U-180 | ||
---|---|---|
U 180 | ||
![]() | ||
Трофейні німецькі підводні човни U-861 (на передньому плані), однотипний з U-180, та U-953 типу VII. Тронгейм. 19 травня 1945 | ||
Верф | Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен | |
Під прапором | ![]() | |
Належність | ![]() | |
Порт приписки | Штеттін Кіль Ла-Паліс (Бордо) | |
Замовлення | 28 травня 1940 | |
Закладений | 25 лютого 1941 | |
Спуск на воду | 10 грудня 1941 | |
Введений до складу флоту | 16 травня 1942 | |
На службі | 1942—1944 | |
Загибель | Після 23 серпня 1944 року після виходу з Бордо зник безвісти у Біскайській затоці | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | великий океанський торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 20,8 вузла (38,5 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 6,9 (12,8 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 230 м | |
Дальність плавання | 213 миль (394 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні) 12 750 морських миль (23 610 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні) | |
Екіпаж | 55 офіцерів та матросів | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 87,58 м | |
Ширина корпусу найб. | 7,50 м | |
Висота | 10,2 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 5,35 м | |
Водотоннажність надводна | 1610 т | |
Водотоннажність підводна | 1799 т | |
Силова установка | ||
Дизель-електрична: 2 дизельні двигуни Viertakt Dieselmotoren MB501 і 2 дизелі MWM RS34.5S 2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34 |
||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 × 4500 к.с. (дизелі) 2 × 740 к.с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32 | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і 2 кормових ТА; 24 торпеди або 48 мін TMA чи TMB | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 |
Історія служби | |
---|---|
У складі |
4-та флотилія ПЧ 12-та флотилія ПЧ |
Операції | 2 походи |
Перемоги | 2 судна (13 298 GRT) |
U-180 — німецький великий океанський підводний човен типу IXD1, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 25 лютого 1941 року на верфі Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені під будівельним номером 1020. Спущений на воду 10 грудня 1941 року, а 16 травня 1942 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].
Історія служби
U-180 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXD1, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Цей човен являв собою збільшену на 11 м версію базового варіанту типу IX. Радіус дії цього човна дещо зменшився, проте максимальна швидкість збільшилася — становила понад 20 вузлів. Досягти такої швидкості вдалося шляхом заміни стандартних дизелів фірми MAN на дизелі Viertakt Dieselmotoren MB501 фірми Daimler-Benz, які на той час встановлювали на торпедних катерах Крігсмаріне. Втім, на практиці дизельні двигуни MB501 мали значні вади й флотське керівництво, побудувавши тільки два екземпляри, U-180 і U-195, відмовилося від подальшого використання цих човнів.
16 травня 1942 року U-180 розпочав службу у складі 4-ї навчальної флотилії, а з 1 лютого 1943 року переведений до бойового складу 12-ї флотилії ПЧ. З лютого 1943 року і до серпня 1944 року U-180 здійснив 2 бойових походи в Атлантичний та Індійський океани, в яких провів 149 днів. Човен потопив 2 торгових судна (13 298 GRT).
20 серпня 1944 року U-180 вийшов у другий бойовий похід і на четвертий день після виходу з Бордо зник безвісти у Біскайській затоці із усім екіпажем у 56 людей.
Командири
- Фрегаттен-капітан Вернер Музенберг (16 травня 1942 — 4 січня 1944)
- Оберлейтенант-цур-зее резерву Гаральд Ланге (жовтень — 7 листопада 1943)
- Оберлейтенант-цур-зее Рольф Різен (2 квітня — 23 серпня 1944)
Перелік уражених U-180 суден у бойових походах
№ | Дата | Командир ПЧ | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Перший похід (09.02—03.07.1943, 145 діб; Кіль—Бордо)[3] | |||||||||||
1 | 18 квітня 1943 | KrvKpt. Вернер Музенберг | Corbis[4] | танкер | ![]() |
8 132 | 13,1 тис. тонн дизельного палива і 50 тонн авіаційного спирту | потоплений 34°56′ пд. ш. 34°03′ сх. д. / 34.933° пд. ш. 34.050° сх. д. |
60 (50 загинули та 10 вціліли) | ||
2 | 3 червня 1943 | Boris[5] | суховантажне судно | ![]() |
8 132 | 2975 тонн генеральних вантажів, включаючи боксити, рицину та деревину тополі | потоплено 07°14′ пд. ш. 18°41′ зх. д. / 7.233° пд. ш. 18.683° зх. д. |
37 (усі вціліли) |
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-180. uboat.net.(англ.)
- ↑ Ships hit by U-180.
- ↑ Patrols by U-180
- ↑ Corbis
- ↑ Boris
Джерела
- U-180. на uboat.net. (англ.)
Література
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
Посилання
- U 180(нім.)
- Type IXD(англ.)
- Type IX U-Boat(англ.)
- НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ IX СЕРИИ(рос.)
- U-180(рос.)