| Ігор Керча | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 20 лютого 1943 (82 роки)  Горонда | |||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Місце проживання | Ужгород[1] | |||
| Діяльність | письменник, перекладач, громадський діяч, інженер | |||
| Alma mater | УжНУ і Київський національний університет будівництва і архітектури | |||
| Знання мов | русинська, українська і російська | |||
|
| ||||
Ігор Юрійович Керча (нар. 20 лютого 1943, с. Горонда, нині Мукачівського р-ну Закарпатської обл.) — карпаторусинський письменник, перекладач, лексикограф, громадсько-культурний діяч. Один із кодифікаторів русинської мови[2].
Біографія
Син Ю.-І. Керчі. Закінчив фізично-математичний факультет Ужгородського державного університету[3] (1965), Київський інженерно-будівельний інститут (1973). Працював в Ужгороді на механічному заводі (1967–95), в АТ «Геліос» (1995–98).
Уклав двотомний «Словник русинсько-руськый» (Ужгород, 2007) та «Словник русько-русинський» (2012)[4]. Для двотомного «Словника русинсько-руського» основним «жерелом» став «Словарь української мови» Бориса Грінченка, який, за підрахунками самого Керчі, став «жерелом» 15,1% «русинських» слів його словника. Ще одним «жерелом» став словник гуцульської говірки Яна Яніва «Słownik huculski» (2001) та праця Юрія Піпаша і Бориса Галаса «Матеріали до словника гуцульських говірок» (2005)[2].
Автор праць:
- І. Керча, Василь Сочка-Боржавин. «Русинськый язык», Ужгород, 1992.
- Михайло Алмашій, Ігор Керча, Василь Молнар, Степан Попович. Материнськый язык: писемниця русинського языка — Мукачово: Общество им. Александра Духновича, 1999. — 98 с.,
- «Утцюзнина, читанка про недїльні школы» (Будапешт, 2001; Ужгород, 2002),
- «Матяш, король Русинув» (Ужгород, 2001).
У перекладі на русинську мову видав збірки віршів:
- з угорської
- «Убрані поезії» Ш. Петефі (1998, Ужгород),
- «Наші добрі Русины» Д. Крудія (2002, Ужгород);
- із чеської
- «Смутні очі Анцї Караджічової» І. Ольбрахта (2001, Ужгород),
- «Земля, Европов зохабена» Я. Затлоукала (2002, Ужгород);
- для дітей
- «Бетярськый букварь» (2004, Ужгород).
Друкував власні вірші русинською мовою в закарпатській періодиці. Лауреат «Руської премії» Міжнародного фонду «Ruska cena» (Прага, 2011)[3]. Раніше, 2008 року, цю ж премію отримала його сестра Тамара.
Наразі є головним[джерело?] дописувачем русинської Вікіпедії (rue:Хоснователь:Igor Kercsa).
Примітки
- ↑ https://www.unipo.sk/public/media/26361/SCR_2020%20press.pdf
- ↑ а б Любомир Белей. Русинський» сепаратизм: націєтворення in vitro
- ↑ а б [Ужгород. «Руська премія» за 2011 рік вручена Ігорю Керчі (ФОТО) (укр.). Архів оригіналу за 18 Грудня 2019. Процитовано 18 Грудня 2019.
{{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в|title=на позиції 65 (довідка) Ужгород. «Руська премія» за 2011 рік вручена Ігорю Керчі (ФОТО) (укр.)] - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 Січня 2021. Процитовано 10 Січня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
- http://karpatnews.in.ua/news/34960-uzhhorod-ruska-premiia-za-2011-rik-vruchena-ihoriu-kerchi-foto.htm [Архівовано 18 Грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Г. В. Воронич. Біографія І. Керчи [Архівовано 30 Березня 2020 у Wayback Machine.] в «Енциклопедії сучасної України»
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |