| Гірська зебра Гартмана | |
|---|---|
| |
| Гірська зебра Гартмана в Національному парку Етоша, Намібія | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Непарнопалі (Perissodactyla) |
| Родина: | Коневі (Equidae) |
| Рід: | Кінь (Equus) |
| Вид: | |
| Підвид: | Гірська зебра Гартмана (E. z. hartmannae)
|
| Триноміальна назва | |
| Equus zebra hartmannae (Matschie, 1898)
| |
| |
| Range map of Equus zebra hartmannae and Equus zebra zebra | |
 Вікісховище: Equus zebra hartmannae
| |
Гірська зебра Гартмана (Equus zebra hartmannae) — підвид гірської зебри, що мешкає в південно-західній Анголі та західній Намібії. Її легко відрізнити від інших подібних видів зебр за підгрудком, а також за відсутністю смуг на животі.
Середовище проживання та поведінка
Зебри Гартмана спритні альпіністи і здатні жити в посушливих умовах і крутих гірських місцевостях.[3]
Гірські зебри Гартмана вважають за краще жити невеликими групами від 3 до 12 особин. Стада складаються з одного жеребця та кількох кобил. Молодих самців, як правило, виганяють, коли їм виповниться 2 роки. Молоді самці, утворюють стада холостяків. Як правило самці починають розмножуватися у віці 5 років.[4]
Гірська зебра Гартмана здійснює позитивний вплив на довкілля у місцях свого проживання — під час своєї унікальної поведінки купанні в пилу вони створюють стійку западину у ґрунті, відому як "котяча яма". Ці ями створюють сприятливий ландшафт для місцевої рослинності. У пустельному кліматі рослинам легше укорінитися в таких ямах.[5]
Вони дуже добре переміщуються по камінню порівняно з іншими видами зебр і мають дуже жорсткі та загострені копита. Гірські зебри Гартмана відомі своєю грайливою поведінкою порівняно з іншими видами зебр. Хоча чисельність цього підвиду більша, ніж капської гірської зебри, він все ще вважається вразливим до зникнення.
Опис
Гірські зебри Гартмана мають вузькі смужки поперек спини, невелику подушечку під підборіддям, що помітно звисає, тіньові смуги відсутні. Цих зебр легко відрізнити за смугами, які тягнуться аж до копит, натомість на животі, на відміну від інших зебр, смуг у них немає.
Таксономія
Деякі дослідники вважають, що гірську зебру Гартмана слід розглядати як окремий вид від капської гірської зебри [6], але ця думка не підтверджена генетичними доказами (див. Гірська зебра#Таксономія ) у 2005 році.[7]
Список літератури
- ↑ Novellie, P. 2008. Equus zebra ssp. hartmannae. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 17 January 2013.
- ↑ Appendices | CITES. cites.org. Процитовано 14 січня 2022.
- ↑ Mountain Zebra - Facts, Diet & Habitat Information. Animal Corner (амер.). Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Penzhorn, B. L. (26 квітня 2010). A Long-term Study of Social Organisation and Behaviour of Cape Mountain Zebras Equus zebra zebra. Zeitschrift für Tierpsychologie. 64 (2): 97—146. doi:10.1111/j.1439-0310.1984.tb00355.x. ISSN 0044-3573.
- ↑ Wagner, Thomas C.; Uiseb, Kenneth; Fischer, Christina (2021). Rolling pits of Hartmann's mountain zebra ( Zebra equus hartmannae ) increase vegetation diversity and landscape heterogeneity in the Pre-Namib. Ecology and Evolution (англ.). 11 (19): 13036—13051. Bibcode:2021EcoEv..1113036W. doi:10.1002/ece3.7983. ISSN 2045-7758. PMC 8495834. PMID 34646451.
- ↑ A new perspective on Ungulate Taxonomy. www.ultimateungulate.com. Процитовано 12 липня 2017.
- ↑ Groves, C.P. (2005). Wilson, D.E.; Reeder, D.M. (ред.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (вид. 3rd). Baltimore: Johns Hopkins University Press. ISBN 0-801-88221-4. OCLC 62265494.
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |