Юдаїзм
Релігія Бог (імена • єдинобожжя) принципи міцва (10 • 613) галаха кашрут пророк месія ґіюр молитва ковчег менора тфілін мезуза філософія етика Кабала мінхаг синагога рабин атеїзм
Тексти Танах (Тора Невіїм Ктувім) Талмуд (Мішна Гемара) Рабіністична література (Мідраш Тосефта) Таргум Мішне Тора Арбаа Турім Шулхан арух Зоар
Етнолінгвістичні групи ашкеназі (литваки) сефарди італкі романіоти мізрахі кочин Бней-Ісраель фалаша дотичні групи  Бней-Анусім лемба караїми кримчаки самаритяни криптоюдеї аравійські євреї суботники
Громади Ізраїль Старий Ішув Ішув 12 племен діаспора Євреї Палестини Європа Австрія Албанія Бельгія Білорусь Болгарія Велика Британія Греція Данія Естонія Іспанія Італія Латвія Литва Молдова Нідерланди Німеччина Польща Португалія Росія Румунія Словаччина Угорщина Україна Франція Чехія Швеція Азія Азербайджан В'єтнам Вірменія Грузія Ємен Індія Індонезія Ірак Іран Китай Кіпр Ліван Сирія Туреччина Узбекистан Філіппіни Японія Африка Алжир Ефіопія Єгипет Зімбабве Лівія Марокко ПАР Туніс Намібія Північна Америка Гаїті Домініканська Республіка Канада Куба Мексика Пуерто-Рико Сальвадор США Ямайка Південна Америка Аргентина Болівія Бразилія Венесуела Гаяна Еквадор Колумбія Парагвай Перу Суринам Уругвай Чилі Австралія і Океанія Австралія Гуам Нова Зеландія Палау Фіджі
Конфесії Талмудичний юдаїзм ашкеназі (литваки) сефарди ортодокси ультра-ортодокси реформісти консерватори караїми гайманоти секуляристи реконструкціоністи хасиди оновленці гуманісти відносини з християнством індуїзмом ісламом
Культура міньян кидушин ніда брит-мила бар(бат)-міцва викуп первістка міква цдака єшива шлюб похорон музика кухня (хошет) гілоні шиддух зівід-хабад зірка Давида
Календар свята шабат Рош Гашана Йом-Кіпур Суккот Сімхат Тора Песах Шавуот Ханука Ту-бішват Пурим Лаг ба-Омер Девяте ава Йом га-Шоа
Мови Іврит (біблійний іврит) їдиш єврейсько-грецька єврейсько-іранська джуурі ладино бухорі кнааніт єврейсько-арамейська єврейсько-арабська
Історія Палестина хронологія лідери давня історія Юдейське царство Єрусалимський Храм Вавилонський полон Ассирійський полон Перська Юдея Хасмонеї Синедріон схизма фарисеї елліністичний юдаїзм Юдейські війни Візантійська імперія Середньовіччя Золота доба сабатианство хаскала емансипація антисемітизм антиюдаїзм переслідування Голокост Ізраїль Алія Баал-тешува арабо-ізраїльський конфлікт
Святі місця Земля Ізраїльська Єрусалим (в юдаїзмі історія Оливна гора Сіон Храмова гора Стіна плачу) Синай Печера Махпела Могила Рахелі Могила Йосипа Хеврон Цфат Тверія
Політика Політика Ізраїлю Агуда Бунд фемінізм ліві / праві сіонізм (загальний зелений соціалістичний нео релігійний ревізіонізм)
Категорія • портал • проєкт
п о р

Етнолінгвісти́чні гру́пи євре́їв — сукупність окремих спільнот в етнічно єврейському населенні світу, що історично, під впливом географічного розташування та соціального сусідства виробили власні характерні культурні та мовленнєві особливості. Протягом століть у єврейській діаспорі склалися численні групи євреїв, що характеризуються культурними й мовними особливостями. Багато з них розмовляють або розмовляли особливими єврейськими діалектами й мовами.

• Ашкеназі івр. אשכנזים [ ашкеназім] саксонці) — нащадки євреїв середньовічної Німеччини, північної Італії та північній Франції, історично носії мови їдиш і власної літургійної традиції. На початку ХХ століття переважна більшість ашкеназі жила на території сучасних України, Білорусі, Молдови, країн Балтії за смугою осілості зокрема:
  • Галицькі євреї
  • Литваки
  • Подільські євреї
  • Бессарабські євреї
  • Курляндці
• До ашкеназі належать також:
  • Румунські євреї
  • Польські євреї
  • Євреї Оберландера
  • Західні євреї

• Римські євреї (івр. רומים [ ромім] Рими) — частина єврейської громади Італії з відмінною від сефардської і ашкеназської літургійною традицією, говорять італійською мовою.

• Кенаанім (івр. כנענים [кнаанім] 1. ханаанці, жидовини — історична група євреїв, що жили в Київській Русі і говорили єврейсько-слов'янським діалектом.

• Провансальські євреї — історична група євреїв півдня Франції, користуються єврейським діалектом провансальської мови

• Романіоти (івр. רומניוטים [ романйотім] візантійці і греки) — частина євреїв Греції, відмінна від сефардського єврейського населення цієї країни.

• Сефарди (івр. ספרדים [ Сфарад] іспанці) — нащадки вигнаних з Іспанії і Португалії євреїв, історично носії сефардської мови і власної літургійної традиції

• Хутс (англ. Chuts) — група євреїв, які емігрували з Нідерландів до Англії в XIX столітті.

• Гірські євреї
• Грузинські євреї

• Кримчаки
• Караїми

Євреї, що походять з Північної Африки, Передньої і Середньої Азії, називаються загальним терміном «Мізрахі».

• Лахлухи (Курдистанські євреї)
• Арабомовні євреї (Яхуді) — говорили на різних діалектах єврейсько-арабської мови
  • Марокканські євреї — зараз до 250 тисяч в Ізраїлі, не рахуючи їхніх нащадків, народжених в Ізраїлі, а загалом близько 500 тис. євреїв включно з сефардами. Близько 8 тисяч досі мешкають в Марокко (міста Касабланка, Фес, Марракеш); розмовляють на так званих єврейсько-марокканських варіантах декількох, в основному старомагрибських арабських діалектів, частина говорить берберською мовою.
  • Алжирські євреї — після отримання Алжиром незалежності виїхали в основному до Франції, де практично всі говорять тільки французькою мовою. Деяка кількість алжирських євреїв переселилося до Ізраїлю. До 1870 року в Алжирі жило близько 140 тисяч євреїв (значна частина яких також була сефардами, а деякі говорили берберськими мовами, після 1962 р залишалося близько 10 тисяч, більшість яких покинула країну після 1990 року.
  • Туніські євреї — до 1948 в Тунісі було 105 тисяч євреїв, але у 1967 більшість виїхало до Франції або Ізраїлю. У 2004 році в Тунісі залишалося 1,5 тисячі євреїв, більшість на острові Джерба, де говорять мовою джербі.
  • Лівійські євреї — на початку століття у містах Триполі і Бенгазі було близько 21 тисячі євреїв, які потім всі виїхали до Італії, Ізраїлю та США.
  • Єгипетські євреї — Вихід з Єгипту біблійний переказ про поневолення євреїв в Стародавньому Єгипті, їх масовий вихід з Єгипту під проводом Мойсея. Істориками документвано що євреї проживають в Єгипті від грецьких часів, коли вони становили значну частину населення міста Олександрія. Після арабського завоювання до них приєдналися вавилонські євреї і після приходу хрестоносців євреї з Палестини а також в XIV-XV століттях сефарди, в XVIII-XIX століттях італійські євреї, які займалися торгівлею, наприкінці XIX-початку XX століть євреї з Алеппо. На початку XX століття в Єгипті було близько 100 тисяч євреїв. Вони розмовляли на єврейсько-єгипетському діалекті арабської, а також сефардською, англійською, і французькою мовами. У Єгипті в першій половині XX століття існувала численна громада євреїв — вихідців з Російської імперії. За даними перепису 1947 р в Єгипті жили 65 тис. Євреїв (64% в Каїрі, 32% в Олександрії). Пізніше більшість з них виїхало в Ізраїль (35 тис.), Бразилію (15 тис.), Францію (10 тис.), США (9 тис.) і Аргентину (9 тис.). У 2000 р єврейське населення Єгипту складало близько ста осіб. Ці євреї живуть в Каїрі і Александрії. В єврейську громаду входять також п'ятнадцять караїмів. Всі члени громади дуже літні люди.
  • Сирійські євреї історично діляться на дві групи: арабомовних євреї (муста'рабі), що жили в Сирії з давніх часів, і сефарди, які прибули в Сирію після 1492 за запрошенням османського султана. У XVI столітті сефарди перейшли на арабську, і дві громади інтегрувалися в одну. На початку XX століття багато сирійських євреїв виїхало в США, Бразилію, Аргентину, Велику Британію і Палестину. До 1920 року, коли Сирія стала підмандатною територією Франції, значні єврейські громади збереглися тільки в Дамаску (близько 10 тисяч), Халебу (понад 6 тисяч) і в місті Камишли, де жили в основному лахлухи. У 1947 р чисельність євреїв Сирії становила 15-16 тисяч осіб, з них близько 10 тисяч жили в Дамаску, близько 5 тисяч — в Халебі, кілька сотень — у Камишли. До середини 1995 року в Дамаску залишалося близько 300 євреїв, в Камишли — близько 90. На початку 2000-х рр. в Сирії залишалося менше 100 євреїв, в основному — люди похилого віку.
  • Ліванські євреї — жили в основному в Бейруті, Сидоні і деяких інших містах, а також в селах серед друзів. Ліван був єдиною арабською країною, чисельність єврейського населення якої збільшилася в перші роки після створення держави Ізраїль (5,2 тисячі в 1948 р, 9 тисяч в 1951 р). Однак після 1967 р з Бейруту виїхало 2,5 тисячі євреїв, і до 1970 року його громада налічувала близько 1,5 тисяч осіб. Виїжджали в основному до Франції і США, лише деякі до Ізраїлю. У 2006 році залишалося близько 40 євреїв, в основному в християнській частині Бейрута.
  • Арабізовані євреї — арабомовні євреї, що жили в Палестині в середні століття і аж до початку масової репатріації євреїв наприкінці XIX століття.
  • Іракські євреї — нащадки першої єврейської діаспори, яка виникла ще в VI столітті до н. е. Ділилися на Курдистанських євреїв півночі (лахлухів) і арабомовних євреїв. За переписом 1920 р єврейське населення Іраку налічувало близько 87,5 тис. Осіб, з яких 50 тис. Жили в Багдад е, близько семи тисяч в Басрі, 7,5 тис. В Мосул е і близько п'яти тисяч в Ербілі. У 1948 році в країні жило близько 150 тисяч євреїв. У березні 1950 р коли євреям Іраку було дозволено покинути країну, почався масовий вихід євреїв, організований Єврейським агентством що отримав назву «Операція Езра і Нехемія»; між 1948 і 1951 рр. з Іраку виїхало близько 123 тис. євреїв. У квітні-травні 2003 р з 34 євреїв що там залишалися (все жили в Багдаді) 23 особи репатріювалися в Ізраїль. Більшість виїхало в Ізраїль, частина також в Велику Британію та інші країни. Частина іракських євреїв (так звані «багдаді») з XVII-XVIII століть влаштувалися в Індії (в 1948 році — 6 тисяч), в містах Бомбей, Калькутта, Пуна, Сурат. Невелика кількість євреїв іракського походження проживає також в Бірмі, Індонезії і Сінгапурі.
  • Оманські євреї — невелика громада, що створена в Маскаті і Сурі з 1828 року, євреями що вбігли з Іраку після мусульманських погромів. Практично зникла до 1900 року.
  • Єменські євреї (теймані, від івр. תֵּימָן Тейман «Ємен») — група євреїв, що виділяється серед східних євреїв особливостями релігійних обрядів, вимовою староєврейського, одягом і багатьом іншим. До 1948 року в Ємені жило близько 63 тисяч євреїв, в 2001 залишалося близько 200, в основному на півночі країни в місті Саада, ремісники і дрібні торговці.
• Берберські євреї — євреї Магрибу, які проживали на території сучасних Марокко, Алжир і Туніс а серед берберів і говорили єврейсько-берберськими діалектами. В даний час майже всі переселилися в Ізраїль.
• Євреї Ірану, Афганістану і Середньої Азії (перські євреї в широкому сенсі):
  • власне Перські євреї — євреї з Ірану, розмовляють єврейсько-перською мовою та іншими єврейсько-іранськими мовами;
  • Бухарські євреї (середньоазійські євреї, джугут) — євреї з Узбекистану і Таджикистану, розмовляють єврейським діалектом таджицької мови;
  • Афганські євреї — євреї з Афганістану, розмовляють єврейсько-перською мовою.
• Ефіопські євреї Існує кілька громад, що складаються з африканців євреїв.
• Самаритяни (івр. שומרונים — «Шомрон», כותים — «кутім» (тобто переселенці з месопотамського міста Кута) — нечисленна етно-релігійна група, представники якої компактно проживають у кварталі Неві-Пінхас ізраїльського міста Холон (передмістя Тель-Авіва) а також у селі Кир'ят-Луза (Неві-Кедем) біля гори Гарізім, неподалік від міста Наблус на Західному березі річки Йордан.

• Євреї Індії
  • Кочінські євреї (малабарські євреї) — жили в штаті Керала (Кочі, Ернакулам, Північний Паравур, Алувіа ), (в 1948 р приблизно 2,5 тис. осіб), розмовна мова — малаялам.
  • Бней-Ісраель (маратхські євреї) — жили головним чином в Бомбеї і його околицях (в 1947 р близько 24 тис. осіб), розмовна мова — маратхі.
  • Багдадські євреї — жили в Бомбеї, Калькутті, Пуне і Сурат е (в 1948 р близько 6 тисяч) , розмовні мови — англійська та єврейсько-арабський діалект Іраку.
  • Бней-Менаше — представники племен мізо і куки в штатах Маніпур і Мізорам (бл. 9 тисяч), які в 1970-х роках заявили, що вони нащадки коліна Манассіева, і стали практикувати юдаїзм.
  • Бней-Ефраїм (євреї — телугу) — невелика група в штаті Андхра-Прадеш, яка перейшла в юдаїзм в 1981 році, розмовна мова — телугу

Ні в однієї з груп євреїв в Індії не склався власний діалект.