VRT
Дата створення / заснування	1 січня 1998[1]
Виконавчий директор	Frederik Delaplaced
Країна	Бельгія
Член у	Європейська спілка радіомовлення і телебачення і International Federation of Television Archivesd[2]
Організаційно-правова форма	public limited company, governed by public lawd
Власник	Фламандська громада
Дочірня організація	Brussels Philharmonicd і Vlaams Radiokoord
Є власником	BVNd, VRT CANVASd, Radio 1d, Ketnetd, Klarad, Klara continuod, Q2340805?, OP12d, Radio2d, MNMd, Studio Brusseld, MNM Hitsd, VRT NWSd, VRT 1d, VRT MAXd і Sporzad
Розташування штаб-квартири	Схарбек
На заміну	Belgian Radio and Television Broadcastingd
Отримані відзнаки	Q107643159? (2014)
IPv4 діапазон	95.130.40.0/21
Кількість підписників у соціальних мережах	45 680 і 7910 ± 9[3]
Офіційний сайт​(нід.)
VRT у Вікісховищі

50°51′10″ пн. ш. 4°24′06″ сх. д. / 50.852777777778° пн. ш. 4.4016666666667° сх. д. / 50.852777777778; 4.4016666666667

Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie, скорочено VRT — один із національних суспільних мовників фламандської спільноти Бельгії. Його аналогом у французькому співтоваристві Бельгії є франкомовний RTBF(інші мови) (Radio-télévision belge de la Communauté française), а в німецькомовному — BRF(інші мови) (Belgischer Rundfunk).

VRT керує шістьма телевізійними каналами (VRT 1(інші мови), VRT Canvas(інші мови), Ketnet(інші мови), Sporza(інші мови), VRT NWS(інші мови) і VRT MAX) разом із кількома радіоканалами, зокрема Radio 1 (Бельгія)(інші мови), Radio 2 (Бельгія)(інші мови), Klara(інші мови), Studio Brussel(інші мови) і MNM(інші мови).

VRT є спадкоємцем низки організацій. Бельгійський національний інститут радіомовлення був заснований 1930 року та проіснував до 1960 року. Потім він став Belgische Radio- en Televisieomroep (BRT) у 1960 році та був Belgische Radio- en Televisieomroep Nederlandstalige Uitzendingen (BRTN) з 1991 до 1998 року.^{[джерело?]}

NIR/INR і BRT (фр. Radio-Télévision Belge; RTB) були окремими державними компаніями з окремими нідерландсько- та франкомовними відділами виробництва. Вони розміщувалися в будівлі Фладжі, також відомій як будинок радіо, з 1938 до 1974 року, коли будівля стала занадто малою^[4][5]. Однак у 1977 році в рамках поточної державної реформи в Бельгії, мовлення стало зарезервованим для мовних спільнот, а не національних урядів. Відповідно, BRT/RTB пішли різними шляхами. У той час як колишня французька частина змінила свою назву на RTBF, нідерландська зберегла назву BRT, поки не стала BRTN у 1991 році. Однак обидва мовники ділять виробничі потужності на Огюста Реєрслаана в Брюсселі^{[джерело?]}.

Остаточне перейменування VRT відбулося 1 січня 1998 року після зміни юридичного статусу організації. 16 квітня 1997 року вона перетворилася на державну корпорацію (NV van publiek recht), яка була частиною напівдержавного утворення (за бельгійською термінологією — parastatale)^{[джерело?]}.

Як спадкоємці NIR/INR, VRT та RTBF поділяють бельгійське членство в Європейській мовній спілці (EBU) та були одним із її 23 членів-засновників.

• 
  NIR лого (1953–1960)
• 
  Третій і старший логотип VRT, який використовувався з 1967 до 1979 року^[6].
• 
  BRT лого (1979–1991)^[7]
• 
  BRTN лого (1991–1998)
• 
  VRT лого (1998–2002)
• 
  Шостий логотип VRT (7 січня 2002 – 21 червня 2017).
• 
  Сьомий логотип VRT (22 червня 2017 – липень 2021).
• 
  Восьмий логотип VRT (липень 2021 – 29 серпня 2022).
• 
  Дев’ятий, актуальний логотип VRT з 29 серпня 2022 року.