Си́нтез — процес з'єднання або об'єднання раніше розрізнених речей або понять в ціле або набір. Термін походить від грец. σύνθεση — поєднання, приміщення разом (σύν — з, разом і θεση — стан, місце). Синтез є способом зібрати ціле з функційних частин як антипод аналізу — способу розібрати ціле на функційні частини.
- Синтез в інженерії — побудова складних систем із заздалегідь підготовлених блоків або модулів різних типів. Низькорівневе, глибоке структурне об'єднання компонентів різних типів.
- Хімічний синтез — процес отримання хімічних сполук заданої структури, складу й властивостей з інших хімічних сполук.
- Гідантоїновий синтез за Бухерером—Бергсом — метод хімічного синтезу, в основі якого лежить перетворення альдегідів або кетонів у гідантоїни.
- Конвергентний синтез — багатостадійний хімічний синтез олігомерних або макромолекулярних сполук.
- Синтез в біології — процес утворення складних органічних речовин у живих організмах з інших сполук, які потрапляють до них ззовні чи утворюються в них самих, під дією біокаталізаторів.
- Ядерний синтез — процес, під час якого два атомних ядра об'єднуються, формуючи важче ядро.
- Холодний синтез — гіпотетичні реакції ядерного синтезу, які можуть проходити в умовах недостатньої енергії для подолання кулонівського бар'єру.
- Синтез (теорія компіляторів) — побудова цільової програми з проміжного представлення.
- Синтез мінералів — прооцес штучного утворення мінералів і вирощування монокристалів у лабораторних чи промислових установах.
- Синтез (метод дослідження) — поєднання абстрагованих сторін предмета і відображення його як конкретної цілісності; метод вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин.
- синтез звуку за допомогою електронної схеми.
Див. також
Посилання
- Синтез // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Академічний тлумачний словник (1970—1980) // Синтез
- Синтез // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 398.