Гірсу | |
---|---|
31°33′55″ пн. ш. 46°11′23″ сх. д. / 31.56526° пн. ш. 46.18964° сх. д. | |
Країна | ![]() ![]() |
Розташування | Ді-Кар ![]() |
Тип | населений пункт і археологічна пам'ятка ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
Гірсу (Girsu) (клиноподібний:?; шумерське: Ĝirsu; аккадське: ?), нині Телло (Tell Telloh) в Іраку, давнє шумерське місто, розташоване за 25 км на північний захід від Лагашу, між Тигром і Євфратом. Через початкову букву, транскрипція Ĝirsu зазвичай записувалася як Ngirsu (також: G̃irsu, Girsu, Jirsu).
Історія
У найдавніший період (5300-4800 до н. е.) територія Гірсу можливо був вже заселеною, але істотні рівні діяльності почалися у Ранній династичний період Шумеру (2900-2335 до н. е.). В часи Гудеа, впродовж Третьої династії Лагашу, Гірсу став столицею Лагашського царства і продовжував бути його релігійним центром після того, як політична влада перемістилася до міста Лагаш.[1]
Протягом Третьої династії Уру Гірсу був головним адміністративним центром імперії. Після послаблення Ура, значення Гірсу понизилося, але він залишався заселеним принаймні до 200 до н. е.
Археологія
В іракському місті Телло було екстенсивно розкопане перше шумерське місто, котрим стало древнє Гірсу. Спочатку розкопки велися під керівництвом французького віце-консула в Басрі Ернеста де Серцеса (Ернест de Sarzec) у 1877-1900. Завершено його наступником Гастоном Кросом (Gaston Cros), 1903–1909 роки.[2][3]
Розкопки продовжувалися під Abbé Henri de Genouillac в 1929–1931 і під André Parrot в 1931–1933.[4][5][6]
У Гірсу знайдено кам'яний барельєф із зображенням Ур-Нанше, царя Лагашу, що побожно несе корзину з глиною на голові, для побудови нового храму і фрагменти Стели шулік (стерв'ятників), де зображено військову перемогу внука Ур-Нанше Еаннатума. Стела отримала назву від тієї її частини, яка зображує частини тіл ворога, які терзають стерв'ятники. Місце розкопок потерпало від примітивних методів і стандартів проведення археологічних досліджень, а також від нелегальних розкопок. Але і в таких умовах там було знайдено близько 50 000 табличок з клиноподібними написами.[7]
Галерея
-
Звіт про ячмінні порції, виданавані щомісячно дорослим й дітям, клинописний напис на глиняній табличці, написаний в 4 році правління царя Урукагіна (приблизно у 2350 до н. е.). Гірсу, Ірак. Британський Музей, Лондон
-
Печатка Лугалаіда, близько 2400 до н. е., Лувр
-
Печатка Барнамтарри, дружини Лугаланда, 2400 до н. е., Лувр
-
Клинописна табличка часів Урукадіна (або Уруіньгіна), 2350 до н. е., Лувр
-
шумерське божство на стелі, 2120 до н. е., з розкопоки 1950 року, Лувр
-
Гудеа статуя на стелі, 2100 до н. е., Лувр
Примітки
- ↑ Dietz Otto Edzard, Gudea and His Dynasty. University of Toronto Press, 1997, ISBN 0-8020-4187-6
- ↑ Découvertes en Chaldée, E. de Sarzec, Paris, Leroux, 1884–1893
- ↑ Nouvelles fouilles de Tello, Gaston Cros, Paris, 1910
- ↑ Fouilles de Telloh I: Epoques presargoniques, Abbé Henri de Genouillac, Paris, 1934
- ↑ Fouilles de Telloh II: Epoques d'Ur III Dynastie et de Larsa, Abbé Henri de Genouillac, Paris, 1936
- ↑ A. Parrot, Tello: vingt campagnes de fouilles 1877–1933, Paris, A. Michel ,1948
- ↑ Telloh Tablets at Haverford Library (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2010. Процитовано 13 грудня 2012.
Посилання
- Tello (Girsu) (thebritishmuseum.ac.uk)
- Images of Girsu [Архівовано 29 серпня 2008 у Wayback Machine.] - Oriental Institute of the University of Chicago
- Stele of the Vultures at the Louvre [Архівовано 17 травня 2011 у Wayback Machine.]
Література
- Harriet Crawford, The Construction Inférieure at Tello. A Reassessment, Iraq, vol. 49, pp. 71–76, 1987
- Benjamin R. Foster, The Sargonic Victory Stele from Telloh, Iraq, Vol. 47, pp. 15-30, 1985
- Claudia E. Suter, A Shulgi Statuette from Tello, Journal of Cuneiform Studies, vol. 43/45, pp. 63–70, (1991–1993)