Ендрю Філдінг Гакслі
англ. Andrew Fielding Huxley
Ім'я при народженні	Andrew Fielding Huxley
Народився	22 листопада 1917(1917-11-22) Лондон,  Велика Британія
Помер	30 травня 2012(2012-05-30) (94 роки) Кембридж, Англія, Велика Британія[1]  ·хвороба
Країна	Велика Британія[2][3][4]
Національність	англієць
Місце проживання	Грантчестерd
Діяльність	фізіолог
Галузь	фізіологія
Alma mater	Триніті-коледж (Кембридж)[5], Вестмінстерська школаd[6], University College Schoold[6] і Imperial College School of Medicined
Знання мов	англійська
Заклад	Університетський коледж Лондона[6]
Членство	Лондонське королівське товариство, Леопольдина[7], Національна академія наук США[8], Американська академія мистецтв і наук, Індійська національна академія наук, Бельгійська королівська академія медицини і Європейська академія[9]
Титул	Лицар-бакалавр
Посада	Президент Лондонського королівського товариства[d]
Рід	Хакслі[d]
Батько	Леонард Гаксліd[6][10]
Мати	Rosalind Bruced[11][6][10]
Брати, сестри	Джуліан Гакслі[6], Олдос Гакслі[6] і David Bruce Huxleyd[10]
У шлюбі з	Jocelyn Richenda Gammell Peased[10]
Діти	Stewart Huxleyd[11][10], Janet Huxleyd[11][10], Camilla Rose Huxleyd[11][10], Henrietta Huxleyd[11][10], Clare Huxleyd[11][10] і Eleanor Huxleyd[11][10]
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1963) Медаль Коплі
Медіафайли у Вікісховищі

Е́ндрю Фі́лдінг Га́кслі, сер (англ. Sir Andrew Fielding Huxley, 22 листопада 1917, Лондон, Велика Британія — 30 травня 2012) — англійський фізіолог, лауреат Нобелівської премії (1963).

Ендрю Філдінг Гакслі походить із знаменитої британської родини Гакслі; він — син письменника Леонарда Гакслі, онук Томаса-Генрі Гакслі, зведений брат Джуліана і Олдоса Гакслі .

Е. Ф. Гакслі закінчив Триніті-коледж (1938).

З 1955 року є членом Лондонського королівського товариства.

З 1960 року Е. Ф. Гакслі — професор фізіологічного відділення університетського Триніті-коледжу (англ. Trinity College) в Лондоні.

У 1961 році читав лекції з нейрофізіології у Київському державному університеті згідно програми обміну професорами між СРСР та Великою Британією^[12].

В 1963 році спільно з Годжкіном і Екклсом отримав Нобелівську премію з медицини та фізіології «за відкриття, що стосуються іонних механізмів збудження і тамування в периферійних і центральних ділянках нервових клітин».

12 листопада 1974 року Е. Ф. Гакслі королевою Великої Британії Єлизаветою ІІ було посвячено у лицарі.

Сер Ендрю Філдінг Гакслі 11 листопада 1983 року був нагороджений Орденом за заслуги.

Е. Ф. Гакслі створив теорію м'язового скорочення (1957), описав тонку структуру міофібрил.

Вчений досліджував синапси нервових волокон і фізико-хімічні зміни при передаванні нервового імпульсу.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 12, 1985, стор. 84
• Біографія Ендрю Гакслі на вебсторінці Нобелівського комітету [Архівовано 12 червня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• Нобелівська лекція Е. Ф. Гакслі, 11-11-1963 [Архівовано 8 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)