

Культу́ра карпа́тських курга́нів — археологічна культура кінця 2-го — початку 5 століть н. е.
Пам'ятки культури поширені в передгірських областях Східних Карпат по верхніх течіях Дністра, Сірета і Прута. Перші з них були відкриті наприкінці XIX століття, в окрему археологічну культуру виділені М. Смішком в 1960 році. Назва пов'язана з курганним поховальним обрядом.
Дослідження провадили Т. Сулімірський, Я. Пастернак, М. Смішко, Л. Вакуленко. Розкопки велися на 10 поселеннях та 30 могильниках.
Поселення
Поселення розташовані на мисах, утворених течіями річок. Житла — напівземлянки прямокутної форми площею 9—12 м², глибиною 0,5—0,9 м. Наявні також господарські споруди, господарські ями та вогнища поза спорудами.
На поселеннях біля смт Печеніжин та села Голинь (Калуського району) відкриті гончарські горна, в с. Пилипи (Коломийського району, всі Івано-Франківської області) — комплекс зерносховищ.
Могильники
Могильники розташовані на вершинах узгір'їв та високих берегах річок. Вони налічують від 5—20 до 60—100 насипів.
Кургани куполоподібної форми мали висоту 1—1,5 м і діаметр 10—12 м. Тут виявлені залишки земляних, кам'яних та дерев'яних підкурганних конструкцій.
Обряд поховання — тілоспалення на місці поховання.
Господарство
Поховальний інвентар складався з керамічних посудин-приставок, предметів убрання покійного (фібули, пряжки, намиста та інші прикраси) та особистих речей (ножі, знаряддя праці, кістяні гребінці, монети).
Про заняття населення землеробством свідчать знайдені в курганах та на поселеннях наральник, серпи, жорна, посудини для зберігання зерна та широкий асортимент виявлених зерен обгорілих злаків.
У керамічному комплексі виробів переважає посуд, виготовлений на гончарному крузі.
На широкі торговельні зв'язки, здебільшого зі східними римськими провінціями, вказують численні знахідки античних амфор, римських монет, а також імпортного скляного посуду.
Джерела та література
- Л. В. Вакуленко. Карпатських курганів культура [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 124. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Л. В. Вакуленко. Карпатських курганів культура [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Смішко М. Ю., Карпатські кургани першої половини I тисячоліття н. е. К., 1960;
- Вакуленко Л. В., Пам'ятки підгір'я Українських Карпат першої половини I тисячоліття н. е. К., 1977.