Стрижівська культура
Названо на честь	Стрижів
Наступник	Тшинецька культура

Стрижівська культура — одна з культур шнурової кераміки бронзової доби. Названа від села Стрижів Грубешівського повіту, Холмщина)^[1], поширена на Західній Волині й Холмщині.

Зайняття населення: хліборобство, скотарство, мисливство, рибальство; житла напівземлянкового типу, здебільше овальної форми; поховання в ямах і могилах.

Вироби з каменю (серед іншого й кам'яного знаряддя), рогу, кісток і бронзи (прикраси, бойові сокири); кераміка, декорована відтисками шнурів на верхній частині посуду.

• у Люблінському воєводстві: Краснистав, Рациборовице, Віроковице, Стрижів, Городок, Надоужний, Зосин,
• у Волинській області: Зимне, Вільхове, Валентинів, Торчин, Семаки, Великий Боратин, Ставок,
• у Рівненській області: Муравиця, Озліїв, Липа, Жорнів, Пересопниця, Стеблівка, Городок, Зозів-2, Великий Олексин, Забороль, Здовбиця.^[2]

Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.