Си́чик-горобе́ць[6] (Glaucidium) — рід совоподібних птахів родини совових (Strigidae).
Загальна характеристика
До нього належать найменші представники ряду з загальною довжиною від 12 до 25 см. Найдрібніші сичики-горобці мешкають у західній півкулі; у східній півкулі зустрічаються види з більшими розмірами. У сичиків-горобців маленька заокруглена голова з невеликими очима, круто загнутим коротким дзьобом. Крила короткі та заокруглені, хвіст відносно довгий, становить близько 2/3 довжини крила. Цівка вкрита пір'ям, пальці у більшості видів вкриті щетинкоподібними пір'їнами. Відносний розмір лап дуже великий, що пов'язано з тим, що ці птахи — дуже активні хижаки, нападають на здобич розміром з них самих. Багато видів диморфні та зустрічаються у сірувато-бурій та рудуватій варіаціях. Ведуть нічний, присмерковий та навіть денний спосіб життя. Живляться сичики-горобці ссавцями, дрібними птахами, ящірками, комахами. Гнізд не будують, відкладають яйця — частіше за все 3-4 — в природних та штучних дуплах.
Осілі, але ті, які гніздяться у горах, здійснюють у поза гніздовий період кочівлі.
Більшість видів поширені у жарких країнах, небагато — у помірному кліматі.
Найбільш північний вид, який також зустрічається в Україні — сичик-горобець (Glaucidium passerinum).
Види
Виділяють 29 видів:[7]
- Сичик-горобець євразійський (Glaucidium passerinum)
- Сичик-горобець савановий (Glaucidium perlatum)
- Сичик-горобець рудобокий (Glaucidium tephronotum)
- Сичик-горобець білогорлий (Glaucidium sjostedti)
- Сичик-горобець азійський (Glaucidium cuculoides)
- Сичик-горобець яванський (Glaucidium castanopterum)
- Сичик-горобець індійський (Glaucidium radiatum)
- Сичик-горобець цейлонський (Glaucidium castanotum)
- Сичик-горобець мозамбіцький (Glaucidium capense)
- Сичик-горобець рифтовий (Glaucidium albertinum)
- Сичик-горобець каліфорнійський (Glaucidium californicum)
- Сичик-горобець гірський (Glaucidium gnoma)
- Сичик-горобець блідий (Glaucidium hoskinsii)
- Сичик-горобець гватемальський (Glaucidium cobanense)
- Сичик-горобець коста-риканський (Glaucidium costaricanum)
- Сичик-горобець еквадорський (Glaucidium nubicola)
- Сичик-горобець андійський (Glaucidium jardinii)
- Сичик-горобець болівійський (Glaucidium bolivianum)
- Сичик-горобець світлоголовий (Glaucidium palmarum)
- Сичик-горобець мексиканський (Glaucidium sanchezi)
- Сичик-горобець буроголовий (Glaucidium griseiceps)
- Сичик-горобець бурий (Glaucidium parkeri)
- Сичик-горобець бразильський (Glaucidium hardyi)
- Сичик-горобець крихітний (Glaucidium minutissimum)
- Пернамбуко (Glaucidium mooreorum)[8]
- Сичик-горобець рудий (Glaucidium brasilianum)
- Сичик-горобець перуанський (Glaucidium peruanum)
- Сичик-горобець магеланський (Glaucidium nana)
- Сичик-горобець кубинський (Glaucidium siju)
Примітки
- ↑ Boie, Friedrich (1826). Generalübersicht der ornithologischen Ordnungen, Familien und Gattungen. Isis von Oken (German та Latin) . 19. cols 969–981 [970].
- ↑ Peters, James Lee, ред. (1940). Check-List of Birds of the World. Т. 4. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 127.
- ↑ Gray, George Robert (1840). A List of the Genera of Birds : with an Indication of the Typical Species of Each Genus. London: R. and J.E. Taylor. с. 6.
- ↑ B.H. Hodgson. On some new Genera of Raptores, with remarks on the old genera. „The Journal of the Asiatic Society of Bengal”. 6 (1), s. 369, 1837.
- ↑ W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 1. London: John Taylor, 1837, s. 328.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Glaucidium mooreorum у базі Avibase.
Посилання
- Жизнь животных. — М.: Просвещение, 1986. — Т. 6. — С. 299.
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
