| Транслітерація назви | Stolin | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 51°53′ пн. ш. 26°51′ сх. д. / 51.883° пн. ш. 26.850° сх. д. | |||||
| Країна |
 Білорусь | ||||
| Область | Берестейська область | ||||
| Населення | 12 462 (2009[1]) | ||||
| Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
| Поштовий індекс | 225501 | ||||
| Телефонний код | +375-1655 | ||||
| Висота | 139 м[2] | ||||
| Транспорт, відстані | |||||
| До Мінська | |||||
| - фізична | 229 км | ||||
  Столин | |||||
  Столин Столин (Берестейська область) | |||||
 | |||||
 Столин у Вікісховищі | |||||
Столин[3][4][5][6] або Сто́лін (біл. Сто́лін) — місто в Білорусі, центр Столинського району Берестейської області[3][6][1]. Річковий порт[3]. Населення — 12 462 осіб (2009[1]). Розташований за 15 км від кордону з Україною, на трасі Пінськ — Давид-Городок.
Традиційна українська назва міста — Столин[4].
Розташоване на Поліссі[5][6], на лівому березі річки Горинь, за 7 км на північ від залізничної станції Горинь (Річиця)[3].
Клімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)[7]. Опадів 617 мм на рік[7]. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм[7]. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм[7]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм[7]. Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,5 °C[7]. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C[7].
| Клімат | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,7 | −1,4 | 3,3 | 12,3 | 19,2 | 22,8 | 23,8 | 23,0 | 18,1 | 11,6 | 4,6 | −0,2 | 11,2 |
| Середня температура, °C | −5,7 | −4,6 | −0,4 | 7,5 | 13,6 | 17,4 | 18,5 | 17,6 | 13,1 | 7,7 | 2,1 | −2,7 | 7,0 |
| Середній мінімум, °C | −8,7 | −7,8 | −4 | 2,7 | 8,1 | 12,0 | 13,2 | 12,2 | 8,2 | 3,8 | −0,3 | −5,2 | 2,8 |
| Норма опадів, мм | 36 | 29 | 30 | 42 | 56 | 89 | 83 | 65 | 57 | 46 | 42 | 42 | 617 |
| Джерело: Climate-Data.org (англ.) | |||||||||||||
Місто відоме з XII століття, коли Столин входив до Турово-Пінського князівства[3]. У XII—XIII століттях — місто Великого князівства Литовського, у 1569 за Люблінською унію стало частиною Речі Посполитоі.
Був у власності магнатів Соломирецьких, Вишневецьких, Потіїв, Солтанів, Скирмунтів[3].
У 1648—1649 роках Столин став одним з місць виступів українських козаків і повстанців з числа місцевих селян, міщан і дрібної шляхти, що до них приєдналася проти війська Великого князівства Литовського. У вересні 1655 року під час війни 1654—1667 років між Росією з Річчю Посполитою Столин був захоплений і спалений під час рейду російського загону під командуванням князя Дмитрія Волконського.
1657 року входив до складу Пінсько-Турівського полку Гетьманщини[3].
З 1792 року стає центром Запінського повіту Берестейського воєводства[3].
У часи входження до складу Російської імперії належав до Пінського повіту[3].
У квітні 1883 року в повіті почалося будівництво ділянки залізниці, що з'єднала Рівне і Лунінець. У 1897 році чисельність населення Столина було 3342, серед них було 2489 євреїв. Євреї жили в Столині в основному в районі площі Ринок.
Радянська влада в районі була встановлена в листопаді 1917 року. У 1918—1919 року Столин перебував у складі УНР[3]. З лютого 1918 по грудень 1919 року місто було окуповане німцями.
18 квітня 1921 року за Ризьким мирним договором місто відійшло до Польщі. 6 грудня 1922 року Столин стає центром Столинского повіту Поліського воєводства. Це був період спокійного життя та роботи і розвитку економіки містечка. У 1922—1937 роках у місті діяла філія «Просвіти»[3].
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 30 березня 1934 року територія міста розширена шляхом вилучення з сільської ґміни Столин частин сіл Столин і Столинок, маєтку Столин і розпарцельованих (поділених) маєтку Столин та приєднання їх до міста[8].
У вересні 1939 місто увійшло до складу БРСР. До 1941 року налічувалося 12500 жителів. Серед них було 8500 євреїв. З окупованої Польщі сюди також прибули близько 7000 євреїв.
6 липня 1941 Столин був окупований німцями, євреї були заслані у гетто. Вранці 11 вересня 1942 всіх євреїв гетто в оточені 200 членів допоміжної поліції вивели на ринкову площу, а потім їх відвели у Стасино, що за 3 км від Столина, де 12 вересня всіх євреїв було вбито.
Під час Другої світової війни німецький гарнізон у містечку налічував 140 осіб[9].
9 липня 1944 року місто було звільнене від окупантів. 8 січня 1954 року Столинский район після скасування Пінської області увійшов до складу Берестейської області.
У вересні 1944 року до Столина здійснив пропагандивний рейд відділ УПА загін «Дороша»[10].
В 1986 році після Чорнобильської екологічної катастрофи в Столині катастрофічно піднявся рівень радіаційного забруднення.
З 1991 року - у складі Республіки Білорусь
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становило 12 462 особи[1].
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[11]:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 11882 | 95,35 % |
| росіяни | 285 | 2,29 % |
| українці | 164 | 1,32 % |
| національність не вказана | 85 | 0,68 % |
| поляки | 20 | 0,16 % |
| азербайджанці | 7 | 0,06 % |
| вірмени | 3 | 0,02 % |
| литовці | 3 | 0,02 % |
| марійці | 3 | 0,02 % |
| казахи | 2 | 0,02 % |
| корейці | 2 | 0,02 % |
| дві та більше національності | 2 | 0,02 % |
| мордва | 1 | 0,01 % |
| естонці | 1 | 0,01 % |
| кабардинці | 1 | 0,01 % |
| національність не повідомлена | 1 | 0,01 % |
| Разом | 12462 | 100 % |
У місті діє краєзнавчий музей[3].
- ↑ а б в г Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 грудня 2019. [Архівовано 2019-10-02 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Леонюк В. Столин // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 289. — ISBN 966-95063-0-1.
- ↑ а б Наказ Мінагрополітики України від 20 серпня 2014 року № 308 «Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі»
- ↑ а б Столин // Українська загальна енцикльопедія : Книга знання : в 3 т. / за ред. І. Раковського. — Львів ; Станиславів ; Коломия : Рідна школа, 1933. — Т. 3 : С – Я. — С. 203. — 676 с.
- ↑ а б в Столин // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — С. 3063. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ а б в г д е ж Stolin climate: Average Temperature, weather by month, Stolin weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 17 січня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 30 marca 1934 r. o zmianie granic miasta Stolina w powiecie stolińskim, województwie poleskiem. (пол.)
- ↑ Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 43. — ISBN 978-966-1502-55-9.
- ↑ Літопис УПА. Том 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944—1946. Документи і матеріали. / Упорядники: О. Вовк, С. Кокін. — Київ-Торонто, 2005. — 1334 с. — ISBN 966-96340-5-9 — С. 884
- ↑ Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 23 грудня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
- Фотографії на Radzima.org(біл.)
- Фотографії на globus.tut.by(рос.)
- НА СТОЛИН С ДОЗИМЕТРОМ (рос.)
- Stolin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 361. (пол.)
- Stolin, Belarus (англ.)
- JEWISH STOLIN(англ.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
| Райони: | |
|---|---|
| Міста: | |
| Селища міського типу: | |
