Військова ієрархія
Підрозділи Типова чисельність Командир код NATO вогнева група 2 – 5 м. сержант, (капрал), ст. солдат OR-4 OR-3 відділення 6 – 14 сержант OR-5 секція 14 – 28 молодший лейтенант  OF -1c взвод, чота, платун 30 – 80 лейтенант  OF -1b штафель 70 – 160 старший лейтенант  OF -1a рота, сотня, батарея, ескадрон 100 – 270 капітан, сотник OF-2 батальйон, курінь, когорта 300 – 800 підполковник, курінний OF-4 полк 1000 – 2700 полковник OF-5 бригада 3000 – 7000 бригадний генерал OF-6 дивізія, легіон 10 000 – 30 000 генерал-майор OF-7 корпус 40 000 – 90 000 генерал-лейтенант OF-8 польова армія 100 000 – 300 000 генерал, генерал-полковник, фельдмаршал, адмірал OF-9 OF-9 OF-9 OF-9 група армій, фронт 2+ польові армії генерал, генерал армії, маршал ВПС, адмірал флоту OF-9 OF-9 OF-9 OF-9 театр війни, театр воєнних дій 4+ польові армії Генералітет OF-10
п о р

Ко́рпус (лат. corpus — «тіло, єдине ціле») — загальновійськове оперативно-тактичне з'єднання (об'єднання) військ постійного або тимчасового складу в збройних силах багатьох держав; у воєнний час діє як у складі армії, так і самостійно, безпосередньо підпорядковуючись фронту або групі армій.

До складу корпусу зазвичай входить 2-4 дивізії, посилені іншими частинами, таким чином особовий склад корпусу нараховує до 50 тисяч людей. Командиром корпусу є генерал-лейтенант.

Графічні позначки НАТО
Дружній корпус
Ворожий корпус
Дружній повітряно-десантний корпус
Дружній піхотний корпус
Ворожий танковий корпус

З появою масових армій, коли збільшився просторовий розмах бойових дій й ускладнилося управління військовими формуваннями, виникли армійські корпуси. Вперше вони були запроваджені у французькій і німецькій арміях на початку XIX століття, як тимчасові з'єднання для виконання завдань на певній ділянці фронту тільки на період ведення бойових дій, і склад військ у них визначався обстановкою. В 1800 році постійні корпуси з'явилися в Рейнській армії Моро, в 1804—1805 корпуси створюються Наполеоном у французькій армії, а пізніше й в інших арміях.

Корпуси мали численний бойовий склад і різноманітне озброєння. Створення армійських корпусів обумовлювалося також необхідністю мати з'єднання, здатні вирішувати бойові завдання на самостійному операційному напрямку невеликої місткості. Корпус складається з декількох тактичних з'єднань, частин родів військ, спеціальних військ, органів управління та забезпечення.

До початку Першої світової війни армійські корпуси були в арміях майже всіх держав, складалися з 2-4 дивізій, корпусних частин і нараховували до 50 тисяч осіб.

2-й армійський корпус був останнім корпусом Війська польського. Польща розформувала його 2014 року. Однак, у червні 2023 року було оголошення про відновлення корпусної структури та формування 2-го польського корпусу за зразком 5-го армійського корпусу США.^[1]

Після проголошення незалежності України в 1991 році, Збройні сили України успадкували декілька армій на своїй території: загальновійськових, танкових, повітряних, ППО. Була успадкована також організаційно-штатна структура військ «полк-дивізія-армія». Ця структура була доволі громіздка, призначена для бойових дій масовою армією на широкому фронті. Армії у перші роки незалежності були скорочені до корпусів, а потім дивізії скорочували до бригад.^[2][3]

До початку війни на Донбасі в 2014 році українська армія підійшла зі структурою підрозділів «батальйон-бригада», але армійські корпуси у ЗСУ не відновили. Замість цього почали формувати тимчасові органи оперативного управління військами в зоні бойових дій: спершу Сектори, а потім через Оперативно-тактичні угруповання (ОТУ).^[2]

Із початком повномасштабного російського вторгнення в 2022 році цей спосіб управління масштабували — лінію фронту поділили за тимчасовими органами військового управління: оперативно-стратегічні угруповання військ (ОСУВ), оперативно-тактичні угруповання військ (ОТУВ), а іноді — менші тактичні групи (ТГ).^[2]

З початку 2025 року року в Силах оборони України почався перехід на корпусну систему через брак координації в ОСУВ і ОТУВ, що призводило до невдач на фронті та проривів ліній оборони.^[4]

• Армійський корпус
• Танковий корпус
• Авіаційний корпус
• Повітрянодесантний корпус
• Корпус ППО (зенітний корпус)
• Кавалерійський корпус

• Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 372. — ISBN 00101-236. (рос.)