NR-1
NR-1
Американський атомний підводний човен NR-1. 2007
Верф	Electric Boat (General Dynamics), Гротон, Коннектикут
Під прапором	США
Порт приписки	Нью-Лондон
Закладений	10 червня 1967
Спуск на воду	25 січня 1969
Введений до складу флоту	27 жовтня 1969
Виведений зі складу флоту	21 листопада 2008 року виведений зі складу флоту
На службі	1969–2008
Сучасний статус	2008 року утилізований
Бойовий досвід	Холодна війна
Проєкт
Тип ПЧ	експериментальний атомний підводний човен
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	4,5 вузли (8,3 км/год)
Швидкість (підводна)	3,5 вузли (6,5 км/год)
Гранична глибина занурення	910 м
Автономність плавання	210 діб
Екіпаж	13 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	45 м
Ширина корпусу найб.	3,8 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,6 м
Водотоннажність надводна	400 т
Силова установка
1 × водно-водяний ядерний реактор
Озброєння

NR-1 (англ. NR-1 — унікальний експериментальний багатоцільовий атомний підводний човен ВМС США. Глибокозанурювальне судно NR-1 було унікальним атомним океанським інженерно-дослідницьким підводним човном. NR-1 був найменшим атомним підводним човном, коли-небудь введеним у дію. Судно було випадково відоме як «Nerwin» і ніколи не було офіційно названо чи введено в експлуатацію під цим ім'ям.

NR-1 був закладений 10 червня 1967 року на верфі компанії Electric Boat (General Dynamics) у Гротоні, в штаті Коннектикут, де 25 січня 1969 року корабель був спущений на воду. 27 жовтня 1969 року він увійшов до складу ВМС США.

Основним призначенням NR-1 визнався пошук, відновлення об'єктів, геологічні та океанографічні дослідження, а також встановлення та обслуговування підводного обладнання. NR-1 мав унікальну можливість залишатися на одному місці та повністю картографувати або шукати територію з високим ступенем точності, і це стало цінним надбанням у кількох випадках.

У 1970-х і 1980-х роках NR-1 виконував численні секретні місії, пов'язані з підняттям об'єктів з дна моря. Ці місії залишаються засекреченими, але деякі деталі були оприлюднені. Одна публічно визнана місія в 1976 році полягала в тому, щоб відновити частини F-14, які були втрачені з палуби авіаносця і затонули принаймні з однією ракетою класу «повітря-повітря» AIM-54A Phoenix. Секретність, характерна для операцій підводних човнів американського флоту, була посилена особистою участю Ріковера, і він ділився деталями операцій NR-1 лише в разі потреби. Ріковер вважав за потрібне будівництво невеликого флоту підводних човнів типу NR-1, але через бюджетні обмеження було побудовано лише один.

Після втрати шатла «Челленджер» у 1986 році NR-1 використовувався для пошуку, ідентифікації та відновлення критично важливих частин корабля «Челленджер». Він міг залишатися на морському дні, не спливаючи часто, і був основним інструментом для пошукових робі у глибоководних акваторіях. NR-1 залишався під водою та продовжував роботи, навіть коли важка погода та бурхливе море вражали цей район і змусили всі інші пошукові та аварійні кораблі повернутися в порт.

У 1995 році Роберт Баллард використовував NR-1 і його допоміжне судно MV Carolyn Chouest для дослідження уламків «Британніка», корабля-побратима «Титаніка», який затонув біля берегів Греції, коли служив госпітальним кораблем під час Першої світової війни.

NR-1 було виключено зі списку флоту 21 листопада 2008 року на базі підводних човнів ВМС США в Гротоні, штат Коннектикут, вивантажено ядерне пальне на верфі Портсмутської військово-морської верфі в Кіттері, штат Мен, а потім відправлено на верф ВМС Пьюджет-Саунд для утилізації.

• АС-12
• Підводні човни проєкту 940 «Льонок»
• Підводні човни типу «Експлорер»
• Список затонулих атомних підводних човнів
• Список атомних підводних човнів Франції

• NR-1(англ.)
• OPERATIONAL CONCEPTS FOR THE SUBMARINE NR-1
• Norman Polmar: Cold War Submarines, The Design and Construction of U.S. and Soviet Submarines. K. J. More. Potomac Books, Inc, 2003. ISBN 1-57488-530-8.