Кобринський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
Кобрынскі раён | |||||
| |||||
![]() | |||||
Район на мапі області | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | ![]() | ||||
Область: | Берестейська область | ||||
Населення: | 88 037 (2009[1]) | ||||
Площа: | 2040 км² | ||||
Густота населення: | 45 осіб/км² | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Кобринь | ||||
Районна влада | |||||
Вебсторінка: | www.kobrin.brest-region.by | ||||
Мапа | |||||
![]() |
Кобринський район[2] (біл. Кобрынскі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі[1][2]. Утворений 1940 року[2]. Адміністративний центр — місто Кобринь[2].
Повністю належить до складу української етнічної території та є частиною Берестейщини[2][3].
Географія
Кам'янецький район | Пружанський район | Березівський район |
Жабинківський район | ![]() |
Дорогичинський район |
Малоритський район | ![]() |
Історія
Адміністративна одиниця з центром у Кобрині вперше була утворена після смерті останньої княгині Кобринської Ганни Більської. Саме князівство було перетворено на столовий маєток — Кобринську економію, передану у довічне володіння чоловікові Анни Семенівни Вацлаву Станіславовичу Костевичу на правах оренди. Після його смерті 1532 року, староство було подаровано Великим князем Литовським і Руським Сигізмундом I його дружині Боні Сфорці. Адміністратором староства було призначено Івана Михайловича Хоревича з Куренца. 1556 року княгиня Бона повернулася до Італії, а економія відійшла Великому князю Литовському і Руському Сигізмунду II. В адміністративному плані староство мала статус Кобринського повіту, що входив до складу Підляського, а з 1566 Берестейського воєводства Великого князівства Литовського. Таким чином, в результаті реформи 1566 року зі складу Підляського воєводства було виділено нове Берестейське воєводство, до якого входив і Кобринський повіт.
У 1589 році економія була передана дочці Бони Сфорца, вдові короля Речі Посполитої Стефана Баторія, королеві польської та великої княгині Литовській і Руській Ганні Ягеллонці. 10 грудня 1589 року місту Кобрину даровано Магдебурзьке право, а з ним і герб, відтак збудовано ратушу.
Після Третього поділу Речі Посполитої Кобринщина увійшла до складу Російської імперії. У 1796 році була утворена Слонімська губернія, до якої увійшов Кобринський повіт. Наступного року Слонімську губернію об'єднали з Віленською під назвою Литовської губернії, але вже 1801 року відновили як Гродненську губернію. Площа Кобринського повіту становила 4645,3 версти з населенням в 1894 році в 159 209 осіб.
Район утворений 1940 року[2]. Належав до зони активності УПА[2]. Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Кобринського надрайону («Лан») Берестейського окружного проводу ОУН[4].
Адміністративно-територіальний устрій
Адміністративно-територіальний устрій району[5]:
- Батчинська сільська рада
- село Андронове
- село Батчі
- село Литвинки
- село Мазичі
- село Мельники
- село Огородники
- село Полятичі
- селище Птицефабрика
- селище Фруктовий
- село Черевачиці
- село Шиповичі
- Буховицька сільська рада
- село Береза
- село Береза Костинська
- село Великі Лепеси
- село Борщі
- село Босяч
- село Буховичі
- село Гориздричі
- село Дубове
- село Євсимовичі
- село Єремичі
- село Зосими
- село Іменин
- село Каменка
- село Козище
- село Легати
- село Лесково
- село Луцевичі
- село Малі Лепеси
- село Минянка
- село Подолісся
- село Річиця
- село Стриї
- село Яремичі
- Городецька сільська рада
- село Бородичі
- село Величковичі
- село Вигода
- село Городець
- село Грушеве
- село Демидовщина
- село Дубини
- село Жуки
- село Заболоття
- село Залески
- село Камінь
- село Кустовичі
- село Липово
- село Мазури
- село Меленково
- село Мефедовичі
- село Октябр
- село Онисковичі
- село Осмоловичі
- село Подземення
- село Рудець Малий
- село Рудець Великий
- село Совпли
- село Стародубці
- село Худлин
- село Челищевичі
- село Шури
- Дивинська сільська рада
- Заліська сільська рада
- село Бистриця
- село Девятки
- село Закросниця
- село Залісся
- село Павлово
- село Прилуки Малі
- село Рачки
- село Селець
- село Турна
- Киселевецька сільська рада
- Новосілківська сільська рада
- Остромицька сільська рада
- Хидринська сільська рада
- Повитівська сільська рада
- село Повіття
- Тевельська сільська рада
Колишні сільські ради:
- Ониськовецька (ліквідована 11 травня 2012[6])
- Осівська (ліквідована 26 червня 2013[7])
Населення
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становила 88 037 осіб[5].
Національність
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[1]:
Національність | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
білоруси | 77345 | 87,86 % |
росіяни | 5364 | 6,09 % |
українці | 3962 | 4,50 % |
поляки | 525 | 0,60 % |
національність не вказана | 166 | 0,19 % |
вірмени | 91 | 0,10 % |
цигани | 91 | 0,10 % |
татари | 73 | 0,08 % |
греки | 59 | 0,07 % |
німці | 50 | 0,06 % |
азербайджанці | 35 | 0,04 % |
дві та більше національності | 35 | 0,04 % |
молдовани | 32 | 0,04 % |
національність не повідомлена | 27 | 0,03 % |
литовці | 17 | 0,02 % |
грузини | 16 | 0,02 % |
євреї | 14 | 0,02 % |
мордва | 14 | 0,02 % |
узбеки | 12 | 0,01 % |
чуваші | 11 | 0,01 % |
башкири | 10 | 0,01 % |
латиші | 9 | 0,01 % |
таджики | 8 | 0,01 % |
корейці | 7 | 0,01 % |
болгари | 6 | 0,01 % |
в'єтнамці | 6 | 0,01 % |
кабардинці | 6 | 0,01 % |
удмурти | 5 | 0,01 % |
марійці | 5 | 0,01 % |
казахи | 4 | 0,00 % |
естонці | 3 | 0,00 % |
карели | 3 | 0,00 % |
чехи | 3 | 0,00 % |
національність не визначена | 3 | 0,00 % |
комі | 2 | 0,00 % |
гагаузи | 2 | 0,00 % |
комі-перм'яки | 2 | 0,00 % |
калмики | 2 | 0,00 % |
туркмени | 1 | 0,00 % |
осетини | 1 | 0,00 % |
афганці | 1 | 0,00 % |
лезгини | 1 | 0,00 % |
фіни | 1 | 0,00 % |
аварці | 1 | 0,00 % |
киргизи | 1 | 0,00 % |
даргинці | 1 | 0,00 % |
лакці | 1 | 0,00 % |
табасарани | 1 | 0,00 % |
словаки | 1 | 0,00 % |
Разом | 88037 | 100 % |
Інформація для туристів
До Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь внесено 45 нерухомих історико-культурних цінностей в межах району. Серед них: 15 пам'ятників археології, 26 пам'яток архітектури, 3 пам'ятники історії, парк імені Суворова.
Серед пам'яток, що знаходяться на місцевому обліку, налічується:
- 12 пам'яток археології;
- 9 старовинних поховань і валунів;
- 35 пам'яток культового будівництва;
- 9 садиб;
- 3 пам'ятники історії і 1 меморіальна дошка, присвячені франко-російській війні 1812 року;
- 9 пам'яток історії часів Першої світової та радянсько-польської воєн (6 військових кладовищ Першої світової війни);
- 5 пам'ятників історії часів Кобринщини до складу II Речі Посполитої;
- 93 пам'ятника Другої світової війни;
- 14 пам'ятників славним землякам і державним діячам.
- Біля села Ляхчиці в урочищі Княжа гора розташована могила княгині Ольги Романівни.
Відомі люди
Народилися
- Левчук Дмитро (1900—1977) — український публіцист, журналіст.
- Чарота Іван Олексійович (1952—2024) — білоруський літературознавець, славіст, критик (Лищікі)
Примітки
- ↑ а б в Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 14 Січня 2016. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж Леонюк В. Кобринський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 156. — ISBN 966-95063-0-1.
- ↑ Леонюк, 1996, с. 55.
- ↑ Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385. Архів оригіналу за 13 Січня 2020.
- ↑ а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 Жовтня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- ↑ Решение Брестского областного Совета депутатов от 11 мая 2012 г. № 198 Об изменениях в административно-территориальном устройстве Жабинковского и Кобринского районов Брестской области (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 Квітня 2019. Процитовано 29 лютого 2020.
- ↑ Об изменениях в административно-территориальном устройстве Кобринского района Брестской области. pravo.by. Архів оригіналу за 22 Вересня 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
Джерела
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — ISBN 966-95063-0-1.
Посилання
- Офіційний сайт Кобринського районного виконавчого комітету [Архівовано 7 Лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Кобринський район [Архівовано 10 Травня 2009 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття про Білорусь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |