|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Альбрехт Коссель
нім. Albrecht Kossel
Альбрехт Коссель
Ім'я при народженні	нім. Ludwig Karl Martin Leonhard Albrecht Kossel
Народився	16 вересня 1853(1853-09-16) Росток, Велике герцогство Мекленбург-Шверінське, Німецький союз[1][2]
Помер	5 липня 1927(1927-07-05) (73 роки) Гайдельберг, Q112994596?[1][2]
Поховання	Берґфрідгоф[3]
Країна	Німеччина
Діяльність	хімік, лікар, викладач університету, фізіолог, біохімік
Alma mater	Страсбурзький університет Ростоцький університет
Галузь	біохімія і фізіологія
Заклад	HU Berlin[4] Марбурзький університет[4] Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла[4]
Науковий керівник	Felix Hoppe-Seylerd
Вчителі	Felix Hoppe-Seylerd
Членство	Леопольдина Гайдельберзька академія наук Шведська королівська академія наук Російська академія наук Паризька медична академія Національна академія наук США Туринська академія наук[2] Геттінгенська академія наук
Батько	Albrecht Kosseld
Брати, сестри	Hermann Kosseld
Діти	Вальтер Коссель
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1910)
Альбрехт Коссель у Вікісховищі

Альбрехт Коссель (нім. Albrecht Kossel, 16 вересня 1853, Росток — 5 липня 1927, Гайдельберг) — німецький лікар, біохімік і фізіолог, удостоєний у 1910 році Нобелевскої премії з фізіології або медицини за значний вклад у розуміння хімічного складу білків та нуклеїнових кислот. Батько фізика Вальтера Косселя.

Після закінчення Страсбурзького університету Коссель в 1877—1881 працював асистентом у Гоппе-Зейлера в Страсбурзі. З 1883 завідував хімічним відділенням Фізіологічного інституту Дюбуа-Реймона в Берліні. З 1887 року призначений екстраординарним професором у Берлінському університеті, у 1895 отримав кафедру ординарного професора в Марбурзькому університеті, з 1901 в Гайдельберзькому університеті. З 1923 року працював в організованому ним в Гайдельберзі Інституті по вивченню білків, був його директором.

Став членом Гайдельберзької академії наук.

Косселю належить ряд досліджень хімічної будови рослинних і тваринних клітин, особливо нуклеїну, при цьому йому вдалося відкрити деякі нові складові частини (наприклад, аденін і тимін). У 1894 висунув теорію, що амінокислоти є головними структурними елементами білків. У 1896 році він відкрив амінокислоту гістидин. Він вперше висловив припущення, що амінокислоти служать «будівельними блоками» при синтезі білків. Численні експерименти, поставлені шляхом знов запропонованих ним методів розкладання білкових речовин, внесли зчначний внесок до вчення про хімічної будови білків. Велику частину своїх робіт Коссель помістив у видаваному ним журналі «Zeitschrift für physiolog. Chemie». Окремо видані його роботи: «Die Gewebe des menschlichen Körpers und ihre mikroskopische Untersuchung» (спільно з Беренсом і Шиффердекером, 1889—1891) і «Leitfaden fur mediz. chem. Kurse» (5-е видання, Берлін, 1904).

• Біографія [Архівовано 26 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття про біохіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про німецького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.