудурмабуг посадив на трон іншого свого сина — Рім-Сіна, при якому Ларса пережила свій останній період піднесення.

У 1794 до н. е. Рім-Сін завоював Ісінське царство, але через тридцять років, у 1763 до н. е. Ларса в свою чергу була захоплена царем Вавилонії — Хамурапі, що поклало край існуванню незалежних міст-держав у Нижній Месопотамії, а саме місто Ларса припинило своє існування.

Ларса була знайдена в 1854 році. Ґрунтовні розкопки тут провів у 1933 році Андре Парро. Було розкопано храм Ебаббара, споруджений за Сін-Іддінама й присвячений богові Сонця Шамаш. Тоді ж було розкопано королівський палац Нур-Адада. Згодом великі розкопки тут проводили Жан Маржерон та Жан-Луї Юо (розкопки в 1976—1991 роках).

• A. Leo Oppenheim, Ancient Mesopotamia. Portrait of a Dead Civilization; Chicago-London, 1968

• Ettalene M. Grice, Clarence E. Keiser, Morris Jastrow, Chronology of the Larsa Dynasty, AMS Press, 1979, ISBN 0-404-60274-6
• Larsa Year Names, Marcel Segrist, Andrews University Press, 1990, ISBN 0-943872-54-5
• Judith K. Bjorkman, The Larsa Goldsmith's Hoards-New Interpretations, Journal of Near Eastern Studies, vol. 52, no. 1, pp. 1–23, 1993
• T. Breckwoldt , Management of grain storage in Old Babylonian Larsa, Archiv für Orientforschung, no. 42-43, pp. 64–88, 1995–1996
• D. Arnaud, French Archaeological Mission in Iraq. A Catalogue of the Cuneiform Tablets and Inscribed Objects Found during the 6th Season in Tell Senkereh/Larsa, Sumer, vol. 34, no. 1-2, pp. 165–176, 1978
• EJ Brill, Legal and economic records from the Kingdom of Larsa, Leemans, 1954, ISBN 90-6258-120-X

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ларса

• The Rulers of Larsa, M. Fitzgerald, Yale University Dissertation, 2002