Lifestyle Khazanah Profil Baru Dram Lists Ensiklopedia
Technopedia Center
PMB University Brochure
Faculty of Engineering and Computer Science
S1 Informatics S1 Information Systems S1 Information Technology S1 Computer Engineering S1 Electrical Engineering S1 Civil Engineering

faculty of Economics and Business
S1 Management S1 Accountancy

Faculty of Letters and Educational Sciences
S1 English literature S1 English language education S1 Mathematics education S1 Sports Education





  2. Weltenzyklopädie
  3. Ісаакян Аветік Саакович — Вікіпедія
Ісаакян Аветік Саакович — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ісаакян Аветік Саакович
вірм. Ավետիք Սահակի Իսահակյան
Народився18 (30) жовтня 1875[1][2]
Ґюмрі, Еріванська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[3][1][…]
Помер17 жовтня 1957(1957-10-17)[4][5][…] (81 рік)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР[5][1][…]
ПохованняПантеон імені Комітаса[2]
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьвірменин
Місце проживанняІсаакянd[1]
Одеса[1]
Вірменська РСР[1]
Діяльністьпоет
Alma materГеворкянська теологічна семінарія (1892)[1], Лейпцизький університет (1895)[1] і Цюрихський університет
ЗакладVeradzenuntd
Мова творіввірменська
Роки активностіз 1890
Жанрвірш і оповідна поезіяd
ЧленствоСП СРСР і Академія наук Вірменської РСР[1]
ПартіяДашнакцутюн
РодичіAvetik Isahakyand
ДітиVigen Isahakyand[6]
Автограф
Нагороди
орден Леніна орден Леніна медаль «За оборону Кавказу» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія 1-го ступеня
CMNS: Ісаакян Аветік Саакович у Вікісховищі

Аветік Саакович Ісаакян (вірм. Ավետիք Սահակի Իսահակյան; 18 (30) жовтня 1875— 17 жовтня 1957) — вірменський поет, прозаїк, публіцист.

Життєпис

А. С. Ісаакян народився 19 жовтня (31 жовтня) 1875(18751031) року в Александрополі Еріванської губернії (нині Гюмрі, Вірменія).

У 1889—1892 роках Ісаакян навчався в Ечміадзінської семінарії. У 1892 році опублікував перший вірш. У 1892—1895 роках вивчав філософію і антропологію в Лейпцизькому університеті. У 1895 році повернувся в Російську Вірменію і вступив до нелегальної Вірменської революційної федерації (Дашнакцутюн). Був у 1896 році заарештований, один рік просидів у Єреванської в'язниці, після чого висланий до Одеси, де мешкав у будинку на вул. Ніни Строкатої, 24[7]. Після звільнення Ісаакян відвідував лекції з літератури і історії філософії в Цюріхському університеті. У 1902 році повернувся до Вірменії, а потім переїхав в Тифліс. У 1908 році знову заарештований, разом зі 158-ю вірменськими громадськими діячами, і посаджений на півроку в Тифлиську в'язницю.

У 1911 році був вигнаний з Російської Імперії за революційну діяльність, оселився в Німеччині. У 1914 році заснував, спільно з Йоганнесом Лепсиусом і Паулем Рорбахом Німецько-вірменську громаду. Перша світова війна, яка спалахнула того ж року, стала причиною організованого молодотурками (союзниками Німецького Рейху) геноциду вірменського народу. Чому Німецько-вірменська громада не змогла перешкодити.

До 1936 року Ісаакян жив переважно за кордоном (Франція, Швейцарія та ін.), Особисто був знайомий з багатьма інтелектуалами свого часу. Всі ці роки Ісаакян входив в Дашнакцутюн і відзначився антирадянськими висловлюваннями.

Після повернення в СРСР був головою СП Вірменської РСР. Академік АН Вірменської РСР (1943). Депутат ВР Вірменської РСР 2-4 скликань.

В цей час Ісаакян перебував під захистом Першого секретаря ЦК КП Вірменії Г. А. Арутінова. У 1937 році він викреслив зі списку представлених НКВС СРСР до арешту багатьох видних вірменських діячів, серед яких був і Ісаакян. Також для Ісаакяна, як і для деяких інших представників вірменської інтелігенції, був побудований особняк в Єревані.

Ісаакян очолював вірменську делегацію, що приїздила 1939 року в Україну на святкування 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Написав статтю «На могилі Тараса Шевченка» (1939), передмови до вірменських видань «Кобзаря» (1939; 1954; 1961) та до збірки «Українська ліра» (Єреван, 1954). Підтримував дружні стосунки з М. Рильським і П. Тичиною.

А. С. Ісаакян помер 17 жовтня 1957 року. Похований в Єревані в Пантеоні імені Комітаса.

Пам'ять

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  2. ↑ а б в г Հայկական համառոտ հանրագիտարան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119041529 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3.
  5. ↑ а б Исаакян Аветик Саакович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. ↑ Catalog of the German National Library
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 10 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2019-12-10 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 10 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

Pusat Layanan

UNIVERSITAS TEKNOKRAT INDONESIA | ASEAN's Best Private University
Jl. ZA. Pagar Alam No.9 -11, Labuhan Ratu, Kec. Kedaton, Kota Bandar Lampung, Lampung 35132
Phone: (0721) 702022
Email: pmb@teknokrat.ac.id