Ігнацій Мосцицький пол. Ignacy Mościcki | |||
![]() | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
4 червня 1926 — 30 вересня 1939 | |||
Попередник: | Станіслав Войцеховський | ||
Наступник: | Владислав Рачкевич, як Президент Польщі у вигнанні; Болеслав Берут, як Президент ПНР | ||
Народження: |
1 грудня 1867 Межаново, Плоцька губернія, Царство Польське | ||
Смерть: |
2 жовтня 1946 (78 років) Версуа, кантон Женева, Швейцарія | ||
Поховання: |
катедра Івана Хрестителя (Варшава)[1] ![]() | ||
Національність: | поляк | ||
Країна: |
![]() | ||
Релігія: |
католицтво ![]() | ||
Освіта: |
Ризький технічний університет і Ризьке політехнічне училище ![]() | ||
Партія: |
Proletariat[d] і Національно-державний союзd ![]() | ||
Рід: |
Q63532181? ![]() | ||
Шлюб: |
Michalina Mościckad ![]() | ||
Автограф: | ![]() | ||
Нагороди: | |||
Ігнацій Мосцицький (пол. Ignacy Mościcki Польська вимова: [iɡˈnatsɨ mɔɕˈtɕitskʲi], 1 грудня 1867, с. Межаново — 2 жовтня 1946, Версуа) — польський політик і державний діяч, хімік, президент Польщі у 1926—1939, ректор Львівської політехніки, видав розпорядження про створення концтабору в Березі-Картузькій.
Біографія
Народився в селі Межаново біля Цеханува у сім'ї учасника Січневого повстання 1863 року. Закінчив школу в Плоцьку, гімназію у Варшаві (1886) та розпочав навчання на хімічному відділі Ризької політехніки. Деякий час навчався в Технічному коледжі (Лондон), тут встановив контакти з польськими соціалістами. З 1897 року асистент на кафедрі фізики університету Фрайбурґу (Швейцарія). У 1901 році очолив фірму, яка почала продукувати азотну кислоту методами, опрацьованими ним. За розробленими ним принципами були вибудовані електричні печі для виробництва азотної кислоти. У 1915—1925 роках керував кафедрою технології великого неорганічного промислу та технічної електрохімії. Автор близько 70 публікацій, 40 патентів у різних країнах світу.
1916 року організував у Львові Інститут наукових і технічних досліджень «Метан». Запроєктував оригінальний метод переробки нафти. Від 1922 року — професор кафедри фізичної хімії і електротехніки Львівської політехніки. Був ректором у 1925—1926 навчальних роках. Почесний доктор Львівської політехніки (1922)[2]. Почесний професор Львівської політехніки (1926)[3].
Визнання
У 1926 роках став почесним професором Львівської політехніки. Почесні докторати надали Познанський, Паризький, Варшавський (двічі) університети, Гірнича академія у Кракові, Львівська політехніка. 24 лютого 1913 року прийнятий до Політехнічного товариства у Львові.[4] 1930 року став його почесним членом.[5] 2 травня 1924 року відзначений Командорським хрестом із зіркою Ордену Відродження Польщі.[6]
Політична діяльність

У центрі зліва направо: Станіслав Островський (з ланцюгом бургомістра), Ігнацій Мосцицький, Володимир Децикевич
З 1892 р. учасник Закордонного союзу польських соціалістів. Після травневого перевороту 1926 року за рекомендацією Юзефа Пілсудського був обраний президентом Польщі; виконував обов'язки з 4 червня 1926 року.
17 червня 1934 року видав розпорядження про створення концтабору в Березі-Картузькій. Показовим було те, що вплинути на рішення про пацифікацію не міг (злослива тогочасна приказка твердила: «такий, як Ігнацій», пол. «tacy, jak Ignacy»).
Після окупації Польщі радянськими та німецькими військами у вересні 1939 року втік через так званий «румунський плацдарм» у Румунію, де був інтернований, передав пост президента Владиславу Рачкевичу, як того вимагала Франція. В грудні 1939 році переїхав із сім'єю до Швейцарії, де провів роки Другої світової війни.
Урна із прахом була перенесена у 1993 році до катедральної базиліки святого Яна Варшави.
Примітки
- ↑ https://commons.wikimedia.org/wiki/File:FormerGraveIgancyMockicki-CimetiereDeVersoix_RomanDeckert03102024-01.jpg
- ↑ Доктори Honoris Causa. Офіційний сайт Національного університету «Львівська Політехніка». Процитовано 21 січня 2025.
- ↑ Почесні професори Львівської політехніки. Офіційний сайт Національного університету «Львівська Політехніка». Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ Sprawy towarzystw // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 12. — S. 139.(пол.)
- ↑ Wręczenie dyplomu Honorowego Członka Polskiego Towarzystwa Politechnicznego Panu Prezydentowi Rzeczypospolitej // Czasopismo Techniczne. — 1930. — № 4. — S. 71—72. (пол.)
- ↑ Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa: Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 16. (пол.)
Посилання
- Мосціцький — ректор політехніки [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Список Президентів Польщі [Архівовано 8 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Народились 1 грудня
- Народились 1867
- Померли 2 жовтня
- Померли 1946
- Випускники Ризького технічного університету
- Кавалери ордена Білого Орла (Річ Посполита)
- Лицарі ордена Білої зірки 1 ступеня
- Кавалери ордена Орлиного хреста
- Ректори Львівської політехніки
- Президенти Польщі
- Науковці Львівської політехніки
- Польські фізико-хіміки
- Члени Політехнічного товариства у Львові
- Політики II Речі Посполитої
- Кавалери Командорського хреста із зіркою ордена Відродження Польщі
- Почесні громадяни Львова
- Поховані в базиліці святого Яна
- Члени Польської академії літератури
- Лідери країн-учасниць Другої світової війни
- Почесні професори Львівської політехніки
- Почесні доктори Львівської політехніки