La Marseillaise | ||
---|---|---|
Ля Марсельєз | ||
![]() Марсельєза на Тріумфальній арці | ||
Країна | ![]() | |
Слова | Клод Жозеф Руже де Ліль, 1792 | |
Мелодія | Клод Жозеф Руже де Ліль, 1792 | |
Затверджений | 1795 | |
Музичний приклад | ||
| ||
![]() |
Марсельє́за (фр. La Marseillaise — «марсельська»[1]) — найвідоміша пісня Французької революції, що стала гімном революціонерів. Нині є державним гімном Франції. На її мелодію було також покладено слова державного гімну Росії в період від Лютневої революції до Жовтневого перевороту 1917 року.
Часто слугує також як гімн революцій для людей усіх країн, що повстають проти несправедливості. Існують, у зв'язку з цим, варіанти Марсельєзи різними мовами.
Історія
Спочатку Марсельєза називалася «Військова пісня Рейнської армії» (фр. «Chant de guerre pour l'armée du Rhin»). Цю пісню написав військовий інженер Клод Жозеф Руже де Ліль 25 квітня 1792 року, коли французький люд повстав проти самодержавства.
24 листопада 1793 року Конвент обирає Марсельєзу державним гімном Франції.
Після подій 1848 року, коли революційна хвиля прокотилася цілою Європою, Марсельєза стає піснею борців за свободу в усьому світі: в Італії, Польщі, Угорщині. Вона звучить на полях боїв і під час Паризької Комуни в 1871 році.
Востаннє Марсельєзу було заборонено під час Другої світової війни режимом Віші — режимом колаборантів з нацистами. Співали пісню в той час представники Опору. Однак уже 1944 року її знову оголошено державним гімном Франції.
Від 1970-х років до Марсельєзи почали ставитися дещо суперечливо. Дехто вважає, що в словах гімну простежуються ксенофобія та мілітаризм. Було багато пропозицій змінити слова гімну. Але він надто міцно асоціюється в багатьох людей із Великою французькою революцією.
Після того як до другого туру виборів Президента Франції 2002 року пройшов представник ультраправих сил Жан-Марі Ле Пен, попри слова пісні, її часто співали антирасистські маніфестанти.
Версії Марсельєзи
Офіційно у Франції виконують лише перший куплет і приспів.
Французький оригінал | Переклад Миколи Вороного | Переклад Леоніда Смоленського |
---|---|---|
|
* (Приспів:)
* (Приспів:)
* (Приспів:) |
Вперед, вперед, сини родини!
Славутний день вже наступив. Супроти нашої країни Ворог злий прапор розпустив. Чи вам нечуть які по селах Усюди стони роздались? На наших крівних, невеселих Ворожі спіси піднялись! До збруї, громадо! Ставаймо у ряди! Щоб вражою кровію Залити борозди. Чого шука отсе ватага Рабів обурених на нас? Кого зляка її зневага? На кого пута ті? На нас! На нас бездольні громадяни, Хотять той сором нанести, Щоб кинуть на нас знов кайдани Та під неволю підвести. До збруї, громадо! Ставаймо у ряди! Щоб вражою кровію Залити борозди. Нї, трепотїть ви, людоїди І ви, ганебні зрадники! Ось вже пімсти час надійде Знайдуть ся на вас местники! Підіймуть ся і стар і молодь, Не забракує юнаків, — Навіють на серце вам холод І потращять вам всї кісточки. До збруї, громадо! Ставаймо у ряди! Щоб вражою кровію Залити борозди. О ти свята любов родини, Ти нашу пімсту уміцни! Волю нашої України, Її честь ти відборони! Під нашим прапором побіда Хай зявить ся на поклик твій, На вічні потім на нас лїта Свободи духом ти повій! До збруї, громадо! Ставаймо у ряди! Щоб вражою кровію Залити борозди. |
Цікаві факти
Найвідомішу класичну обробку Марсельєзи для сопрано, хору та симфонічного оркестру здійснив близько 1830 року Гектор Берліоз. Також існує фортепіанне аранжування Марсельєзи Ференца Ліста.
У липні 1891 року, під час зустрічі французької ескадри у Кронштадті, Олександр III, «самодержець Всеросійський», зняв капелюха і слухав «Марсельєзу» з непокритою головою [2].
Див. також
Примітки
Посилання
- «Марсельєза» українською мовою у виконанні Михайла Зазуляка, 1919 р. [Архівовано 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- La Marseillaise [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Mireille Mathieu — La Marseillaise MP3 [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- М. И. Венюков «Марсельеза» [Архівовано 16 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)