Амбарцумян Віктор Амазаспович
вірм. Վիկտոր Համազասպի Համբարձումյան
Народився	5 (18) вересня 1908[1][2][3]  Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія[2][3]
Помер	12 серпня 1996(1996-08-12)[1][4][…] (87 років)  Бюракан, Араґацотн, Вірменія[6][3]
Поховання	Бюракан[3]
Країна	Російська імперія  СРСР[7]  Вірменія[8][9]
Національність	вірмени[10][2]
Діяльність	астрофізик, політик, астроном
Alma mater	Російський державний педагогічний університет імені О. І. Герцена (1925)[10] фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd (1928)[10] Пулковська обсерваторія (1931)[10]
Галузь	астрофізика[11] і астрономія[11]
Заклад	Ленінградський державний університет[10] Yelabuga branch of Kazan Federal Universityd[10] Єреванський державний університет[10][2] Бюраканська астрофізична обсерваторія[10][2][3]
Посада	директор[2], президент[d][10][2], депутат Верховної ради СРСР[d][12], голова[10][3] і голова[13][3]
Вчене звання	академік[2]
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук[3] (1935)
Науковий керівник	Бєлопольський Аристарх Аполлонович
Відомі учні	Соболєв Віктор Вікторович
Аспіранти, докторанти	Соболєв Віктор Вікторович
Членство	Лондонське королівське товариство Академія наук НДР Леопольдина Російська академія наук Академія наук СРСР[14] Болгарська академія наук Угорська академія наук Американська академія мистецтв і наук Французька академія наук Нідерландська королівська академія наук Індійська національна академія наук Національна академія наук США Академія наук Вірменської РСР МАС
Партія	ВКП(б)[2]
Батько	Hamazasp Hambardzumyand
Брати, сестри	Gohar Hambardzumyand
Діти (4 )	Рафаель Амбарцумянd Ruben Hambardzumyand
Нагороди	премія Жуля Жансена (1956) медаль Жансена (1956) медаль Кетрін Брюс (1960) doctor honoris causa from the University of Parisd (1965) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (24 квітня 1969) Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (1971) медаль Гельмгольца (1971) Медаль Котеніуса (1974) Державна премія Вірменської РСРd (1988) почесний громадянин Єревана Член Американської академії мистецтв і наук Honored Scientist of Armeniad
Автограф
Особ. сторінка	ambartsumian.ru
Висловлювання у Вікіцитатах  Амбарцумян Віктор Амазаспович у Вікісховищі

Віктор Амазаспович Амбарцумя́н (вірм. Վիկտոր Համբարձումյան; 5 (18) вересня 1908(19080918), Тбілісі — 12 серпня 1996) — вірменський радянський астрофізик, Національний Герой Вірменії.

1928 року закінчив Ленінградський університет. Ще в студентські роки опублікував 16 праць з астрономії. Потім навчався в аспірантурі Пулковської обсерваторії під керівництвом Білопольського. З 1931 року працював у Ленінградському університеті (з 1934 року — професор). У 1939—1941 — директор обсерваторії Ленінградського університету. 1943 року переїхав до Єревана.

Академік АН СРСР (з 1953, член-кореспондент з 1939), академік (з 1943) та президент (з 1947) АН Вірменської РСР, засновник та директор Бюраканської астрофізичної обсерваторії (1946).

Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань.

Праці Амбарцумяна охоплюють багато галузей астрономії. Зокрема йому належать важливі дослідження в галузі фізики зір та газових туманностей, механіки та зоряних систем, позагалактичної астрономії. Він детально розробив метод досліджень перенесення випромінювання зір через газові туманності, оцінив значення променевого тиску у туманностях. Надав чітке математичне пояснення процесів, що відбуваються у газових туманностях під час переробки ультрафіолетового випромінювання. Запропонував метод визначення електронних температур туманностей за відношенням інтенсивностей заборонених ліній, що широко застосовується у сучасній астрономії. Розробив основи теорії іонізації в оболонках нових та наднових зір.

В 1941—43 розробив нову теорію поглинання світла в каламутних середовищах (Сталінська премія, 1946). Відкрив і вивчив зоряні асоціації (Сталінська премія, 1950).

Під керівництвом Амбарцумяна в Бюраканській обсерваторії виконано важливі дослідження з позагалактичної астрономії.

Почесний член Національною АН США (1959), Лондонського королівського товариства (1969), низки інших академій наук і наукових товариств, віце-президент (1948—1955) і президент (1961—1964) Міжнародного астрономічного союзу, президент Міжнародної ради наукових союзів (1968—1970, 1970—1972).

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1968, 1978). 4 ордени Леніна, Орден Жовтневої революції, Орден Трудового Червоного Прапора, Орден «Знак Пошани», Орден Кирила і Мефодія 1 ступеня (НРБ).

Державні премії СРСР (1946, 1950).

Золота медаль ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1971), Золоті медалі Лондонського королівського астрономічного товариства (1960) і Словацькою АН, медалі ім. П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1956), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1959), ім. Р. Л. Ф. Гельмгольца Німецької АН в Берліні (1971).

Почесний громадянин Тбілісі (1982).^[15]

2009 року на честь вченого заснована Міжнародна наукова премія імені Віктора Амбарцумяна президента Вірменії.

1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
2. И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес (1977). Амбарцумян Виктор Амазаспович. Астрономы (Биографический справочник) (російською) . на сайте Астронет. Киев: «Наукова Думка». Архів оригіналу за 17 вересня 2010. Процитовано 2 червня 2010. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |посилання= (довідка)

• (рос.) Амбарцумян В. А. Статті і спогади [Архівовано 26 січня 2012 у Wayback Machine.].