Економіка Домініки
Столиця Домініки - Розо
Валюта	Східнокарибський долар (XCD)
Фінансовий рік	календарний рік
Організації	WTO, OECS, CARICOM
Статистика
ВВП	▲ $0,61 млрд. (номінал, 2022) ▲ $0,98 млрд. (ПКС, 2022)
Зростання ВВП	5,5 % (2019) -16,6 % (2020) 6,89 % (2021) 5,71 % (2022)
ВВП на душу населення	▲ $8,415 (номінал, 2022) ▼ $13,573 (ПКС, 2022)
ВВП за секторами	сільське господарство: 16,5 % промисловість: 12,1 % послуги: 56,3 % (2022)
Інфляція (ІСЦ)	6,85 % (2022)
Населення поза межею бідності	немає даних
Індекс Джіні	немає даних
Робоча сила	6,884 млн. (2022)
Робоча сила за секторами	сільське господарство: 29 % промисловість: 22 % послуги: 49 % (2021)
Безробіття	2,6% (2022)[1]
Галузі виробництва	цукор, текстиль та одяг, меблі, хімічна промисловість, нафта, метали, гума, туризм
Зовнішня діяльність
Експорт	$11,658 млрд. (2020)
Експортні товари	цукор, кава, нафта, одяг, банани, фрукти та овочі, кардамон, продукція переробної промисловості, дорогоцінні камені та метали, електроенергія
Партнери	США 34,59%  КНР 12,37%  Мексика 11,67%  Сальвадор 5,36%  Коста-Рика 3,78% (2020)
Імпорт	$18,198 млрд. (2020)
Імпортні товари	паливо, машини та транспортне обладнання, будівельні матеріали, зерно, добрива, електроенергія, мінеральні продукти, хімічна продукція, пластикові матеріали та вироби з них
Партнери	США 32,28%  Сальвадор 11,27%  Гондурас 8,74%  Нікарагуа 5,68%  Мексика 3,97%(2020)
Державні фінанси
Борг	24,7% ВВП (2017)
Доходи	$8,1648 млрд. (2017)
Витрати	$9,156 млрд. (2017)
Головне джерело: CIA World Fact Book[2]

Домініка є типовою сільськогосподарською країною, основною культурою є банан.

У сільському господарстві, яке є основою економіки Домініки, зайнято 40 % працездатного населення. Вирощуються цукор, тютюн, цитрусові, какао, банани, кокоси, різні спеції . Після сільського господарства далі по значущості йдуть туризм, офшорний сектор послуг (реєстрація безподаткових компаній — класичних офшорів), банківський сектор фінансових послуг, продаж громадянства за інвестиції.

Основною галуззю промисловості країни є видобуток пемзи і вапняку. Є підприємства з виробництва мила, меблів, цементу, взуття та інших споживчих товарів. Розвинена також харчова промисловість (виробництво фруктових соків, рому, кокосової олії), рибальство, кустарні промисли, виробництво сигар, ефірних олій, копри. Головні статті експорту: банани (50 %), мило, лаврова олія, овочі, грейпфрути, апельсини, лайм. Експорт становить 74 млн доларів. Основні експортери: Велика Британія, Ямайка, Антигуа і Барбуда, Гаяна. Імпорт: 234 млн доларів. Статті імпорту: машини й устаткування, продовольство і хімікати. Понад половину електроенергії виробляється гідроенергетикою (найбільша станція — ГЕС Трафальгар), решта — на ТЕС.

У Домінікані немає єдиної державної транспортної мережі . Муніципальні автобуси ходять нерегулярно і непередбачувано . Краще розраховувати на автобуси великих компаній, вони дотримуються розкладу. Працюють кілька приватних компаній, які пускають щодня автобуси по основним дорогам між усіма містами, великими населеними пунктами і курортами.

всього — 780 км, у тому числі:

• з твердим покриттям — 393 км
• без твердого покриття — 387

Всього 2 міжнародні аеропорти: Мелвілл-Холл на півночі і Кейнфілд (поблизу Розо).

всього судів — 48 водотоннажністю 634,688 грт / 1,100,558 дедвейт

• балкери — 6
• суховантажі — 24
• хімічні танкери — 4
• контейнеровози — 2
• нафтові танкери — 6
• рефріжіратора — 4
• ролкери — 1
• перевізники автомобілів — 1

Іноземний туризм в Домініці становить 36 млн дол на рік . У 2002 р. острів відвідало 67 тис. туристів. Його розвиток стримується недоліком пляжів, обривистими берегами . Основні види туризму: морський оздоровчий (найкращий — на північному заході острова), дайвінг (затока Суфриер), трекінг, круїзний, екологічний (відвідування парків і слухання птахів), спостереження за китами і дельфінами (західний берег) . Головні об'єкти туризму: національний парк « Труа Пітон» з дикою фауною і джунглями ; гаряче озеро Бойлінг -Лейк з сірчаним гейзером ; подвійний водоспад в Трафальгар і водоспад Емералд — Пул ; морські пляжі з вулканічним чорним піском на північному сході (Хемпсітд, Калібіші, Лондондеррі -Бей), північному заході (затока Прінс- Руперт) і південному заході (затока Суфриер -Бей) ; руїни Форт- Шелі на півночі острова ; колоніальна архітектура Розо ; всесвітній фестиваль креольської музики у жовтні; завод з виробництва рому Макушері . У 1997 році уряд підписав угоду з Green Globe, програмою екологічної сертифікації Всесвітньої Ради з подорожей і туризму, з метою розвитку острова як « зразкового напрямку екологічного туризму». Трирічна програма забезпечила проведення технічної експертизи екологічного управління, а також продаж турів в Домініку через спеціалізовані туристичні фірми . Уряд всіляко заохочує інвестиції в туріндустрію, такі як будівництво нових готелів, також вкладає значні інвестиції, наприклад, в інфраструктуру з прийому круїзних суден. Новий круїзний причал в затоці Принца Руперта, близько Портсмута, різко збільшив число заходіть туди судів і відкрив нові суттєві, пов'язані з туризмом, можливості депресивного Портсмуту . У 2012 році Домініку відвідало приблизно 360 тисяч іноземців, в тому числі 69 росіян, з яких чисто туристів — приблизно 80 000 , більшість же інших — це пасажири круїзних суден. У 2011 році доходи від туризму досягли US $ 111 мільйонів .

• Загальна інформація про Домініку [Архівовано 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Economy of Dominica [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• http://polpred.com/?cnt=51&fulltext=on [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• http://www.honoraryconsul.ru/index.php?an=economic_sd [Архівовано 26 березня 2014 у Wayback Machine.]
• https://web.archive.org/web/20140415062454/http://www.princeton.edu/~achaney/tmve/wiki100k/docs/Economy_of_Dominica.html