Елізабет Форд
англ. Betty Ford
Перша леді США
9 серпня 1974 — 20 січня 1977
Попередник	Пет Ніксон
Наступник	Розалін Картер
Народилася	8 квітня 1918(1918-04-08)[1][2][…]  Чикаго, Іллінойс, США
Померла	8 липня 2011(2011-07-08)[4][1][…] (93 роки)  Ранчо-Мірідж, Ріверсайд, Каліфорнія, США
Похована	Мічиган
Відома як	танцюристка, письменниця, автобіограф, модель, активістка за права жінок, політична діячка
Країна	США
Alma mater	Беннінгтонський коледж і Innovation Central High Schoold
Політична партія	Республіканська партія США
У шлюбі з	Джеральд Форд
Діти	Michael Gerald Fordd[3], John Gardner Fordd[3], Стівен Фордd[3] і Susan Fordd[3]
Нагороди	Національна зала слави жінок (2013) Зала слави жінок Мічигануd (1987) Lasker-Bloomberg Public Service Awardd (2000) Золота медаль Конгресу
Підпис	[[Зображення:|128px|class=skin-invert-image]]
Медіафайли у Вікісховищі

Елізабет Енн «Бетті» Блумер Форд (англ. Elizabeth Anne «Betty» Bloomer Ford; нар. 8 квітня 1918 — пом. 8 липня 2011) — перша леді США з 9 серпня 1974 по 20 січня 1977, дружина президента США Джеральда Форда. Феміністка, танцюристка, автобіографка. Внесена до Національної зали слави жінок^[5].

Народилась у 1918 році у Чикаго третьою дитиною та єдиною дочкою в родині^[6]. Дитинство провела переважно в Гранд-Репідз, Мічиган, де закінчила центральну середню школу. Після чорного четверга 1929 року Елізабет зайнялась моделюванням одягу, а також почала навчати інших дітей танцювати вальс, фокстрот та велике яблуко. Сама вона навчалася в танцювальній студії Калли Тревіс (завершила в 1935 році). Коли Елізабет було 16 років, через отруєння чадним газом під час роботи у гаражі загинув її батько.

Після завершення школи Елізабет збиралася продовжити навчатися танців у Нью-Йорку, проте її мати виступила проти. Замість цього Блумер два роки в літній період відвідувала Беннінгтонську школу танцю в штаті Вермонт, де вчилася під керівництвом Марти Грем. Заробляла на навчання, паралельно працюючи моделлю в фірмі Джона Роберта Пауерса. Скоро Елізабет вступила в допоміжну танцювальну групу Марти Грем і почала виступати в Карнегі-холі. Мати не схвалювала кар'єрного шляху дочки й вимагала повернутися на батьківщину, проте компроміс був досягнутий.

У 1941 році Блумер повернулася в Мічиган, де почала працювати координаторкою з моди в місцевому універмазі. Також вона організувала власну танцювальну групу та зайнялася викладанням танцювального мистецтва, в тому числі навчаючи і дітей з інвалідністю.

У 1942 році одружилася з Вільямом Вореном, продавця меблів, якого знала з 12 років^[7]. У пари не було дітей. 1947 року шлюб був розірваний. Наступним її обранцем став юрист та учасник Другої світової війни Джеральд Форд. Шлюб був укладений 15 жовтня 1948 року в Гранд-Репідз. У шлюбі народилось четверо дітей: Майкл Джеральд (нар. 1950), Джон Гарднер (нар. 1952), Стівен Мейгс (нар. 1956) та Сьюзен Елізабет (нар. 1957). Коли у 1974 році після Вотергейтського скандалу пішов у відставку президент США Річард Ніксон, Джеральд Форд, що на той час обіймав посаду віцепрезидента, вступив на посаду глави держави.

Елізабет та Джеральд були однією з найбільш відкритих сімейних пар Білого дому і не соромилися відкрито демонструвати взаємну любов.

В 1978 році Елізабет Форд опублікувала автобіографію «The Times of My Life». В 1982 заснувала Центр Бетті Форд — організацію з боротьби з алкоголізмом та наркотичною залежністю, через які сама потерпала упродовж двох останніх десятиліть. В 1987 Форд була увіковічена в Мічиганському залі слави жінок. В 1991 нагороджена Президентською медаллю Свободи, а в 1999 — Золотою медаллю Конгресу.

Елізабет Форд померла 8 липня 2011 року у віці 93 років у каліфорнійському місті Ранчо-Міраж від ускладнень після інсульту^[8].