Lifestyle Khazanah Profil Baru Dram Lists Ensiklopedia
Technopedia Center
PMB University Brochure
Faculty of Engineering and Computer Science
S1 Informatics S1 Information Systems S1 Information Technology S1 Computer Engineering S1 Electrical Engineering S1 Civil Engineering

faculty of Economics and Business
S1 Management S1 Accountancy

Faculty of Letters and Educational Sciences
S1 English literature S1 English language education S1 Mathematics education S1 Sports Education





  2. Weltenzyklopädie
  3. GSC Game World — Вікіпедія
GSC Game World — Вікіпедія
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
GSC Game World
ТипПриватна компанія
Правова форматовариство з обмеженою відповідальністю[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьРозробка програмного забезпечення (МСГК: 6201)
Засновано1995; 30 років тому (1995)
Засновник(и)Сергій Григорович
Штаб-квартира
Ключові особи

Євген Григорович (генеральний директор),

Марія Григорович ,
(СОО та креативна директорка)
ПродукціяКомп'ютерні ігри:
• серія ігор «Козаки»
• серія ігор «S.T.A.L.K.E.R.»
повний список
Власник(и)Максим Кріппа
Співробітники460 (на 2024 рік)
Дочірні компаніїGSC World Publishing (видавництво)
gsc-game.com
CMNS: GSC Game World у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

GSC Game World — українська приватна компанія, розробник комп'ютерних ігор, відома зокрема іграми серій «Козаки» та S.T.A.L.K.E.R.[⇨]. Заснована в 1995 році Сергієм Григоровичем, який є її керівником. Має два офіси: один у Києві, інший, відкритий у 2022 році, у Празі (Чехія). GSC Game World першими в Україні почали перекладати ігри для ПК російською мовою.

У 2002 році компанія стала також і видавництвом — GSC World Publishing.

Історія

Початок роботи

Компанія була заснована в 1995 році Сергієм Григоровичем, який став її генеральним директором. Назву компанії та її емблему Сергій вигадав ще за навчання у школі, у віці 12 років, в 1990 році. Назва містить абревіатуру прізвища та ініціалів засновника — GSC (англ. Grigorovich Sergiy Constantinovich)[2]. Як потім пояснив своє рішення Сергій:

Мій батько казав, що треба усе життя, весь свій труд вкладати у своє ім’я, щоб потім було чим пишатися, і я назвав компанію своїми ініціалами.

Компанія першою в Україні почала перекладати ігри для ПК російською мовою та створювати мультимедійні енциклопедії.

Перехід до розробки ігор

У 1997 році компанія почала розробляти свою власну гру — квест. Але в процесі розробки студія зіткнулася з браком досвіду і труднощами зі створення подібних ігор, і від розробки незабаром відмовилися[2].

Я згадав принцип: якщо хочеш чимось займатися, але не знаєш чим, подивись на те, що роблять інші, і не займайся цим. У той час інтелект був не потрібен нашому ринкові, тому ми вирішили продавати його на Захід. До того ж після кризи 1998 року ринок СНД був небезпечним.

— Сергій Григорович

У 1998 році, після економічної кризи в Росії, відбувається переорієнтація компанії на західний ринок і розробку комп'ютерних ігор у жанрі стратегій у реальному часі. GSC намагається отримати контракт на розробку Warcraft 3 у Blizzard Entertainment, але зазнає невдачі. За словами Григоровича, причиною відмови була недовіру до східноєвропейської студії і молодий вік власника компанії. До кінця 1998 року компанія закінчує свою першу комерційну гру — WarCraft 2000: Nuclear Epidemic на базі власного рушія, який став пізніше основою «Козаків»[2]. Проєкт вирізняється поміж інших стратегій на ринку підвищеним лімітом юнітів на карті.

На початку 1999 року компанія викладає в Інтернет у вільному доступі WarCraft 2000, а також паралельно працює над графікою і моделями до проєкту DoomCraft, який через пів року закривають. У той самий час починається розробка «Козаків».

Дебют компанії

У 2001 році GSC Game World випускає стратегію у реальному часі для Windows «Козаки: Європейські війни» — першу гру, що принесла компанії успіх, а незабаром і визнання в усьому світі. Пізніше в цьому ж році виходять тактичний шутер від першої особи Venom. Codename: Outbreak і доповнення до «Козаків» — «Козаки: Останній довід королів». У тому ж році GSC Game World починає розробляти шутер з сюжетом, що базується на концепції Зоряної Брами і будівлях (пірамідах) ацтеків, на власному рушії X-Ray, який дозволяв отримати вельми якісне зображення і підтримував майже всі сучасні технології на той час. Проєкт отримує назву Oblivion Lost[3].

Спочатку ми взагалі розробляли гру, сюжетом якої була війна роботів та інопланетян в антуражі природи і пірамід ацтеків. Але на кожному зібранні звучала фраза: «Те, що ми робимо — повна маячня».

— Сергій Григорович

У 2002 році компанія випустила ще одне доповнення до серії «Козаки» під назвою «Козаки: Знову війна", а в кінці року випускає нову стратегію в реальному часі «Завоювання Америки». У березні 2002 року, після подорожі компанії GSC Game World у Чорнобильську зону відчуження, концепція Oblivion Lost повністю змінюється і бере за основу аварію на ЧАЕС[4]. Гра отримує назву Stalker. Oblivion Lost, але незабаром назва змінюється на S.T.A.L.K.E.R.: Oblivion Lost, оскільки розробники не змогли отримати авторських прав на використання в назві своєї гри слова «Stalker». Частково переробляється рушій, зокрема, його графічна частина. Попередньо, гру планують випустити наприкінці 2003 року[3].

У 2003 році компанія випускає доповнення «Завоювання Америки: У пошуках Ельдорадо», а також аркадні гонки Hover Ace і шутер від першої особи FireStarter. Також триває розробка шутера від першої особи S.T.A.L.K.E.R.: Oblivion Lost і знаходиться видавець для неї, ним стає компанія THQ. За його рекомендацією назву змінюють на остаточну — S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl (укр. «S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля»). Розробники називають першу точну дату випуску — середина 2004 року[3].

  • Логотип GSC World Publishing
    Логотип GSC World Publishing

У 2004 році GSC Game World стає також видавцем — GSC World Publishing, і спільно з Ubisoft 20 листопада 2004 видає власну розроблену стратегію «Олександр», що є офіційною грою за фільмом Олівера Стоуна «Олександр». Намічений на цей рік випуск S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl у липні 2004 року переноситься компанією THQ на 2005 рік у зв'язку з переходом на новий рендер.

У 2005 році виходить продовження популярної стратегії «Козаки» — «Козаки ІІ: Наполеонівські війни». Також у лютому 2005 року GSC знову змінює дату виходу S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl на невизначений термін, продовжуючи її доопрацювання.

У 2006 році компанія випускає доповнення «Козаки ІІ: Битва за Європу» і нову гру в жанрі стратегії у реальному часі та рольової гри «Герої знищених імперій». Також на початку цього року компанію залишає частина співробітників, що до цього працювали над проєктом S.T.A.L.K.E.R.. В момент, коли арткоманда, яка працювала над S.T.A.L.K.E.R., офіційно закінчила роботи по проєкту, частина досвідчених художників пішла з компанії і заснувала власну компанію-розробника комп'ютерних ігор 4A Games. Пізніше до них доєдналися ще кілька співробітників GSC, що пішли після закінчення своїх робіт над проєктом. У 2006 році починається остання стадія розробки S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl: оптимізація і бета-тестування. Компанія робить заяву, що гра повинна вийти у першому кварталі 2007 року.

20 березня 2007 року гру «S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля» було офіційно випущено. На 24 березня 2007 року проєкт S.T.A.L.K.E.R. займав восьму позицію в чарті продажів для різних платформ, і перше — серед ігор для ПК за рейтингом британської організації ELSPA[en]. Вже через рік, 12 лютого 2008 року, була надана інформація про тираж гри: 950 тисяч копій на території СНД і 700 тисяч на Заході[5], що зробило гру найуспішнішим проєктом компанії GSC Game World на той момент. Одночасно з випуском гри починається випуск книжкової серії «S.T.A.L.K.E.R.». Офіційно було випущено три збірки оповідань, співзвучних з назвами ігор, але на початок 2021 року налічується понад 317 книг. Також, компанія планувала почати випуск одягу та сувенірної продукції і вела перемовини з телекомпаніями щодо випуску серіалу за мотивами гри. Успіх гри S.T.A.L.K.E.R. у всьому світі підштовхує компанію до розробки продовження. Ним стає доповнення «S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо», яке є пріквелом гри «S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля», яка виходить 22 серпня 2008 року. 2 жовтня 2009 року виходить друге доповнення до серії S.T.A.L.K.E.R., що є сіквелом оригінальної гри — «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті». Також, ще до виходу гри, генеральний директор GSC Game World Сергій Григорович оголошує про плани щодо створення продовження популярної серії[6].

13 серпня 2010 року компанія GSC Game World офіційно оголошує про початок розробки проєкту S.T.A.L.K.E.R. 2, який стає продовженням серії ігор про Чорнобильську Зону. Стверджується, що гра буде працювати на новому багатоплатформовому ігровому рушії. Вихід гри планувався на ПК, Xbox 360 та PlayStation 3 у 2012 році[7].

Припинення розробки ігор

9 грудня 2011 року українське інформаційне інтернет-агентство «Українські новини» опублікувало повідомлення, що Сергій Григорович, засновник і власник GSC Game World, вирішив закрити компанію. Розробка гри S.T.A.L.K.E.R. 2 також була припинена. Згідно з новинами, про це сайту повідомило інформоване джерело. За інформацією інших новинних ресурсів, у соціальній мережі Twitter особи, близькі до GSC, підтвердили дану інформацію[8]. Разом з тим, офіційного повідомлення не було[9][10][11].

Після цього, в одному з інтерв'ю фан-порталу stalker-gsc.ru, офіційний партнер Сергія Григоровича, Михайло Разумов, повідомив, що GSC функціонує, але виключно в особі самого Григоровича. Також стверджувалося, що зараз відбуваються переговори щодо продовження робіт над другим S.T.A.L.K.E.R.-ом[12]. У березні 2013 року, колишній глава відділу продажів GSC Сергій Грушко також підтвердив цю інформацію і додав, що Григорович може взяти в свою компанію будь-яку відповідну команду модмейкерів. Однією з кандидатур він оголосив команду, що розробляє фан-проєкт «Lost Alpha»[13].

Відродження

Наприкінці 2014 року компанія GSC Game World відновила роботу[14]. Новим проєктом компанії керує брат засновника компанії Сергія Григоровича — Євген Григорович[15]. 18 травня 2015 року було анонсовано нову гру від студії — «Козаки 3»[16]. 19 липня 2016 року анонсовано дату виходу «Козаки 3», а 20 вересня того ж року відбувся вихід гри у сервісі Steam.[17][18]

15 травня 2018 року Сергій Григорович оголосив про розробку S.T.A.L.K.E.R. 2, дата випуску якої не відома, а число «2021» на сайті гри є шифром. Інформація про те, що гру розробляє GSC Game World, з'явилася на офіційному сайті компанії[19].

Військовий стан, початок повномасштабної війни

Перед початком повномаштабного вторгнення представники компанії попіклувалися про переміщення працівників в окремо найнятий офіс в Ужгороді.[20]

Після повномаштабного вторгнення російських військ в Україну лютому 2022 року компанія змінила свою політику, щодо представлення своєї продукції для Росії.[21]

PR-менеджер GSC Game World Захар Бочаров в Discord-каналі підтвердив, що GSC Game World вирішила відмовитися від російської озвучки в S.T.A.L.K.E.R. 2 — офіційна повна локалізація буде лише українською та англійською мовами.[22][21] Але гра все ж буде мати субтитри російською.[23]

В кінці вересня 2023 року бенефіціарний власником компанії став Максим Кріппа.[24][25]

Реліз S.T.A.L.K.E.R. 2

S.T.A.L.K.E.R. 2 вийшов 20 листопада 2024. Всього за два дні після релізу гра перейшла відмітку в 1 мільйон проданих копій[26].

18 грудня 2024 року власник компанії Максим Кріпа зазначив в інтерв'ю для видання Forbes, що гра "S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля" вже окупилася, а вони ведуть перемовини з Netflix про можливу екранізацію.[27][28]

Ігри

Назва Дата виходу Ігровий рушій Платформа(-и) Видавець(-вці) Прим(-и).
WarCraft 2000: Nuclear Epidemic 01998-11-2525 листопада 1998 DMCR Microsoft Windows відсутній [29][30][31]
«Козаки: Європейські війни» 02001-04-1212 квітня 2001 CDV Software[en], Руссобіт-М [32][33][34][35]
Venom. Codename: Outbreak 02001-10-088 жовтня 2001 Vital Engine ZL[36][37] Virgin Interactive, Руссобіт-М [38][39][40]
«Козаки: Останній довід королів» 02001-11-2020 листопада 2001 DMCR CDV Software, Руссобіт-М [41][42][43]
Hover Ace 02002-09-022 вересня 2002 внутрішній рушій[44] Strategy First, Руссобіт-М [44][45][46][47]
«Козаки: Знову війна» 02002-11-011 листопада 2002 DMCR CDV Software, Руссобіт-М [48][49][50]
«Завоювання Америки» 02002-12-1818 грудня 2002 DMCR 2 [51][52][53][54][47]
«Завоювання Америки: У пошуках Ельдорадо» 02003-06-2525 червня 2003 [55][56]
FireStarter 02003-11-2828 листопада 2003 FireStarter Engine 1.0 Hip Interactive, Руссобіт-М [57][58][59][60][47]
«Олександр» 02004-11-2020 листопада 2004 DMCR 2 Ubisoft, GSC World Publishing [61][62][63][64][65]
«Козаки ІІ: Наполеонівські війни» 02005-04-044 квітня 2005 CDV Software, GSC World Publishing [66][67][68][31]
«Козаки ІІ: Битва за Європу» 02006-06-1919 червня 2006 [69][70]
«Герої знищених імперій» 02006-10-066 жовтня 2006 [71][72][73][74]
«S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля» 02007-03-2020 березня 2007 X-Ray Engine 1.0 Microsoft Windows, PlayStation 4, Xbox One THQ, GSC World Publishing [75][76][77][78][79][80]
S.T.A.L.K.E.R. Mobile[a] 02007-12-055 грудня 2007 мобільний 3D-рушій Qplaze Java ME NOMOC World Publishing [81][82][83][84]
«S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо» 02008-08-2222 серпня 2008 X-Ray Engine 1.5 Microsoft Windows, PlayStation 4, Xbox One Deep Silver, GSC World Publishing [85][86][87][88]
«S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті» 02009-10-022 жовтня 2009 X-Ray Engine 1.6 bitComposer Games[en], GSC World Publishing [89][90][91][92][93]
«Козаки 3» 02016-09-2020 вересня 2016 рушій без назви[94] Microsoft Windows, Linux[95] GSC Game World [96][97][98][99]
«Козаки 3: Дні Величі»[b] 02016-12-1313 грудня 2016
«Козаки 3: Сходження до Слави»[b] 02017-02-1616 лютого 2017
«Козаки 3: Вартові Високогірь»[b] 02017-04-1212 квітня 2017
«Козаки 3: Дорога до Величі»[b] 02017-05-1616 травня 2017
«Козаки 3: Золота Доба»[b] 02017-08-2424 серпня 2017
«S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля» 20 листопада 2024 Unreal Engine 5[c][102] Microsoft Windows, Xbox Series X/S [103][104][100][105]

Скасовані ігри

Назва Дата скасування Ігровий рушій Платформа(-и) Прим(-и).
неназвана квестова гра 01997 1997 невідомо Microsoft Windows [30]
DoomCraft січень 01999 1999 DMCR [30][106]
Oblivion Lost лютий 02002 2002 X-Ray Engine Microsoft Windows, Xbox[107] [47][108][109][110][111]
Warlocks[ru] 02002 2002 DMCR Microsoft Windows [47][112][113]
«Пограбування» (робоча назва) 02006 2006 X-Ray Engine [112][114]
неназвана гра серії S.T.A.L.K.E.R. для PSP весна 02007 2007 PlayStation Portable [115][116][117]
S.T.A.L.K.E.R. Online жовтень 02011 2011 внутрішній рушій на Adobe Flash веббраузер [118][119]

Ігрові рушії

Vital Engine — ігровий рушій, створений для гри Venom. Codename: Outbreak[37][36], а згодом був використаний для серії ігор Xenus («Xenus: Точка кипіння» та «Xenus II: Біле золото») і гри «Предтечі», українського розробника Deep Shadows[120].

X-Ray Engine — ігровий рушій, створений для серії ігор S.T.A.L.K.E.R.. В «X-Ray» використовується вільний фізичний рушій Open Dynamics Engine[ru][108][109][110].

Спадок

Студії, сформовані вихідцями з GSC Game World:[121]

  • Deep Shadows — була заснована 30 серпня 2001 року в Києві, вихідцями з компанії Сергієм Забарянским та Романом Лутом. Ігри Deep Shadows використовують ігровий рушій Vital Engine, розроблений засновниками компанії ще будучи у складі GSC Game World для гри Venom. Codename: Outbreak[37][36].
  • 4A Games — була заснована 2 березня 2006 року вихідцями з компанії, у яких, з деяких причин, виникли фінансові труднощі з керівництвом. Співробітники компанії відразу приступили до створення дебютного проєкту Metro 2033: The Last Refuge, працюючи над грою навіть на вихідних. Відтоді компанія 4A Games розробляє ігри серії Metro[122][123].
  • Vostok Games — створена в 2012 році після тимчасового закриття студії. В даний час організація займається розробкою і підтримкою оригінальної постапокаліптичної онлайн-ігри Survarium[122]. Також в 2019 році випустила гру Fear the Wolves в жанрі королівська битва.
  • West-Games — заснована в 2012 році під першою назвою «Union Studio» головним виконавчим директором Євгеном Кімом, який раніше керував розробкою програмного забезпечення GSC[124] та працював над скасованою браузерною грою S.T.A.L.K.E.R. Online[118]. У 2013 році Union Studio була реорганізована в West-Games, а в червні 2014 року студія запустила краудфандінгову кампанію на Kickstarter для духовного наступника S.T.A.L.K.E.R. під назвою Areal[125][126]. Кампанію різко розкритикували, оскільки студія помилково стверджувала, що покриває творців франшизи, в той час, як трейлер гри майже повністю використовував кадри з попередніх ігор S.T.A.L.K.E.R.[125][127]. На прохання надати зображення з гри представники West-Games надали скріншоти ландшафту, який був частково зміненою версією попередньо розробленого ресурсу, доступного для покупки в «Asset Store» для ігрового рушія Unity[127]. Кілька груп розробників модів для S.T.A.L.K.E.R., у тому числі команда Misery, заявили, що проєкт був шахрайством[125][127]. З спочатку запитаних 50 000 доларів США Areal зібрала майже 65 000 доларів, проте в липні 2014 року, за два дні до закриття кампанії, проєкт було відмінено на Kickstarter, оскільки Kickstarter послався на порушення правил[128]. Компанія West-Games спочатку стверджувала, що перейшла на приватне фінансування, але оголосила ще одну краудфандінгову кампанію, на цей раз на Wefunder[en], в грудні 2014 року, прагнучи отримати 600 000 доларів для створення гри під назвою S.T.A.L.K.E.R.: Apocalypse[129][130]. Але, коли GSC проходила реформацію, студія заявила, що West-Games за законом не має права розробляти ігри S.T.A.L.K.E.R., оскільки GSC володіє всіма правами на франшизу «S.T.A.L.K.E.R.»[129].
  • Flying Cafe for Semianimals — була створена в 2015 році креативним директором Іллею Толмачьовим, який до цього займався «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті». Дебютною грою компанії стала Cradle[119][131][132].

Благодійність

28 квітня 2023 року компанії NAVI, MK Foundation та GSC Game World повідомили, що разом закупили 100 автівок на потреби ЗСУ.[133][134]

23 грудня 2024 року GSC Game World доєдналася до благодійного збору Bring Light Back на генератори для українських шкіл разом з United24. Серед тих, хто задонатить від 24$ на електрогенератори, розігрувалися три радіаційні дозиметри, 10 наборів S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl Ultimate Edition, до яких входять ігрові артефакти та інші сувеніри. За донат від 10$ розігрувалися 20 ігрових ключів та 20 футболок з обмеженої серії S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl[135].

Нагороди

Команда GSC Game World отримала нагороду в номінації "Почесний амбасадор" у сфері цифрової дипломатії від МЗС України[136].

Примітки

  1. ↑ GSC Game World. DOU (укр.). 3 грудня 2024. Процитовано 3 грудня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) [Архівовано 2024-04-17 у Wayback Machine.]
  2. ↑ а б в GSC - компания и человек. Интервью с Сергеем Григоровичем. Архів оригіналу за 19 вересня 2009. Процитовано 15 червня 2021. [Архівовано 2009-09-19 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б в История разработки S.T.A.L.K.E.R. Архів оригіналу за 24 квітня 2011. Процитовано 15 червня 2021. [Архівовано 2012-04-14 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Игры GSC: Хронология разработок. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 15 червня 2021. [Архівовано 2014-08-19 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Сталкер и цифры. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 15 червня 2021. [Архівовано 2012-02-04 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Сергей Григорович: «S.T.A.L.K.E.R.2» мы пиарить не будем. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021. [Архівовано 2021-06-24 у Wayback Machine.]
  7. ↑ S.T.A.L.K.E.R. 2 в разработке, официально. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021. [Архівовано 2021-06-24 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Слух: создатели S.T.A.L.K.E.R. закрываются. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021. [Архівовано 2021-06-24 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Гибель «Сталкера»?. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 15 червня 2021. [Архівовано 2012-02-25 у Wayback Machine.]
  10. ↑ GSC denies Stalker 2 cancelled rumour. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021. [Архівовано 2021-06-24 у Wayback Machine.]
  11. ↑ STALKER 2 Gets Cancelled, Developers Open New Studio. CinemaBlend (англ.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021. [Архівовано 2021-06-24 у Wayback Machine.]
  12. ↑ S.T.A.L.K.E.R. 2. На связи Москва. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021. [Архівовано 2021-06-24 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Lost Alpha вместо STALKER 2?. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 15 червня 2021. [Архівовано 2013-07-20 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Dan Pearson (22 грудня 2014). It's a hard time for Ukraine, but a good time to be a proud Ukrainian. GamesIndustry.biz (англ.). Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 16 червня 2021. [Архівовано 2018-05-16 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Кто, если не Стрелок? На вопросы «Игр@Mail.Ru» отвечает представитель студии, создавшей S.T.A.L.K.E.R. Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 15 червня 2021. [Архівовано 2014-12-27 у Wayback Machine.]
  16. ↑ THE COMPANY THAT MADE STALKER IS BACK WITH THEIR NEXT GAME, COSSACKS 3. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 15 червня 2021. [Архівовано 2018-05-16 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Contributor, Gabriella Santiago-Vancak; Santiago-Vancak, Gabriella (24 липня 2016). GSC Game World's Cossacks 3 Charging Into September. Rock, Paper, Shotgun (англ.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 13 липня 2023. [Архівовано 2020-11-30 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Linux Cossacks 3 - Blue's News Story. www.bluesnews.com. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 13 липня 2023. [Архівовано 2019-02-24 у Wayback Machine.]
  19. ↑ S.T.A.L.K.E.R. 2 в разработке — релиз в 2021 году. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 15 червня 2021. [Архівовано 2018-05-16 у Wayback Machine.]
  20. ↑ GameSpot (19 березня 2025), How STALKER 2 survived a war, процитовано 22 березня 2025 [Архівовано 2025-03-20 у Wayback Machine.]
  21. ↑ а б GSC Game World відмовилася від російської озвучки S.T.A.L.K.E.R. 2 та перенесла гру на 2023 рік. ITC.ua. Архів оригіналу за 2 травня 2023. Процитовано 2 травня 2023. [Архівовано 2023-05-02 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Discord - A New Way to Chat with Friends & Communities. Discord. Архів оригіналу за 2 травня 2023. Процитовано 2 травня 2023. [Архівовано 2023-05-02 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Из S.T.A.L.K.E.R. 2 убрали российскую озвучку – будет только украинская и английская. www.unian.net (рос.). Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023. [Архівовано 2023-08-25 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Кріппа придбав компанію-розробника гри S.T.A.L.K.E.R: тепер вона може бути пов’язана з онлайн-казино. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 20 листопада 2023. Процитовано 21 листопада 2023. [Архівовано 2023-11-20 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Макс Кріппа став єдиним власником розробника легендарної гри S.T.A.L.K.E.R. Тепер вже офіційно — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 15 листопада 2023. Архів оригіналу за 21 листопада 2023. Процитовано 21 листопада 2023. [Архівовано 2023-11-21 у Wayback Machine.]
  26. ↑ S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl купили 1 мільйон разів. [Архівовано 2024-11-25 у Wayback Machine.]
  27. ↑ «Парус», «Сталкер», $100 млн: Максим Кріппа дав Forbes перше велике інтервʼю. У цій частині – хто і як робив S.T.A.L.K.E.R. 2, навіщо ставати найбільшим інвестором у київську нерухомість — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 18 грудня 2024. Процитовано 18 грудня 2024.
  28. ↑ S.T.A.L.K.E.R. 2 вже окупилася, у планах два DLC та серіал на Netflix, — власник GSC Максим Кріппа. ITC.ua. 18 грудня 2024. Процитовано 18 грудня 2024. [Архівовано 2024-12-18 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Маслюков, Иван (23 січня 1999). WarCraft 2000: Nuclear Epidemic. Компьютерная газета (рос.). Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2012-04-22 у Wayback Machine.]
  30. ↑ а б в Данилов, Олег (22 вересня 2004). GSC – компания и человек. Интервью с Сергеем Григоровичем. ITC.ua (рос.). ITC Publishing. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2017-09-02 у Wayback Machine.]
  31. ↑ а б Чечулин, Степан (7 червня 2005). Казаки 2: Наполеоновские войны. Igromania (рос.). Igromedia. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2017-02-16 у Wayback Machine.]
  32. ↑ Cossacks : European Wars. Eurogamer (англ.). Gamer Network. 12 квітня 2001. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2015-06-02 у Wayback Machine.]
  33. ↑ Kozlowski, David (17 квітня 2001). Cossacks: European Wars. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 16 грудня 2008. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2008-12-16 у Wayback Machine.]
  34. ↑ Romaine, Garret (5 вересня 2001). Cossacks: European Wars. ESC Magazine (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2002. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2008-12-16 у Wayback Machine.]
  35. ↑ Cossacks: European Wars. Computer and Video Games (англ.). Future plc. 13 серпня 2001. Архів оригіналу за 16 грудня 2008. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2008-12-16 у Wayback Machine.]
  36. ↑ а б в Venom. gsc-game.com (англ.). Архів оригіналу за 7 грудня 1999. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 1999-12-07 у Wayback Machine.]
  37. ↑ а б в Интервью с Сергеем Забарянским. GameStone.ru (рос.). 14 червня 1999. Архів оригіналу за 22 серпня 1999. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 1999-08-22 у Wayback Machine.]
  38. ↑ Osborn, Chuck (June 2005). Codename: Outbreak. PC Gamer (англ.). Future plc. Архів оригіналу за 15 березня 2006. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2006-03-15 у Wayback Machine.]
  39. ↑ Harker, Carla (2 січня 2002). Codename: Outbreak. GameSpy (англ.). IGN Entertainment. Архів оригіналу за 20 червня 2002. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2002-06-20 у Wayback Machine.]
  40. ↑ Рецензия на игру Venom. Codename: Outbreak. Absolute Games (рос.). Бу-Медиа. 12 жовтня 2001. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2017-11-11 у Wayback Machine.]
  41. ↑ Adams, Dan (12 квітня 2002). Cossacks: The Art of War. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-23 у Wayback Machine.]
  42. ↑ Beers, Craig (5 вересня 2002). Cossacks: The Art of War Review. GameSpot (англ.). Red Ventures. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2014-10-21 у Wayback Machine.]
  43. ↑ Suciu, Peter (18 травня 2002). Cossacks: The Art of War. GameSpy (англ.). IGN Entertainment. Архів оригіналу за 11 серпня 2002. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2002-08-11 у Wayback Machine.]
  44. ↑ а б Кузнецов, Андрей (22 жовтня 2002). "Hover Ace" от GSC Game World. Интервью. 3DNews Daily Digital Digest (рос.). Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2017-07-11 у Wayback Machine.]
  45. ↑ Рецензия на игру Hover Ace. Absolute Games (рос.). Бу-Медиа. 7 жовтня 2002. Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2014-09-17 у Wayback Machine.]
  46. ↑ Hover Ace – PC – Review. GameZone (англ.). GameZone Online. 29 липня 2003. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-25 у Wayback Machine.]
  47. ↑ а б в г д Галёнкин, Сергей; Данилов, Олег; Птица, Александр; Светличный, Сергей (March 2002). Игры на экспорт (PDF). Домашний ПК (рос.). ITC Publishing (39): 74—77. Процитовано 26 вересня 2021.
  48. ↑ Polak, Steve (20 грудня 2002). Cossacks: Back to War Review. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-23 у Wayback Machine.]
  49. ↑ Beers, Craig (5 грудня 2002). Cossacks: Back to War Review. GameSpot (англ.). Red Ventures. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2014-03-07 у Wayback Machine.]
  50. ↑ Rausch, Allen (27 січня 2003). Cossacks: Back to War. Gamespy (англ.). IGN Entertainment. Архів оригіналу за 8 жовтня 2007. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2007-10-08 у Wayback Machine.]
  51. ↑ Butts, Steve (10 лютого 2003). American Conquest. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2013-08-12 у Wayback Machine.]
  52. ↑ Beers, Craig (13 серпня 2003). American Conquest Review. GameSpot (англ.). Red Ventures. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2019-06-03 у Wayback Machine.]
  53. ↑ DNM (14 лютого 2003). American Conquest. Eurogamer (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 11 жовтня 2010. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2010-10-11 у Wayback Machine.]
  54. ↑ Liberatore, Raphael (27 лютого 2003). American Conquest. GameSpy (англ.). IGN Entertainment. Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2011-12-22 у Wayback Machine.]
  55. ↑ Beers, Craig (10 жовтня 2003). American Conquest: Fight Back Review. GameSpot (англ.). Red Ventures. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2020-09-20 у Wayback Machine.]
  56. ↑ Suciu, Peter (28 листопада 2003). American Conquest: Fight Back. GameSpy (англ.). IGN Entertainment. Архів оригіналу за 4 червня 2004. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2004-06-04 у Wayback Machine.]
  57. ↑ Castro, Juan (15 березня 2004). Firestarter Review. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2016-10-18 у Wayback Machine.]
  58. ↑ Osborne, Scott (8 березня 2004). FireStarter Review. GameSpot (англ.). Red Ventures. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-26 у Wayback Machine.]
  59. ↑ Luo, Di (24 червня 2004). FireStarter. 1Up.com (англ.). IGN Entertainment. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2013-12-20 у Wayback Machine.]
  60. ↑ Кумби, Матвей (17 березня 2004). FireStarter. Igromania (рос.). Igromedia. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2020-10-22 у Wayback Machine.]
  61. ↑ Butts, Steve (2 грудня 2004). Alexander. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2015-09-26 у Wayback Machine.]
  62. ↑ Beers, Craig (17 травня 2006). Alexander Review. GameSpot (англ.). Red Ventures. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-27 у Wayback Machine.]
  63. ↑ Gillen, Kieron (9 травня 2005). Alexander. Eurogamer (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 3 січня 2009. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2009-01-03 у Wayback Machine.]
  64. ↑ Peckham, Matt (10 лютого 2005). Alexander. GameSpy (англ.). IGN Entertainment. Архів оригіналу за 11 лютого 2005. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2005-02-11 у Wayback Machine.]
  65. ↑ Варнавский, Игорь (1 березня 2005). Александр. Igromania (рос.). Igromedia. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-26 у Wayback Machine.]
  66. ↑ Butts, Steve (26 квітня 2005). Cossacks II: Napoleonic Wars. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-23 у Wayback Machine.]
  67. ↑ Ocampo, Jason (26 квітня 2005). Cossacks II: Napoleonic Wars Review. GameSpot (англ.). Red Ventures. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2013-10-20 у Wayback Machine.]
  68. ↑ Suciu, Peter (28 квітня 2005). Cossacks II: Napoleonic Wars. GameSpy (англ.). IGN Entertainment. Архів оригіналу за 16 серпня 2005. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2005-08-16 у Wayback Machine.]
  69. ↑ Ocampo, Jason (17 липня 2006). Cossacks II: Battle for Europe Review. GameSpot (англ.). Red Ventures. Архів оригіналу за 28 листопада 2013. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2013-11-28 у Wayback Machine.]
  70. ↑ Clare, Oliver (22 серпня 2006). Cossacks 2: Battle For Europe. Eurogamer (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 25 лютого 2011. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2011-02-25 у Wayback Machine.]
  71. ↑ Butts, Steve (22 листопада 2006). Heroes of Annihilated Empires Review. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 28 березня 2013. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2013-03-28 у Wayback Machine.]
  72. ↑ VanOrd, Kevin (5 грудня 2006). Heroes of Annihilated Empires Review. GameSpot (англ.). Red Ventures. Архів оригіналу за 15 лютого 2014. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2014-02-15 у Wayback Machine.]
  73. ↑ Clare, Oliver (26 листопада 2006). Heroes of Annihilated Empires. Eurogamer (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2009-02-01 у Wayback Machine.]
  74. ↑ Варнавский, Игорь (22 листопада 2006). Герои уничтоженных империй. Igromania (рос.). Igromedia. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2017-03-23 у Wayback Machine.]
  75. ↑ Biessener, Adam (March 2007). S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl. Game Informer (англ.). GameStop. Архів оригіналу за 11 квітня 2007. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2007-10-27 у Wayback Machine.]
  76. ↑ Onyett, Charles (19 березня 2007). S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl Review. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2013-07-30 у Wayback Machine.]
  77. ↑ Ocampo, Jason (19 березня 2007). S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl Review. GameSpot (англ.). Red Ventures. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2020-11-11 у Wayback Machine.]
  78. ↑ Rossignol, Jim (22 березня 2007). S.T.A.L.K.E.R.: Shadow Of Chernobyl. Eurogamer (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 4 квітня 2009. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2009-04-04 у Wayback Machine.]
  79. ↑ Kuo, Li C. (2 травня 2007). S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl. GameSpy (англ.). IGN Entertainment. Архів оригіналу за 5 травня 2007. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2007-05-05 у Wayback Machine.]
  80. ↑ Кузьменко, Александр (30 квітня 2007). S.T.A.L.K.E.R. Igromania (рос.). Igromedia. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-06-13 у Wayback Machine.]
  81. ↑ а б Trusca, Sorin (20 березня 2007). Prepare for S.T.A.L.K.E.R. on Your Mobile Phone. Softpedia (англ.). SoftNews. Архів оригіналу за 23 березня 2007. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2007-03-23 у Wayback Machine.]
  82. ↑ Buchanan, Levi (5 вересня 2007). S.T.A.L.K.E.R. Mobile Preview. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2017-12-26 у Wayback Machine.]
  83. ↑ Qplaze выпускает S.T.A.L.K.E.R. Mobile. Мобильный Контент (рос.). 5 грудня 2007. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2016-08-13 у Wayback Machine.]
  84. ↑ Hearn, Rob (11 лютого 2008). S.T.A.L.K.E.R. Mobile Review. Pocket Gamer (англ.). Steel Media. Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2019-10-05 у Wayback Machine.]
  85. ↑ Biessener, Adam (22 вересня 2009). S.T.A.L.K.E.R.: Clear Sky. Game Informer (англ.). GameStop. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2019-08-08 у Wayback Machine.]
  86. ↑ Butts, Steve (5 вересня 2008). S.T.A.L.K.E.R.: Clear Sky Review. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2017-06-12 у Wayback Machine.]
  87. ↑ VanOrd, Kevin (23 вересня 2008). S.T.A.L.K.E.R.: Clear Sky Review. GameSpot (англ.). Red Ventures. Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2014-06-17 у Wayback Machine.]
  88. ↑ Моисеев, Алексей (8 жовтня 2008). S.T.A.L.K.E.R.: Чистое небо. Igromania (англ.). Igromedia. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-08-21 у Wayback Machine.]
  89. ↑ Onyett, Charles (6 лютого 2010). S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat Review. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2012-10-13 у Wayback Machine.]
  90. ↑ VanOrd, Kevin (2 лютого 2010). S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat Review. GameSpot (англ.). Red Ventures. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2015-02-22 у Wayback Machine.]
  91. ↑ Pearson, Dan (2 лютого 2010). S.T.A.L.K.E.R. Call of Pripyat. Eurogamer (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 5 лютого 2010. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2010-02-05 у Wayback Machine.]
  92. ↑ Manion, Rory (3 лютого 2010). S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat Review. GameSpy (англ.). IGN Entertainment. Архів оригіналу за 6 лютого 2010. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2010-02-06 у Wayback Machine.]
  93. ↑ Моисеев, Алексей (6 жовтня 2009). S.T.A.L.K.E.R.: Зов Припяти. Igromania (рос.). Igromedia. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-27 у Wayback Machine.]
  94. ↑ Движок игры Казаки 3. cossacks3.com (рос.). 11 червня 2015. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-27 у Wayback Machine.]
  95. ↑ Linux Cossacks 3. Blue's News (англ.). 22 червня 2017. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2019-02-24 у Wayback Machine.]
  96. ↑ Meer, Alec (22 вересня 2016). Wot I Think: Cossacks 3. Rock Paper Shotgun (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-02-26 у Wayback Machine.]
  97. ↑ Rad, Chloi (18 травня 2015). STALKER Studio GSC Game World Returns With Cossacks 3. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2015-07-11 у Wayback Machine.]
  98. ↑ Savage, Phil (19 травня 2015). GSC Game World returns for Cossacks 3. PC Gamer (англ.). Future plc. Архів оригіналу за 26 серпня 2015. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2015-08-26 у Wayback Machine.]
  99. ↑ Hall, Charlie (18 травня 2015). The company that made STALKER is back with their next game, Cossacks 3. Polygon (англ.). Vox Media. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2018-05-16 у Wayback Machine.]
  100. ↑ а б Hall, Charlie (15 травня 2018). STALKER 2 announced, scheduled for 2021 release. Polygon (англ.). Vox Media. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2018-05-16 у Wayback Machine.]
  101. ↑ Исходный код X-Ray 2.0, движка S.T.A.L.K.E.R. 2. Shazoo.ru (рос.). 13 квітня 2015. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2018-05-18 у Wayback Machine.]
  102. ↑ Birch, Nathan (11 серпня 2021). STALKER 2 is Running on Unreal Engine 5 Confirms GSC Game World. Wccftech.com (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-08-12 у Wayback Machine.]
  103. ↑ Barbosa, Alessandro (13 червня 2021). Stalker 2: Heart of Chernobyl Launches In April 2022, On Xbox Games Pass At Launch. GameSpot (англ.). Red Ventures. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-06-13 у Wayback Machine.]
  104. ↑ Lawler, Richard (30 грудня 2020). 'S.T.A.L.K.E.R. 2' gameplay teaser previews the game's 2021 launch. Engadget (англ.). Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2020-12-31 у Wayback Machine.]
  105. ↑ Чаплюк, Андрей (16 серпня 2010). Состоялся анонс S.T.A.L.K.E.R. 2. Igromania (рос.). Igromedia. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2018-07-23 у Wayback Machine.]
  106. ↑ DoomCraft. Old-Games.ru (рос.). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-27 у Wayback Machine.]
  107. ↑ Новая игра от GSC Game World. Game World Navigator (рос.). НИМ. 7 вересня 2001. Архів оригіналу за 21 березня 2007. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2007-03-21 у Wayback Machine.]
  108. ↑ а б Михайлов, Юрий (April 2010). S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl: История создания игры. Часть 1. Лучшие компьютерные игры (рос.). ТехноМир (101). Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2017-03-03 у Wayback Machine.]
  109. ↑ а б Сингаевский, Ярослав (March 2007). S.T.A.L.K.E.R. Хронология – Дорога длиною в семь лет (PDF). Gameplay (рос.). ITC Publishing (19): 18—23. Архів (PDF) оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2012-10-15 у Wayback Machine.]
  110. ↑ а б Путь одного «Сталкера» – Дорога длиною в семь лет (PDF). Шпиль (рос.). Шарп Віжн (19): 2—9. May 2007. ISSN 1819-5954. Архів (PDF) оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2012-01-30 у Wayback Machine.]
  111. ↑ Мурыгин, Вячеслав (24 квітня 2010). Игры GSC: Хронология разработок. ExGSC.com (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2014-08-19 у Wayback Machine.]
  112. ↑ а б Мурыгин, Вячеслав (10 листопада 2012). Памяти павших. Отменённые проекты GSC. ExGSC.com (рос.). Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2016-08-08 у Wayback Machine.]
  113. ↑ Warlocks. Old-Games.ru (рос.). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-27 у Wayback Machine.]
  114. ↑ Ограбления. Old-Games.ru (рос.). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-06-30 у Wayback Machine.]
  115. ↑ Сергей Григорович: S.T.A.L.K.E.R. 2 будет. Gameplay (рос.). ITC Publishing (54). February 2010. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2017-02-03 у Wayback Machine.]
  116. ↑ Leks (21 липня 2009). Интервью с Олегом Яворским. Stalker-Portal.ru (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2017-02-03 у Wayback Machine.]
  117. ↑ Chalk, Andy (9 вересня 2009). GSC Seems to Confirm S.T.A.L.K.E.R. for Xbox 360. The Escapist (англ.). Enthusiast Gaming. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2017-02-03 у Wayback Machine.]
  118. ↑ а б Seeder, Ben (30 червня 2014). STALKER: Who's the rightful heir?. Gamesindustry.biz (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2014-07-06 у Wayback Machine.]
  119. ↑ а б Мурыгин, Вячеслав (28 серпня 2013). Евгений Литвинов: «Cradle – это вызов, от которого я не смог отказаться». ExGSC.com (рос.). Архів оригіналу за 15 травня 2016. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2016-05-15 у Wayback Machine.]
  120. ↑ Deep Shadows (16 липня 2008). Deep Shadows Announces Optimization of White Gold and Precursors for Intel-based Multi-core Processor Systems. GamersHell.com (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2015-10-06 у Wayback Machine.]
  121. ↑ Pearson, Dan (10 грудня 2014). It's a hard time for Ukraine, but a good time to be a proud Ukrainian. Gamesindustry.biz (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2018-05-16 у Wayback Machine.]
  122. ↑ а б Hall, Charlie (8 вересня 2013). Stalker fallout: Polygon traces the exodus from Kiev's legendary GSC Game World. Polygon (англ.). Vox Media. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2019-03-28 у Wayback Machine.]
  123. ↑ Wordsworth, Rich (28 січня 2014). Games from the Real-World Post-Apocalypse. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2014-02-01 у Wayback Machine.]
  124. ↑ Senior, Tom (1 червня 2012). Rumour: Ex-STALKER devs form Union Studio, developing Fallout/Rage inspired shooter. PC Gamer (англ.). Future plc. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2019-02-24 у Wayback Machine.]
  125. ↑ а б в Purchese, Robert (26 червня 2014). That S.T.A.L.K.E.R.y Areal Kickstarter: What's going on?. Eurogamer (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2020-11-11 у Wayback Machine.]
  126. ↑ Tach, Dave (24 червня 2014). STALKER devs working on survival horror spiritual successor Areal. Polygon (англ.). Vox Media. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2019-05-17 у Wayback Machine.]
  127. ↑ а б в Cook, Dave (2 липня 2014). Update: S.T.A.L.K.E.R. successor scandal is media-fabricated, dev claims. VG247 (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2018-10-26 у Wayback Machine.]
  128. ↑ McWhertor, Michael (22 липня 2014). Kickstarter suspends Ex-STALKER devs' Areal campaign, West Games turns to direct funding. Polygon (англ.). Vox Media. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2019-05-17 у Wayback Machine.]
  129. ↑ а б Hall, Charlie (10 лютого 2015). GSC Game World says it will defend the STALKER franchise, plans to announce its next title soon. Polygon (англ.). Vox Media. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2019-02-24 у Wayback Machine.]
  130. ↑ Savage, Phil (12 грудня 2014). Areal devs are back, want money for STALKER Apocalypse. PC Gamer (англ.). Future plc. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2021-08-26 у Wayback Machine.]
  131. ↑ Warr, Philippa (31 липня 2013). Cradle: a dreamlike exploration game set in the strange plains of sci-fi Mongolia. PC Gamer (англ.). Future plc. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2016-05-04 у Wayback Machine.]
  132. ↑ Kłosiński, Daniel (3 серпня 2015). Cradle – Recenzja. Eurogamer.pl (пол.). Gamer Network. Архів оригіналу за 23 серпня 2015. Процитовано 26 вересня 2021. [Архівовано 2015-08-23 у Wayback Machine.]
  133. ↑ Anisimova, Svitlana (28 квітня 2023). Розробники S.T.A.L.K.E.R. та NAVI придбали для ЗСУ 100 авто. Root Nation (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2023. Процитовано 2 травня 2023. [Архівовано 2023-05-02 у Wayback Machine.]
  134. ↑ NAVI, MK Foundation та GSC Game World разом закупили 100 автівок для ЗСУ (укр.). 28 квітня 2023. Архів оригіналу за 2 травня 2023. Процитовано 2 травня 2023. [Архівовано 2023-05-02 у Wayback Machine.]
  135. ↑ UNITED24. Telegram. Процитовано 23 грудня 2024. [Архівовано 2024-12-23 у Wayback Machine.]
  136. ↑ Міністерство закордонних справ України - МЗС України назвало Почесних амбасадорів України 2024. mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 8 січня 2025. [Архівовано 2024-12-24 у Wayback Machine.]

Коментарі

  1. ↑ Спільно з Qplaze[81]
  2. ↑ а б в г д Завантажуваний вміст (DLC)
  3. ↑ Previously used Unreal Engine 4.[100] Originally used X-Ray Engine 2.0[101]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: GSC Game World
Pusat Layanan

UNIVERSITAS TEKNOKRAT INDONESIA | ASEAN's Best Private University
Jl. ZA. Pagar Alam No.9 -11, Labuhan Ratu, Kec. Kedaton, Kota Bandar Lampung, Lampung 35132
Phone: (0721) 702022
Email: pmb@teknokrat.ac.id