• впровадження оплати праці на основі класифікації посад за функціональним спрямуванням;
• чітке розділення заробітної плати на фіксовану, або гарантовану, частину (не менше 70 %) і варіативну частину (не більше 30 %);
• зниження надбавки за вислугу років з 50 % до 30 %.

1. на посади державної служби категорії «А»;
2. на посади державної служби категорії «Б» (на підконтрольній Україні території, де не ведуться бойові дії);
3. на посади державної служби категорії «В» (на підконтрольній Україні території, де не ведуться бойові дії).

• пропозиції щодо внесення змін до податкового законодавства України у відповідності до вимог законодавства Європейського Союзу (в частині оподаткування податком на додану вартість та акцизами, заходів протидії ухиленню від сплати податків тощо);
• пропозиції щодо внесення змін до податкового законодавства України щодо вдосконалення оподаткування доходів фізичних осіб; 
• пропозиція ІТ-стратегії Державної податкової служби;
• заходи щодо подолання тіньової економіки;
• заходи щодо реформування оподаткування майна;
• заходи щодо вирішення податкових втрат і звільнень.

Державна податкова служба

Державна митна служба

• основні макроекономічні прогнози економічного і соціального розвитку країни;
• основні бюджетні показники (доходи, видатки, дефіцит бюджету, державний борг);
•  — пріоритети державної політики за сферами та граничні обсяги видатків для кожного головного розпорядника коштів;
• взаємовідносини між державним бюджетом і місцевими бюджетами, включаючи необхідні вказівки для підготовки середньострокових прогнозів місцевих бюджетів;
• оцінку фіскальних ризиків.

Головні розпорядники бюджетних коштів, визначені рішенням Уряду про проведення огляду у відповідному році

• визначення суб'єктів управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів;
• встановлення порядку взаємодії між різними суб'єктами, відповідальними за управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів;
• визначення методологічних засад управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів.

• аналіз поточної структури та тенденцій державного боргу;
• цілі щодо забезпечення стійкості боргу;
• заходи щодо розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів.

• запровадження стратегічного планування публічних інвестицій у тісному зв'язку з бюджетним плануванням;
• визначення ролей усіх учасників на всіх етапах циклу інвестиційного проєкту;
• встановлення єдиних підходів до відбору, оцінки та моніторингу інвестиційних проєктів незалежно від джерел фінансування (надходження до бюджету, кошти міжнародних донорів, державні (місцеві) гарантії, концесії, ДПП), що забезпечить можливість підготовки єдиного портфелю проєктів (single project pipeline);
• визначення критеріїв пріоритетності, які враховують визначені потреби, підготовки проєктів та узгодженість із галузевими та/або регіональними стратегіями в контексті управління державними інвестиціями; 
• запровадження незалежної оцінки великих публічних інвестиційних проєктів.

• надання можливості Державній аудиторській службі забезпечити, що відомство має засоби для захисту фінансових інтересів ЄС, зокрема щодо коштів, які використовуються в рамках Компоненту І Плану України, із застосуванням міжнародних стандартів аудиту;
• посилення заходів щодо моніторингу процедур закупівель.

(за згодою)

• спрощені етапи добору та скорочені періоди обов'язкової підготовки суддів;
• послідовне застосування чітких та належним чином опублікованих критеріїв оцінювання та методології оцінювання професійної компетентності та доброчесності кандидатів на посаду судді;
• залучення Громадської ради доброчесності до оцінювання доброчесності кандидатів на посади суддів у випадках, коли цього вимагає закон.

Вища кваліфікаційна комісія суддів (за згодою)

(за згодою)

Розпочато та триває в установленому порядку конкурс на посади його керівника, заступника та дисциплінарного інспектора

• уточненні змісту декларацій доброчесності та підстав для початку перевірки;
• розширенні часового періоду, на який поширюється перевірка;
• удосконаленні процедури перевірки шляхом деталізації механізмів та строків перевірки, визначенні прав та обов'язків фізичних та юридичних осіб, залучених до процесу перевірки, роз'ясненні правових наслідків перевірки.

• запобіганні банкрутству та відновленні платоспроможності боржників;
• своєчасному виявленні ознак кризи на підприємстві;
• визначенні додаткових можливостей для відновлення платоспроможності компаній;
• доступності інформації для компаній про механізми запобігання неплатоспроможності та раннього попередження.

• спрощенні позасудових процедур та процедур банкрутства ММСП (включаючи фізичних осіб-підприємців);
• доступності інструментів банкрутства та послуг практикуючих спеціалістів для ММСП;
• запобіганні зловживанню ММСП процедурами банкрутства

Набрав чинності закон щодо цифровізації виконавчого провадження

Міністерства цифрової трансформації

• чіткі критерії оцінки, включно з професійною компетентністю та доброчесністю/етикою;
• прозору, конкурентну та меритократичну процедуру відбору, яка включає перевірку професійної компетентності та доброчесності;
• посилення інституційної спроможності та повноважень Офісу Генерального прокурора та прокурорського самоврядування, зокрема Ради прокурорів, в частині відбору прокурорів на керівні посади

(за згодою), за участі Ради прокурорів (за згодою), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (за згодою)

• уточнення дисциплінарних проступків, що стосуються поведінки прокурорів і дотримання ними етичних норм, та розширення переліку доступних дисциплінарних стягнень з метою підвищення їхньої пропорційності та ефективності;
• внесення змін до положень про формування складу Кваліфікаційнодисциплінарної комісії прокурорів для забезпечення того, щоб більшість місць займали прокурори, обрані своїми колегами, та проведення незалежної та об'єктивної процедури попереднього відбору всіх кандидатів до членів КДКП, що включає перевірку їх доброчесності;  
• підвищення ефективності дисциплінарних проваджень шляхом збільшення строку давності.

(за згодою)

(за згодою)

• удосконалення процедури про угоди зі слідством;
• скасування строків досудового розслідування від моменту реєстрації кримінального провадження до повідомлення особі про підозру;  
• щодо одноособового розгляду окремих справ суддею Вищого антикорупційного суду

• прозорій та заснованій на заслугах процедурі відбору керівника агентства, включаючи перевірку на доброчесність та професіоналізм, що заслуговує на довіру; 
• незалежній зовнішній системі оцінки ефективності діяльності;
• прозорій процедурі управління та продажу арештованих активів, що перебувають під контролем агентства

• фінансовий стан та стабільність;
• управління непрацюючими кредитами;
• мінімізація фіскальних ризиків;
• покращення банківського управління та операційної ефективності;
• підвищення вартості банку, довгострокова життєздатність та кроки до приватизації (у випадку, якщо це актуально)

• посилення пруденційних вимог до визнання та врегулювання проблемних кредитів;
• обмін даними про проблемні кредити та іншими відповідними ринковими даними між фінансовими установами та державними органами для покращення вирішення проблемних кредитів;  
• огляд потенційних перешкод і розробка заходів для покращення основи для реструктуризації та врегулювання проблемних кредитів.

Міністерство фінансів Фонд державного майна

• визначення цілей державної політики, яких зобов'язані досягати державні компанії;
• опис ролі держави в управлінні державними компаніями, як держава реалізовуватиме політику власності, а також відповідні функції та обов'язки державних органів, які беруть участь в її реалізації;
• визначення загального обґрунтування для збереження державних компаній у державній власності та регулярний перегляд такого обґрунтування;
• встановлення довгострокових загальнодержавних пріоритетів у сфері власності державних компаній;
• дивідендну політику, політику винагороди для членів наглядових рад та керівників; Політика власності дозволить запровадити реформи корпоративного управління ОЕСР у компаніях ОСР для покращення конкуренції на ринках природного газу. Ранжування державних компаній принесе такі результати:
• перелік державних компаній, які залишатимуться в державній власності як стратегічні підприємства;
• перелік державних компаній, які будуть виставлені на приватизацію, в якому також відображені у відповідному підрозділі всі державні компанії, приватизація яких заборонена під час воєнного стану;
• перелік державних компаній, які підлягають ліквідації

• визначення повноважень наглядових рад держкомпаній щодо призначення та звільнення керівників;
• визначення повноважень наглядових рад держкомпаній щодо затвердження стратегічних, інвестиційних і фінансових документів держкомпаній;
• встановлення процедури річного оцінювання для наглядових рад держкомпаній.

Міністерство фінансів

Міністерство економіки Міністерство енергетики

• впровадження відокремлення рахунків;
• дотримання правил ринку в розрізі перехресного субсидування;
• визначення виконання спеціальних обов'язків для кожної державної компанії;
• витрати, фінансові потоки та зобов'язання, що виникають зі спеціальних обов'язків.

• визначено справедливі правила функціонування суб'єктів освітньої діяльності на ринку освітніх послуг у сфері професійної освіти;
• розширено інституційні спроможності суб'єктів освітньої діяльності у наданні формальної та неформальної професійної освіти;
• врегульовано відносини закладів професійної освіти, національних/локальних та міжнародних стейкхолдерів для сталого розвитку людського капіталу в Україні.

• гарантії доступу до дошкільної освіти дітей раннього та дошкільного віку;
• справедливі правила функціонування суб'єктів освіти на ринку освітніх послуг у сфері дошкільної освіти;
• гідні умови праці працівників сфери дошкільної освіти;
• правила функціонування гнучкої та ефективної мережі закладів дошкільної освіти.

соціальної політики Міністерство охорони здоров'я Міністерство у справах ветеранів інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади

• реабілітаційної та медичної, зокрема, психологічної допомоги;
• програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
• необхідних умов для працевлаштування ветеранів як окремої категорії;
• заходів підтримки ветеранського бізнесу.

• розвиток соціальних послуг для підтримки сімей з дітьми, осіб з інвалідністю та людей похилого віку для самостійного життя в громаді та запобігання інституціалізації;
• розвиток послуг з підтриманого проживання для осіб з інвалідністю та людей похилого віку, які потребують додаткової підтримки;
• забезпечення сімейними формами виховання (наприклад, прийомної сім'ї, опіка та усиновлення) дітей, які залишилися без піклування батьків.

• створення сприятливих умов для зайнятості населення, у тому числі шляхом розвитку підприємництва та з особливим акцентом на жінок;
• спрощення доступу до ринку праці;
• перепідготовка та перекваліфікація;
• реформування державної служби зайнятості;
• реформування системи прогнозування ринку праці;
• стимулювання залучення на український ринок праці іноземних талантів — іноземних підприємців, висококваліфікованих і робітничих кадрів та студентів.

• покращення ситуації в сфері народжуваності;
• зменшення рівня передчасної смертності, особливо серед чоловіків працездатного віку; 
• подолання негативних міграційних трендів, зокрема за рахунок повернення вимушених мігрантів, залучення до України представників закордонної діаспори тощо;
• сприяння активному довголіттю;
• створення інфраструктурних та безпекових передумов для покращення демографічної ситуації.

• доступність житла для найбільш вразливих категорій громадян має стати основним принципом у забезпеченні житлом;
• створення різноманітних механізмів підтримки для громадян з різною фінансовою спроможністю та визначення критеріїв доступу до них;
• врегулювання правового підґрунтя для запровадження оренди комунального житла, оренди комунального житла з правом викупу;
• створення прозорої системи реєстрації житлових потреб громадян для забезпечення оперативного реагування на місцевому рівні;
• створення прозорих рамок для моніторингу з боку громадськості, громадянського суспільства та міжнародної спільноти.

• створення інституційної основи для забезпечення достатньої пропозиції проєктів соціального житла;
• створення прозорої системи моніторингу потреб громадян для забезпечення оперативного реагування на місцевому рівні;
• створення прозорої основи для моніторингу з боку громадськості, громадянського суспільства та міжнародної спільноти;
• удосконалення спроможності інституційної бази для забезпечення достатньої пропозиції проєктів соціального житла;
• удосконалення правил створення та функціонування соціального житла, у тому числі забезпечення дотримання енергоефективності, безпеки та інших стандартів

• перехід від фінансування установ до моделі закупівлі соціальних послуг, орієнтованої на результат;
• запровадження механізму закупівлі окремих соціальних послуг у зареєстрованих державних та приватних надавачів соціальних послуг на основі встановлених стандартів соціальних послуг та критеріїв для надавачів

• збереження, захист та промоція культурної спадщини і культурних цінностей українського народу як частини європейського культурного простору та збереження національної пам'яті;
• забезпечення населення України якісними і доступними культурними послугами та можливостями для творчої самореалізації;
• розвиток спроможностей українських культурних інституцій для розширення доступності, поширення кращих практик культурної залученості та зміцнення міжнародних культурних зв'язків;
• підтримка сектора креативних індустрій як рушія соціальних інновацій і зайнятості, посилення інституційної спроможності креативних індустрій.

• укриття та безпечні умови в навчальних закладах;
• шкільні автобуси;
• сучасні методи викладання, в тому числі завдяки діджиталізації;
• матеріали та обладнання для навчальних закладів;
• якісне харчування;
• нові центри професійно–технічної освіти (ПТО) на основі потреб ринку у кваліфікованій робочій силі та відповідно до стандартів ефективного ПТО, згідно з новим законодавством про ПТО.

• укриття та безпечні умови в навчальних закладах;
• шкільні автобуси;
• сучасні методи викладання, в тому числі завдяки діджиталізації;
• матеріали та обладнання для навчальних закладів;
• якісне харчування;
• нові центри професійно–технічної освіти (ПТО) на основі потреб ринку у кваліфікованій робочій силі та відповідно до стандартів ефективного ПТО, згідно з новим законодавством про ПТО

• лабораторне обладнання для мікробіологічного, хімічного та фізичного аналізу;
• укриття та забезпечення безпеки для закладів охорони здоров'я;
• лікарняне обладнання для медичного аналізу, хірургії та догляду за пацієнтами; 
• інфраструктура та приміщення для закладів охорони здоров'я;
• ІТ–системи, бази даних, електронні картки пацієнтів, інформаційні та довідкові послуги для підвищення ефективності та результативності медичних послуг

• лабораторне обладнання для мікробіологічного, хімічного та фізичного аналізу;
• укриття та забезпечення безпеки для закладів охорони здоров'я;
• лікарняне обладнання для медичного аналізу, хірургії та догляду за пацієнтами; 
• інфраструктура та приміщення для закладів охорони здоров'я;
• ІТ–системи, бази даних, електронні картки пацієнтів, інформаційні та довідкові послуги для підвищення ефективності та результативності медичних послуг.

• осіб з інвалідністю І–ІІ групи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
• членів сімей загиблих (померлих) захисників;
• внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей.

• осіб з інвалідністю І–ІІ групи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
• членів сімей загиблих (померлих) захисників; 
• внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей.

• скорочення та цифровізація регулювань доступу до ринків;
• зміна карально-репресивної моделі державного нагляду (контролю) на превентивну (ризик-орієнтований підхід);
• зменшення кількості контрольно-наглядових функцій.

• цифровізація дозвільних і ліцензійних процедур шляхом реалізації експериментального проєкту щодо запровадження Єдиної державної електронної системи дозвільних документів;
• скорочення перевірок бізнесу за рахунок запровадження добровільного страхування та аудиту;
• врегулювання питання правонаступництва дозвільних документів та ліцензій у разі зміни організаційно-правової форми суб'єкта господарювання.

• запровадження відкритого, прозорого та конкурентного процесу відбору керівництва та персоналу, відбору нового керівника на основі заслуг за процедурою визначеною законом;
• посилення вимог до конкурсної комісії;
• запровадження контрактної системи для працівників;
• визначення більш чіткого обсягу повноважень;
• розроблення механізму атестації персоналу.

• доступ до ринків;
• доступ до фінансів та інших ресурсів;
• доступ до знань.

• відкритий доступ до інформації про зовнішні інженерні мережі через публічні електронні реєстри, якщо будуть дозволяти безпекові обставини, що буде визначено в окремих положеннях змін до закону, а також єдиний порядок підключення до зовнішніх інженерних мереж;
• включення інформації про зовнішні інженерні мережі до публічних електронних реєстрів державної власності, якщо будуть дозволяти безпекові обставини, що буде визначено в окремих положеннях змін до закону;  
• включення інформації про охоронні зони зовнішніх інженерних мереж до публічних електронних реєстрів державної власності.

• подальше приведення національного законодавства у відповідність із класичними та комунальними директивами щодо державних закупівель, сфери застосування Закону про державні закупівлі та винятків із нього, розмежування регулювання закупівель, які не мають прямого відношення до військових потреб, що здійснюються замовниками у сфері безпеки та оборони;
• подальше приведення національного законодавства про концесії та ДПП із acquis ЄС;
• удосконалення системи електронних закупівель, що включає розвиток електронних контрактів у системі Prozorro та оперативну сумісність з системою DREAM та іншими державними ІТ системами за можливістю.

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (за згодою)

• розвиток багаторівневого врядування, наближення системи управління регіональним розвитком до процедур та кращих практик ЄС; 
• сприяння розбудові партнерств, міжмуніципальному, міжрегіональному та транскордонному співробітництву;
• розвиток інституційної спроможності територіальних громад та регіонів у розрізі проєктного менеджменту, цифровізації, антикорупції та стратегічного планування.

• ціль скорочення викидів парникових газів, у тому числі за допомогою ринкових механізмів ціноутворення на вуглець;
• частка відновлюваних джерел енергії у валовому кінцевому споживанні енергії;
• цільові показники енергозбереження первинне та кінцеве споживання енергії.

• Директива про електроенергію (ЄС) 2019/944 (переглянута);
• Р егламент про електроенергетику (ЄС) 2019/943; 
• Регламент про готовність до ризиків (ЄС) 2019/941 (переглянутий);
• Регламент ACER (ЄС) 2019/942; 
• п'ять мережевих кодексів і керівних принципів встановлюють детальні правила, пов'язані з різними сегментами ринку і роботою системи: настанова з розподілу форвардних потужностей; настанова з розподілу пропускної спроможності та управління перевантаженнями; інструкція з балансування електроенергії; інструкція з експлуатації системи; мережевий код про надзвичайні ситуації та відновлення.

• порядок набуття, призупинення і припинення статусу адміністратора передачі даних;
• порядок функціонування платформ інсайдерської інформації;
• вимоги щодо забезпечення доброчесності та прозорості на оптовому енергетичному ринку;
• порядок подання інформації щодо вчинення господарсько–торговельних операцій з оптовими енергетичними продуктами. Підготовка Технічного завдання на розроблення інформаційної системи для забезпечення виконання функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, система буде об'єднана із системами операторів ринку, платформами інсайдерської інформації, адміністраторами передачі даних і виявлятиме інформацію, що свідчить про наявність зловживань.

• кроках, необхідних для реформування ПСО з метою поступової лібералізації ринкових цін після скасування воєнного стану;
• кроках, які необхідно вжити для забезпечення належного захисту вразливих споживачів після лібералізації цін для домогосподарств, включаючи нову структуру системи субсидій для вразливих споживачів, який покращує адресність та забезпечує належний рівень захисту, а також підготовчі кроки, які мають бути реалізовані до закінчення воєнного стану, такі як визначення вразливих груп населення та пов'язане з цим цифрове рішення.

• забезпечення незалежності Регулятора, передбаченої Директивою Європейського Парламенту та Ради 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила внутрішнього ринку електроенергії і Директивою Європейського Парламенту та Ради 2009/73/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила внутрішнього ринку природного газу;
• виконання статті 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» про заборону державним органам втручатись в діяльність Регулятора.

• визначення заходів для підвищення стійкості, якості та доступності послуг з теплопостачання;
• визначення заходів для підтримки декарбонізації, скорочення викидів парникових газів та розширення використання відновлюваних джерел енергії;
• забезпечення впровадження заходів щодо посилення навичок управління та менеджменту для місцевих органів влади у секторі централізованого теплопостачання.

• встановлення чітких правил підключення/відключення до мереж, зон пріоритетного розвитку систем централізованого теплопостачання;
• удосконалення процедур встановлення індивідуальних теплових пунктів у багатоквартирних будинках для забезпечення належного дистанційного контролю та управління попитом.

• підвищення енергоефективності у сфері централізованого теплопостачання, відповідно до Державної цільової економічної програми енергомодернізації теплопостачальних підприємств на період до 2030 року;
• фінансовий внесок до Фонду енергоефективності для підтримки підвищення енергоефективності в житлово-комунальному господарстві;
• підвищення енергоефективності в будівлях бюджетної сфери відповідно до Стратегії термомодернізації будівель на період до 2050 року;
• фізичний захист енергетичної інфраструктури України;
• підтримка розвитку відновлюваних джерел енергії відповідно до нової ринкової бази для відновлюваної енергетики та будівництва високоманеврових потужностей.

• відбудова та розвиток конкурентоспроможної та ефективної транспортної системи з урахуванням політик та стандартів Європейського Союзу, зокрема щодо транс'європейських транспортних мереж та цілей декарбонізації транспортного сектору, визначених на міжнародному та європейському рівнях (у тому числі шляхом розвитку напрямків залізничних, автомобільних та внутрішніх водних шляхів, включених до індикативних карт мережі TEN-T, цифровізації управління транспортною системою тощо);
• якісні пасажирські перевезення та безперешкодна мобільність;
• безпечний для людини та навколишнього середовища енергоефективний транспорт.

• реконструкція пунктів пропуску на кордоні з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією;
• створення мережі сервісних зон;
• спрощення процедур перетину кордону (цифровізація та запровадження спільного контролю) відповідно до стандартів Європейського Союзу.

• створення законодавчих умов для функціонування конкурентного ринку пасажирських і вантажних перевезень, зокрема, забезпечення рівноправного доступу перевізників до залізничної інфраструктури;
• створення нових державних органів відповідно до законодавства Європейського Союзу, які здійснюватимуть публічне управління на конкурентному транспортному ринку (регулятор та орган з безпеки);
• функціональне розділення оператора інфраструктури та перевізників;
• впровадження системи безпеки залізничного руху;
• запровадження технічного розслідування залізничних аварій;
• встановлення правових основ технічного регулювання забезпечення інтероперабельності (здатності залізничного транспорту підтримувати безпечний рух);
• новий підхід до забезпечення соціально важливого транспорту (PSO)

• визначення та регулювання принципів забезпечення безпеки судноплавства в територіальному морі, внутрішніх морських водах, морських портах та внутрішніх водних шляхах;
• удосконалення механізму імплементації міжнародного режиму охорони суден і морських портів;
• визначення детального механізму контролю суден у морському порту;
• перегляд функцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту і судноплавства в Кодексі торговельного мореплавства, Законах України «Про транспорт», «Про внутрішній водний транспорт» та «Про морські порти України» з метою усунення дублювання законодавчих норм та уточнення розподілу компетенції, зокрема, з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах морського та внутрішнього водного транспорту;
• спрощення адміністративних процедур, більш чіткий перелік повноважень державних органів, усунення зайвих адміністративних бар'єрів, документів тощо.

• залізничний транспорт (відповідно до нового законодавства про залізничний транспорт України);
• морське та річкове судноплавство (відповідно до нового законодавства про торговельне мореплавство та судноплавство на внутрішніх водних шляхах);
• дорожнє господарство;
• авіація; та пунктів перетину кордону (відповідно до Стратегії розвитку та розширення прикордонної інфраструктури з країнами-членами Європейського Союзу та Республікою Молдова до 2030 року).

• адаптація української політики розвитку сільського господарства та сільських районів в контексті підготовки до вступу в ЄС з урахуванням сфер особливого інтересу України, таких як земельна реформа, зрошення, відновлення після війни та підтримка розвитку;
• інституційне зміцнення та розбудова спроможності для розроблення необхідних систем;
• прискорення процесу узгодження правових актів у секторі сільського господарства та санітарного і фітосанітарного контролю зі стандартами ЄС;
• сприяння розвитку малих виробників та сільських громад; 
• визначення базових і цільових показників екологічних і кліматичних дій, розробка науково-обґрунтованого програмування та ефективного фінансового управління та можливостей контролю.

• розробка майбутніх заходів державної підтримки, у тому числі в окремих секторах на основі галузевого та SWOT-аналізу, які відповідають стандартам ЄС і acquis ЄС;
• розробка заходів для підтримки сільськогосподарського виробництва для малих фермерських господарств щодо здійснення приватних інвестицій (фізичні активи сільськогосподарських підприємств, для переробки та маркетингу);
• розробка майбутніх фінансових інструментів (включаючи кредитні гарантії) для всіх категорій господарств у співпраці з міжнародними фінансовими установами;
• оцифрування через системи електронного документообігу;
• державна підтримка надається виключно бенефіціарам, зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі, який має доступ до електронних реєстрів (включаючи земельний кадастр, реєстр власності, реєстр тварин).

• державний аграрний реєстр (ДАР) визнається офіційним публічним електронним реєстром у сфері аграрної політики та продовольчої безпеки з регламентацією його обов'язкових елементів, таких як порядок його ведення, визначення його даних та доступ третіми особами тощо;
• охоплення ДАР включає інформацію про зацікавлених сторін у всьому сільськогосподарському ланцюжку вартості, таких як сільськогосподарські виробники, харчові переробники, водокористувачі та інші;
• розширено функціональні можливості ДАР, що є передумовою для отримання фінансової допомоги та дозволяє цільове спрямування технічної допомоги, інших адміністративних послуг, а також введення аналітичної інформації тощо.
• реєстрація в ДАР є передумовою отримання будь-якого виду державної підтримки в аграрному секторі;
• обов'язкове оприлюднення реєстру бенефіціарів будь-яких програм державної підтримки в аграрному секторі, що реалізуються через ДАР.

• пріоритети в секторі зрошення на основі результатів аналізу повних економічних переваг;
• узгодження зі стратегією у секторі управління водними ресурсами та принципами управління водними ресурсами на основі басейнового підходу;
• визначення необхідних публічних та інших інвестицій і потреби в подальшій приватизації;
• аспектам врядування/ управління в секторі;
• вимогам щодо підготовки для будь-якого проєкту відновлення або будівництва оцінки впливу на довкілля згідно з рекомендаціями ЄС щодо оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки і відповідно до законодавства України у цій сфері.

• підтримка ефективності операторів протимінної діяльності;
• запобігання нещасним випадкам;
• комплексна допомога постраждалим;
• інновації;
• гендерний баланс і представництво;
• розвиток приватного ринку;
• ефективна та прозора координація з донорами;
• формування системи пріоритезації завдань у сфері протимінної діяльності.

Міністерство фінансів Державна служба геології та надр

• запровадження державного компенсаційного фонду у геологічній сфері;
• пріоритезація цілей видобувної галузі відповідно до стратегії Європейського Союзу щодо критичної сировини;
• визначення стратегічної та критичної сировини, необхідність регулярної методологічної оцінки ризиків рівня безпеки їх постачання, визначення групи країн-партнерів у їх розробці та переробці.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій, радіочастотного ресурсу та надання послуг поштового зв'язку (за згодою) Національна рада з питань телебачення і радіомовлення (за згодою)

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій, радіочастотного ресурсу та надання послуг поштового зв'язку (за згодою)

• врегулювання обов'язкового виконання заходів, спрямованих на створення належної правової бази для здійснення заходів із запобігання, виявлення та припинення актів агресії в кіберпросторі в умовах війни РФ проти України;
• посилення рівня захисту державних інформаційних ресурсів та критичної інформаційної інфраструктури від кібератак;
• комплексне удосконалення нормативно-правової бази у сфері кібербезпеки та захисту інформації для посилення можливостей національної системи кібербезпеки щодо протидії кіберзагрозам.

• відновлення;
• освіта;
• охорона здоров'я;
• сервіси для ветеранів;
• сервіси для військових;
• митниця;
• соціальна сфера.

• створення сучасної інфраструктури електронної ідентифікації в Україні та забезпечення її сталого розвитку;
• забезпечення інтероперабельності (технологічної сумісності) засобів електронної ідентифікації, проміжних вузлів електронної ідентифікації (хабів) та схем електронної ідентифікації;
• захист інформаційних ресурсів, які обробляються в системі.

• цілі та основні засади державної кліматичної політики; 
• органи управління у сфері зміни клімату
• стратегічне планування у сфері зміни клімату;
• механізми та інструменти досягнення кліматичних цілей; 
• національна система відстеження впровадження політик і заходів та прогнозування у сфері зміни клімату;
• науково-експертна рада з питань зміни клімату та збереження озонового шару; 
• національна система інвентаризації антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів;
• міжнародне співробітництво у сфері зміни клімату

• розгляд наукових висновків звітів Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (IPCC) та наукових кліматичних даних і інформації, зокрема щодо України;
• науково-експертний супровід та надання пропозицій, у тому числі підготовка звітів, щодо кліматичних цілей, політик та заходів, відстеження їх впровадження та прогнозування у сфері зміни клімату, а також відповідності цілей, політик та заходів міжнародним зобов'язанням України;
• сприяння обміну науковими досягненнями у сфері моделювання, моніторингу, перспективних досліджень та інновацій, спрямованих на скорочення викидів парникових газів та збільшення абсорбції поглиначами;
• наукове обґрунтування шляхів і способів досягнення кліматичних цілей;
• інформування, підвищення обізнаності та просвіта з питань зміни клімату та її наслідків, а також розвиток діалогу та співробітництва між науковими та експертними установами з питань зміни клімату;
• незалежність прийняття рішень зазначеної Ради у її діяльності;
• різноманітний, науковий персональний склад зазначеної Ради.

• вищий показник скорочення викидів, ніж у поточному НВВ України;
• встановлення базового року для обрахунку викидів з джерел та абсорбції поглиначами парникових газів;
• тривалість впровадження та/або періоди часу реалізації запропонованих заходів;
• сфера і охоплення секторів економіки та парникових газів;
• планування процесів, припущення і методологічні підходи, що були використані, у тому числі для оцінки та обліку антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів;
• обґрунтування справедливості і амбітності НВВ у світлі національних обставин;
• внесок у досягнення мети Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та щодо обмеження викидів парникових газів / підвищення якості поглиначів, згідно з метою, викладеною у статті 2 Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Другий національно визначений внесок України до Паризької угоди буде більш амбітним порівняно з поточним Оновленим національно визначеним внеском України до Паризької угоди.

• етапності запровадження СТВ;
• часових рамок етапів;
• необхідної інфраструктури;
• заходів організаційного характеру

• створено прозору та незалежну систему відстеження та контролю за рухом деревини і продукції з неї шляхом розширення використання існуючої системи електронного обліку деревини для боротьби з незаконними рубками, вирубкою та деградацією лісів;
• впроваджено систему сертифікації виробів з деревини та поширення існуючої системи сертифікації заготовленої деревини на всі операції з торгівлі деревиною;
• встановлення вимог до підтвердження походження деревини, в тому числі виробів з деревини під час торгівлі.

• управління побутовими відходами;
• управління небезпечними відходами;
• інфраструктурні потреби;
• аналіз економічної та фінансової стійкості плану заходів впровадження економічних інструментів удосконалення управління відходами;
• моніторинг та контроль за управлінням відходами;
• стратегічне планування управління відходами в Україні;
• запровадження управління відходами на регіональному рівні.

• про орган, який визначає сферу відступів від зобов'язань з ОВД та СЕО;
• опис об'єктів та пояснення чому вони включені в сферу відступу від зобов'язань у кожному конкретному випадку;
• обгрунтування виправданості сфери відступів;  
• про часові обмеження для наданих відступів.