Мамука Мамулашвілі მამუკა (უშანგი) მამულაშვილი
Командир легіону
Загальна інформація
Народження	22 квітня 1978(1978-04-22) (46 років) Тбілісі
Національність	грузин
Alma Mater	Black Sea University (Тбілісі)
Псевдо	«Герой»
Військова служба
Роки служби	1992—дотепер
Приналежність	Грузія
Формування	«Грузинський Легіон»
Війни / битви	Війна в Абхазії (1992—1993) Російсько-українська війна Війна на сході України Битва за Київ (2022)
Нагороди та відзнаки

Мамука Мамулашвілі (груз. მამუკა მამულაშვილი; нар. 22 квітня 1978 Тбілісі, Грузія), відомий як Ушангі (груз. უშანგი) — військовослужбовець, засновник і командир «Грузинського національного Легіону» в АТО, магістр з дипломатії. У 2023 році — один із командирів 2-го інтернаціонального легіону^[1]. Президент Національної федерації змішаних єдиноборств Грузії.

Володіє англійською, українською, французькою, російською мовами.

У 14 років пішов на війну, в батальйон до батька генерала Зураба Мамулашвілі, командира одного із грузинських підрозділів. Брав безпосередню участь у боях проти сепаратистів та російських найманців^[2]. 6 червня 1993 року російські бойовики захопили в полон родину одного із бійців підрозділу Зураба Мамулашвілі і поставили вимогу, або батальйон складає зброю, або родину розстріляють. Зураб із сином і залишком групи склали зброю та були перевезені до форпосту в місті Гудаута.

Після трьох місяців важкого полону, що супроводжувався катуваннями, імМамуку обміняли на абхазця^[2].

Попри пережиті психологічні травми, Мамука спромігся закінчити Black Sea University у Тбілісі, а також здобув вищу освіту в Парижі в Центрі дипломатичних та стратегічних наук. Здобув ступінь магістра з дипломатії.

2008 — організував недержавну організацію, що орієнтована на надання допомоги родинам ветеранів.

Коли в Україні почалася Революція гідності, Мамука був на змаганнях з ММА (від англ. Mixed Martial Arts — змішані бойові мистецтва) в Баку (Азербайджан). Збірна Грузії зайняла 3 місце. На нагородження грузини вийшли з українськими прапорами та оголосили, що підтримують Майдан і волевиявлення українського народу.

Мамука їде до України з кількома однодумцями, з якими створив бойовий підрозділ — «Грузинський національний легіон». З перших днів війни добровольці взяли участь у бойових операціях по всій лінії фронту, підтримуючи військовослужбовців та міліцію.

Легіон в основному виконує розвідувальні та диверсійні завдання на окупованій території. Брав участь у боях за Дебальцеве, також у боях за Луганський аеропорт.

10 лютого 2016 року Грузинський національний легіон став невіддільною частиною українського війська. Грузини стали першими іноземцями, які офіційно увійшли до складу Збройних Сил України.

Цей розділ потребує доповнення.

На честь грузинських легіонерів 28 лютого 2016 року, киянка Алла В'юн написала вірш «Героям Грузинського Легіону»^[3]. На 38-ий день народження командира Легіону Мамуки Мамулашвілі, нею був написаний вірш-присвята «В четырнадцать я стал солдатом»^[4]

На 25-ту річницю Незалежності України з-під пера вийшов вірш «Посвящение воинам АТО (борцам за Независимость Украины)»^[5], в пам'ять про грузинських бійців, які загинули у боях за українські міста Щастя і Маріуполь.

• Орден Вахтанга Горгасалі 3-го ступеня (1992) — єдиний кавалер, нагороджений у підлітковому віці.
• Орден «Народний Герой України»
• Орден «За мужність»
• Хрест Івана Мазепи
• Медаль «За жертовність і любов до України»

• Мамука Мамулашвілі розповів чому Грузія воює в Україні [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
• Командир грузинского легиона на Донбассе [Архівовано 12 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)