| село Маркізівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Тер. громада | Новодмитрівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71040150100096424 
|
| Облікова картка | Село на сайті ВРУ |
| Основні дані | |
| Засноване | 1769 |
| Населення | 176 |
| Поштовий індекс | 19731 |
| Телефонний код | +380 4737 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′56″ пн. ш. 32°3′39″ сх. д. / 49.79889° пн. ш. 32.06083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
114 м |
| Відстань до обласного центру |
39,7 (фізична) км[1] |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с Нова Дмитрівка |
| Карта | |
  Маркізівка | |
 Маркізівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Маркі́зівка — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Новодмитрівської сільської громади. Населення — 176 чоловік.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 171 | 97.16% |
| російська | 3 | 1.70% |
| румунська | 2 | 1.14% |
| Усього | 176 | 100% |
Історія
1924 року в селі створено комуну «Червоний орач», першим головою якої був Микола Олексійович Бахін. У комуну входило 40 сімей, які обробляли 250 гектарів землі.
1929 року в Маркізівці організовано артіль «Прогрес» (голова Архип Сергійович Гончар). 1935 року в цю артіль влилася комуна «Червоний орач». 1933 року створено артіль «Друга п'ятирічка». Її головою було обрано Якова Івановича Соколенка[3].
Село відоме своїм парфумерним заводом.
Постаті
- Коломієць Олександр Олександрович (1989—2018) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Галерея
-
Будівля покинутого заводу, 2019 рік
Посилання
- ↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ who-is-who.com.ua. Архів оригіналу за 13 травня 2010. Процитовано 28 грудня 2008.
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |