| Грузинський національний легіон | |
|---|---|
| груз. ქართული ლეგიონი | |
 Нарукавний знак | |
| На службі | квітень 2014 — 2016 |
| Країна |  Україна |
| Війни/битви | Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну (2022) |
| Вебсайт | georgianlegion.com.ua |
| Командування | |
| Очільник | Мамука Мамулашвілі |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Грузинський національний легіон (груз. ქართული ლეგიონი, трансліт. картулі леґіоні) — громадська організація в Україні, одним із засновників якої є Мамука Мамулашвілі.
У 2014 році після початку збройної агресії Росії проти України добровольці-грузини створили підрозділ «Грузинський легіон». Він проводив інструктажі та брав участь у бойових діях на Донбасі. 2016 року бійці підрозділу підписали контракт із ЗСУ та стали 3-ю ротою 25-го батальйону «Київська Русь» 54-ї окремої механізованої бригади. Наприкінці 2017 року частина бійців, які асоціювали себе із «Легіоном», звільнилася з бригади через конфлікт з командуванням.
Після російського вторгнення 2022 року, за словами Мамулашвілі, бійці «Легіону» воювали під Києвом, а підрозділ входив до ГУР МОУ. У 2024 році виник конфлікт, де учасники спільноти NAFO, які тривалий час підтримували «Легіон», заявили про непрозорість витрат зібраних донатів. За даними «Громадського» після запитів до Сил оборони, «Легіон» не входив ні до ГУР МОУ, ні до ССО, і не був окремим підрозділом. Натомість, він є громадською організацією.
Історія
Війна на сході України
«Грузинський легіон» був створений у 2014 року як підрозділ іноземців, який прийшов на допомогу Україні у війні на Донбасі.[1] За словами Мамуки Мамулашвілі, командира підрозділу, його створили у квітні, одразу після того, як Росія почала агресію проти України. Початково в підрозділі було всього 10 осіб і багато організаційних складнощів.[2] За його словами, 23-24 квітня приїхала невелика кількість грузинських офіцерів, які почали навчати українців і брати участь у бойових локальних зіткненнях. «Грузинський легіон» став першим підрозділом з іноземців у складі ЗСУ.[3]
Підрозділ брав участь у боях за Дебальцеве та за Луганський аеропорт.[3]
За даними Радіо Свобода, «Грузинський легіон» став відомий своїми диверсійними операціями у боях на Донбасі.[3]
24 лютого 2016 року «Легіон» увійшов до складу ЗСУ. Він інтегрувався у 25-й батальйон «Київська Русь» 54-ї окремої механізованої бригади як 3-тя рота.[1]
16 грудня 2017 року, за даними «Легіону», 54-та бригада провела операцію, під час якої 11 бійців «Легіону» та 25-го батальйону зазнали поранень. Після цього 20 грудня «Легіон» заявив, що «повним складом залишив 54 бригаду через некомпетентність командира Олексія Майстренка». Також «Легіон» повідомив, що командир 54-ї бригади та ще один командир забрали у бійців «Легіону» усі амуніцію та особисті речі, передані волонтерами. 6 січня 2018 року 54-та бригада повідомила, що «окремого підрозділу під назвою „Грузинський легіон“ у складі 54 бригади ніколи не існувало». За словами бригади, десятки громадян інших держав у 2016 році уклали контракт про службу в ЗСУ і служать у складі штатних підрозділів бригади. Лише 1 з цих військовослужбовців звільнився з бригади за сімейними обставинами, 4 — звільнені з військової служби з інших причин, решта продовжують нести службу. Бригада додала, що усе майно, яким волонтери забезпечували добровольців та інших військовослужбовців бригади, належним чином обліковано, перебуває у бригаді та використовується за призначенням.[1]
Російське широкомасштабне вторгнення
За декілька днів до російського вторгнення, у лютому 2022 року, «Легіон» тренував українських резервістів. Зокрема, Леван Піпія і пів-дюжини інших грузинських інструкторів тренували близько 50 цивільних. За словами Мамулашвілі, «Легіон» налічував 200 чоловік.[4]
За словами Мамуки Мамулашвілі, на початку вторгнення бійці «Легіону» були під Києвом і брали участь у боях за Гостомель. В Україні було чимало бюрократичних перепон для участі іноземців, і оформлення нового іноземця могло займати до 6 місяців. Ці перепони були зняті у 2023 році зі стовренням Інтернаціонального Легіону.[3] Мамулашвілі невдовзі після російського вторгнення повідомляв, що «Грузинський легіон» входив до Головного управління розвідки МОУ. Згодом в ГУР повідомили, що «Легіону» як окремої одиниці у складі розвідки ніколи не було.[5]
У березні 2022 року в телефонній розмові з Politico Мамулашвілі сказав, що «Легіон» нараховує 700 чоловік,[6] а у телефонній розмові з AFP — 500 чоловік.[7]
У квітні 2022 року 42 бійці з «Грузинського легіону» долучилися до 1-ї інтернаціональної роти, що формувалася у 1-й окремій бригаді спецпризначення імені Івана Богуна.[8]
З травня 2022 року художник Кама із онлайн-спільноти NAFO малював свої роботи в обмін на донати для «Грузинського легіону». Восени 2024 року ситуація змінилася — учасники спільноти почали скаржитися на непрозорість зборів. NAFO закликала свою 120-тисячну аудиторію не донатити «Грузинському легіону», поки не буде роз'яснень щодо ситуації, бо не знають, що сталось із зібраними коштами.[5]
У вересні 2024 року з'явилася стаття від британського журналіста Джея Бічера, у якій він звинувачував Мамуку Мамулашвілі у брехні: за словами Бічера, Мамулашвілі брехав про отруєння й не надавав звіти, коли йому зібрали 20 тисяч євро на лікування. Бічер також висловив сумнів про необхідність меддопомоги Мамулашвілі у США, на якій наголошували в «Легіоні», а також говорив про дотичність Мамуки до організації зі США, у яку начебто входить обвинувачений у шахрайстві Річард Шарп. Бічер публікував критичні матеріали про «Грузинський легіон» із весни 2024 року. У відповідь на це Мамука Мамулашвілі заявив, що Бічер є «російським агентом», і є частиною організованої кампанії проти «Грузинського легіону», оскільки на його матеріали потім посилалися російські пропагандисти та провладні грузинські ЗМІ.[5]
Даючи коментар на звинувачення Бічера, «Громадське» запитало Мамулашвілі про статус Легіону, і той відповів, що «Грузинський легіон» перебуває у складі Сил спецоперацій, які є частиною Сухопутних військ. У командуванні Сухопутних військ заявили, що «Легіон» не належить до їхньої структури.[5][9] «Громадське» попросило показати документи закупівель на отримані донати, і в актах прийняття-передання кошти скеровувалася від ГО «Грузинський національний легіон» до різних військових частин. За висновком «Громадського», «Грузинського легіону» як окремої бойової одиниці на той час не існувало, а бійці, які називають себе його членами, служать у різних підрозділах, але не кажуть в яких.[5]
Мамулашвілі розповів, що він був співзасновником ГО «Грузинський національний легіон», яка створювалася, щоб «допомагати своїм військовим напряму, без благодійних фондів та інших посередників». Кошти збирали на різні рахунки та платформи, а також на особистий рахунок Тараса Решетила, який раніше відповідав за соцмережі «Грузинського легіону». На 2024 рік Тарас Решетило вже рік перебував у США, і у спільноти NAFO озвучували питання чому він покинув Україну вже під час великої війни.[5]
У серпні 2024 року грузинський телеканал «Мтавари» опублікував пост в Instagram, за яким нібито «Грузинський легіон» бере участь в боях в Курській області.[10]
Втрати
- 2 липня 2015 — Коте Лашхія. Загинув біля Маріуполя внаслідок нещасного випадку.
Примітки
- ↑ а б в У 54-й бригаді ЗСУ спростували заяви “грузинського легіону”. Українська правда (укр.). 6 січня 2018. Процитовано 20 квітня 2025.
- ↑ Ми будемо нарощувати свої сили і обов'язково переможемо! — командир Грузинського легіону. www.armyfm.com.ua (укр.). 13 травня 2023. Процитовано 20 квітня 2025.
- ↑ а б в г Левченко, Тарас (31 травня 2024). Підлітком пережив полон, воює у ЗСУ і долає бюрократію. Командир «Грузинського легіону» про те, чому Росія програє. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 20 квітня 2025.
- ↑ Hauer, Neil (16 лютого 2022). The Georgian fighters stiffening Ukraine’s defences against possible Russian attack. National Post. Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ а б в г д е Легіон, якого не існує? Чому грузинські добровольці опинилися в центрі скандалу через пожертви. hromadske (укр.). 3 грудня 2024. Процитовано 20 квітня 2025.
- ↑ Band of others: Ukraine's legions of foreign soldiers are on the frontline [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Georgia mourns two fighters killed in Ukraine [Архівовано 3 травня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Руслан Мирошниченко, позивний Санта, командир 2-го Інтернаціонального Легіону. www.ukrinform.ua (укр.). 9 жовтня 2024. Процитовано 3 квітня 2025.
- ↑ У Силах оборони кажуть, що «Грузинський легіон» не є окремим підрозділом. hromadske (укр.). 3 грудня 2024. Процитовано 20 квітня 2025.
- ↑ Югоосетинских и абхазских добровольцев перебросили в Курскую область. Radio Free Europe / Radio Liberty (рос.). 9 серпня 2024. Процитовано 20 квітня 2025.
Посилання
- Potočňák, Adam; Mareš, Miroslav (2019). Georgian Foreign Fighters in the Conflict in Eastern Ukraine, 2014–2017. The Journal of Slavic Military Studies. 32 (2): 159—177. doi:10.1080/13518046.2019.1618583. ISSN 1351-8046.
- Война с грузинским акцентом. В Башкировку из зоны АТО вышел «Грузинский легион» [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Легіон з вовком на шевроні [Архівовано 18 червня 2017 у Wayback Machine.] // glavnoe.ua, 2017
- ГРУЗИНИ ЗА УКРАЇНУ-НАЙЖОРСТКІШИЙ ПІДРОЗДІЛ ЗСУ // pressing.ua, 2022
| Підрозділи |  | |
|---|---|---|
| Регіональні центри РЕР | ||
| Навчальні частини | ||
| Закордонні добровольці | ||
| Колишні частини ГУР | ||
.svg)
