| Сичик-горобець савановий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Савановий сичик-горобець (Національний парк Чобе, Ботсвана)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Glaucidium perlatum (Vieillot, 1817) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Си́чик-горобе́ць савановий[2] (Glaucidium perlatum) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.
Опис
.jpg)
Довжина птаха становить 17-20 см, вага 68-147 г. Самиці є дещо більшими за самців. Верхня частина тіла коричнева, поцяткована невеликими білими плямами. Лицевий диск білуватий, нижня частина біла біла, поцяткована коричневими смугами. На потилиці є дві чорних з білими краями плями, що нагадують очі і слугують до відлякування і обману. Стернові і махові пера коричневі, поцятковані білими краями, які в польоті утворюють білі смуги. Очі жовті, дзьоб і восковиця блідо-зеленувато-жовті, оперення на лапах біле, ступні жовті. У молодих птахів забарвлення загалом блідіше, хвіст коротший, птахи на крилах і спині менші, а фальшиве "обличчя" на потилиці навпаки, більш помітне[3][4].
Підвиди
Виділяють два підвиди:[5]
- G. p. perlatum (Vieillot, 1817) — від Сенегалу і Гамбії до південного Судану;
- G. p. licua (Lichtenstein, MHK, 1842) — від східного Судану і Ефіопії до ПАР, Намібії і Анголи.
Поширення і екологія
Саванові сичики-горобці живуть в саванах, рідколіссях і чагарникових заростях. Вони уникають як густих тропічних лісів, так і відкритих місцевостей, де не ростуть дерева[6]. Ведуть переважно присмерковий і нічний спосіб життя, однак часто бувають активним вдень[7]. Живляться переважно безхребетними, зокрема кониками, цвіркунами і сольпугами, однак завдяки своїм міцним лапам можуть полювати також на гризунів, кажанів, ящірок, змій і дрібних птахів[8][9].
Саванові сичики-горобці є моногамними і територіальними птахами[10][11]. Гніздяться в дуплах, які не встелюють м'яким матеріалом. Вони часто використовують покинуті гнізда дятлів або лібій, а також використовують дупло повторно впродовж кількох сезонів. У кладці від 2 до 4 яєць, інкубаційний період триває 29 днів. Насиджують лише самиці. Пташенята вилуплюються голими, відкривають очі на 12 день після вилуплення, покидають гніздо у місячному віці, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час. За пташенятами доглядають і самиці, і самці. Солоді птахи досягають статевої зрілості у річному віці.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Glaucidium perlatum.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Roberts, Austin (2005). Robertsʼ birds of southern Africa. P. A. R. Hockey, W. Richard J. Dean, Peter Ryan (вид. 7th). Cape Town: Trustees of the J. Voelcker Bird Book Fund. ISBN 0-620-34053-3. OCLC 65978899.
- ↑ Steyn, Peter (1983). Birds of prey of southern Africa : their identification & life histories. Dover, N.H.: Tanager Books. ISBN 0-88072-025-5. OCLC 9131910.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 червня 2022.
- ↑ The atlas of southern African birds. J. A. Harrison, BirdLife South Africa. Johannesburg: BirdLife South Africa. 1997. ISBN 0-620-20729-9. OCLC 39282070.
- ↑ Tarboton, W. R. (1998). Sasol owls & owling in Southern Africa. Rudy Erasmus. Cape Town: Struik Publishers. ISBN 1-86872-104-3. OCLC 41017236.
- ↑ Brown, Leslie (1982–1997). The birds of Africa. Emil K. Urban, Kenneth Newman. London: Academic Press. ISBN 0-12-137301-0. OCLC 8982298.
- ↑ Kemp, A. C. (1987). The owls of southern Africa. Simon Calburn. Cape Town: Struik Winchester. ISBN 0-947430-01-6. OCLC 17648187.
- ↑ Erasmus, RPB (1992). NOTES ON THE CALL OF THE GRASS OWL TYTO-CAPENSIS. Ostrich — через Taylor & Francis Online.
- ↑ Steyn, Peter (1984). A delight of owls : African owls observed. Dover, N.H.: Tanager Books. ISBN 0-88072-063-8. OCLC 11468225.
Джерела
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
Посилання
- Pearl-spotted Owlet - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |