Більшість території Західної Сахари - південні провінції - в даний час знаходиться під управлінням Королівства Марокко. Таким чином, більша частина економічної діяльності Західної Сахари відбувається в рамках економіки Марокко.

На території, що управляється Марокко, рибальство та видобуток фосфатів є основними джерелами доходу для населення. ^[1] На території бракує опадів для стійкого сільськогосподарського виробництва; ^[2] отже, більша частина їжі для міського населення повинна імпортуватися. Торгівля та інша економічна діяльність контролюється урядом Марокко.

Вільна зона (територія, що управляється Полісаріо) в основному не заселена. Практично не існує економічної інфраструктури і основним видом діяльності є верблюдне скотарство. Еміграційний уряд Фронту Полісаріо також підписав контракти на розвідку нафти ^[3] але практичних робіт немає, оскільки дані зони знаходяться на контрольованій Марокко частині території. 

Ключові сільськогосподарські продукти Західної Сахари включають фрукти та овочі (вирощені в кількох оазах), а також верблюдів, овець, кіз, які утримуються кочівниками. ^[1] Договори про риболовлю та розвідку нафти, що стосуються Західної Сахари, є джерелом політичної напруженості. ^{[4] [5] [6]}

• Електроенергія - виробництво: 0 (усі оцінки на 2015 рік) ^[1]
• Електроенергія - споживання: 0
• Видобуток нафти : 0 барелів за добу (0 м³/доб)
• Споживання нафти: 1 700 барелів за добу (270 м³/доб)

Договори про риболовлю та розвідку нафти, що стосуються Західної Сахари, є джерелом політичної напруженості. ^{[4] [5] [6]} У 2015 році європейський суд визнав недійсною торгову угоду між Європейським Союзом (ЄС) та Марокко, яка стосувалася Західної Сахари, що спричинило дипломатичну реакцію з боку Марокко. ^[7] У 2018 році Європейський суд вирішив, що риболовецький договір між ЄС та урядом Марокко не включає риболовлі біля берегів Західної Сахари. ^[8] У квітні 2010 року норвезька державна компанія лосося EWOS припинила закупівлю риб'ячого жиру із Західної Сахари та Марокко (на суму близько 10 мільйонів євро щороку, і за загальною оцінкою від 12 000 до 20 000 тонн риб'ячого жиру в цілому) ^[9] за "невідповідність рекомендаціям норвезької влади". ^[10]

У 2002 році нафтові компанії Total SA та Kerr-McGee отримали контракти на розвідку нафти в регіоні. ^[6] У грудні 2004 року французька нафтова компанія Total SA вирішила не продовжувати ліцензію на Західну Сахару. ^[11] У травні 2006 року Керр-Макгі вирішили не продовжувати контракт, підписаний з владою Марокко. ^[12] Американська фірма Kosmos Energy розпочала контракт на дослідження морських територій Західної Сахари в 2013 році, що викликало критику з боку таких активістських груп, як Western Sahara Resource Watch. Desertec, базована в Мюнхені компанія з виробництва сонячної енергії, відмовилася розміщувати завод у Західній Сахарі з "репутаційних причин". ^[13]

1. ↑ ^{а б в} The World Factbook. United States Central Intelligence Agency. Accessed April 27, 2018.
2. ↑ Western Sahara. www.cia.gov. CIA World Factbook. Архів оригіналу за 12 червня 2007. Процитовано 13 липня 2016.
3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 1 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
4. ↑ ^{а б} "The Battle for West Africa's Fish" [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.]. BBC News. 1 August 2001. Accessed 27 April 2018.
5. ↑ ^{а б} Lewis, Aidan. "Morocco's fish fight: High stakes over Western Sahara" [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.]. BBC News. 15 December 2011. Accessed 27 April 2018.
6. ↑ ^{а б в} Harris, Bryant. "U.S. Oil Firm Creates Tension over Western Sahara" [Архівовано 15 вересня 2018 у Wayback Machine.]. Inter Press Service. 11 May 2014. Accessed 27 April 2018.
7. ↑ Dudley, Dominic. "Morocco Steps Up Diplomatic Pressure On US And Europe Over Western Sahara Occupation" [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]. Forbes. 19 May 2016. Accessed 27 April 2018.
8. ↑ Dudley, Dominic. "European Court Rules Against Morocco Again, Barring Western Sahara's Waters From EU Fisheries Deal" [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]. Forbes. 27 February 2018. Accessed 27 April 2018.
9. ↑ EWOS avslutter kjøp av fiskeolje fra Marokko og Vest-Sahara (норв.). EWOS. 9 квітня 2010. Архів оригіналу за 10 липня 2011. Процитовано 2 вересня 2010.
10. ↑ Gir etter for laksepress. Dagbladet (норв.). 10 квітня 2010. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 вересня 2010.
11. ↑ Upstream Online: Total turns its back on Dakhla block, 2004. Western Sahara Resource Watch. 3 грудня 2004. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 2 вересня 2010.
12. ↑ Last oil company withdraws from Western Sahara. Afrol News. 2 травня 2006. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2010.
13. ↑ Maung, Zara (23 квітня 2010). Solar giant Desertec to avoid Western Sahara. The Guardian. London. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 2 вересня 2010.

• Економіка Західної Сахари, каталог посилань Open Directory Project
• SADR Oil and Gas exploration, licence offering [Архівовано 29 серпня 2017 у Wayback Machine.]