| село Броварки | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Тер. громада | Гельмязівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71040050040099691 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1910 |
| Перша згадка | між 1900 і 1910 роками. |
| Населення | 383 |
| Площа | 0,92 км²[1] |
| Густота населення | 416 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 19712 |
| Телефонний код | +380 4737 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°54′44″ пн. ш. 31°47′41″ сх. д. / 49.91222° пн. ш. 31.79472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
102 м |
| Відстань до обласного центру |
55,7 (фізична) км[2] |
| Відстань до районного центру |
30 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Гельмязів |
| Карта | |
  Броварки | |
 Броварки | |
| Мапа | |
| |
Брова́рки — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Гельмязівської сільської громади. Населення — 383 чоловіка.
Село розташоване за 30 км на північний захід від районного центру — міста Золотоноша. Простягнулося воно всього на один кілометр. Сусідять Броварки із Богданами, Калениками, Малинівщиною. Нині в Броварках 166 дворів.
Історія
Броварки одне з наймолодших сіл Золотоніщини. Перепис 1900 року ще не фіксує його. Перша згадку про Броварки зустрічається в матеріалах третього подвірного перепису за 1910 рік. Отож, цей населений пункт, імовірно, виник між 1900 і 1910 роками.
В історичних джерелах Броварки значаться як хутір у 1850 р.[3], що належав Гельмязівській волості. Відомий краєзнавець М. Ф. Пономаренко вважає, що назва хутора походить від прізвища його засновника Броварка. Існують й інші версії: назва села пов'язана із заняттями його жителів або ж це поселення заснували переселенці з Броварів.
На 1910 рік у Броварках був 21 двір — 13 козацьких і 8 селянських. Проживало на хуторі 120 жителів, серед них лише один представник інтелігенції.
У 1911 році у хуторі Броварки жила 51 особа (24 чоловічої та 27 жіночої статі)[4]
У роки НЕПу хутір увійшов до створеного у 1923 році Гельмязівського району. За переписом 1926 року тут налічувалося 56 господарств, населення Броварок збільшилося майже втричі і склало 330 мешканців.
У 1929 році, під час примусової колективізації було створено колгосп. Голодомор 1932—1933 років обірвав життя майже третини броварківчан. Свідки того страшного лиха згадують про неодинокі випадки людоїдства на хуторі.
У роки радянсько-німецької війни 60 хуторян пішли на фронт, 40 з них загинули. Десятки були вивезені на роботи до Німеччини.
У 1955 року Гельмязів, Каленики, Броварки, Богдани, Малинівщина об'єднали свої землі в єдине колективне господарство. Через три роки воно розпалось, і на його руїнах виник колгосп «Іскра» у складі Броварок і Малинівщини. Господарство спеціалізувалось з вирощування овець: на 1993 рік поголів'я було доведено до 9200 голів. Колгосп «Іскра» реорганізувався в КСГП, СТОВ. Сьогодні це ДП АФ «Іскра» в співпраці з «ЕНЕРГОТРАНСІНВЕСТ ХОЛДІНГ».
Сучасність
У селі працюють такі соціальні об'єкти: фельдшерсько-акушерський пункт, навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека. Село газифіковано.
Див. також
Примітки
- ↑ Хто є хто в Україні. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 11 квітня 2008.
- ↑ http://maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Андаренко, Н. (1850). Записки о Полтавской губернии. Полтава. с. Ч. 2. - С. 75.
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (Російська) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 32 з 562.
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |