Baltic Pipe
Країна	Данія,  Республіка Польща і  Норвегія
У межах природно-географічного об'єкта	Північне море[1], Данія[1], Балтійське море[1], Республіка Польща[1]
Оператор	Energinetd[1] і Gaz-System S.A.[1]
Довжина або відстань	900 км
Офіційний сайт​(дан.)​(пол.)​(нім.)​(швед.)​(англ.) Офіційний сайт​(пол.) Офіційний сайт​(англ.) Офіційний сайт​(нім.) Офіційний сайт​(дан.) Офіційний сайт​(швед.)
Baltic Pipe у Вікісховищі

Baltic Pipe — чинний газогін між норвезьким сектором Північного моря та Польщею. Це стратегічний інфраструктурний проєкт для створення нового коридору газопостачання. Спершу планувалося, що після завершення будівництва у січні 2023 року він транспортуватиме природний газ із Північного моря до Польщі через Данію об'ємом до 10 млрд м³/рік.^[2]

Проєкт розробляли данський оператор транспортування газу та електроенергії Energinet^[en] та польський оператор газотранспортної мережі Gaz-System^[3][4]. Проєкт визнано проєктом спільного інтересу Європейського Союзу.^[5][3]

Проєкт стартував у 2001 році, коли данська нафтогазова компанія DONG^[en] і польська нафтогазова компанія PGNiG підписали угоду про будівництво газопроводу та постачання данського газу до Польщі.^[6]

Було досягнуто домовленості про створення трубопровідного консорціуму з двома третинами акцій, що належать DONG і однією третиною — PGNiG з можливою участю Statoil.^[7]

Проте незабаром після цього проєкт було призупинено через економічну доцільність.

Проєкт було відновлено у 2007 році. 2 травня 2007 року PGNiG і Energinet, данський оператор транспортної системи, який отримав у DONG газотранспортну мережу Данії, підписали угоду про вивчення можливості будівництва Baltic Pipe.^[8]

У серпні 2008 року уряд Польщі замінив PGNiG на повністю державного оператора трубопроводів Gaz-System як партнера проєкту.^[9]

18 травня 2009 року Європейська комісія оголосила конкурс на отримання грантів у рамках Європейської енергетичної програми відновлення. На реалізацію проєктів Skanled^[en] і Baltic Pipe пропонувалося виділити близько 150 млн євро.^[10] Європейська комісія виділила 3,2 млн євро на технічне проєктування газогону.^[11][12] Проте 16 червня 2009 року Gaz-System призупинила реалізацію проєкту через призупинення проєкту Skanled та відсутність попиту на природний газ у Польщі.^[13]

Проєкт був відновлений Польщею у лютому 2010 року після перегляду проєкту^[14], щоб зменшити використання вугілля та газу з Росії.^[15]

Поточний проєкт було започатковано у 2016 році, коли було проведено нове техніко-економічне обґрунтування.^[3] Проєкт був включений Європейською комісією до першого списку проєктів спільного інтересу в 2013 році, а також до обов'язкового списку 18 листопада 2015 року. 24 листопада 2017 року він був включений втретє.^[16]

У середині 2017 року «Energinet» та «Gaz-System» запустили тендер з продажу газу.^[4][17]

У січні 2018 року вони підписали 15-річні угоди з учасниками ринку. У 2018 році громадські слухання відбулися в Данії, Швеції, Німеччині та Польщі. У липні 2018 року було надано 18,3 мільйона євро субсидії від Connecting Europe Facility^[en][16]. У квітні 2019 року Європейська комісія надала проєкту фінансування у розмірі 214,9 млн євро.^[18]

В 2018—2020 роках були проведені аналітичні, пошукові та проєктні роботи для отримання необхідних дозволів на будівництво та експлуатацію Baltic Pipe.

У 2018 році 48 % електроенергії, виробленої в Польщі, було отримано з кам'яного вугілля, 29 % — з бурого вугілля, 13 % — з відновлюваних джерел (переважно енергія вітру) і 7 % — з природного газу.^[19]

3 червня 2021 року Данська апеляційна рада з питань навколишнього середовища та харчових продуктів оголосила, що вона скасувала дозвіл на землю, виданий у 2019 році Baltic Pipe. Згідно з рішенням апеляційної комісії, дозвіл на проєкт, виданий Данським агентством з охорони навколишнього середовища, недостатньо виклав заходи, які будуть вжиті для захисту сонь, північних березових мишей і кажанів під час будівництва 210 км газагону через Данію. Рішення означало, що екологічне агентство Данії має провести додаткові дослідження.^[20]

19 червня 2021 року Данське агентство з охорони навколишнього середовища повідомило, що Baltic Pipe Project може відновити будівельні роботи на окремих ділянках 210-кілометрового маршруту через Данію. Очікується, що загальний проект буде відкладено на 3 місяці, але він зможе забезпечити значну частину узгодженої потужності до жовтня 2022 року, працюючи над досягненням повної потужності до кінця 2022 року.^[21]

21 грудня 2021 року Данське агентство з охорони навколишнього середовища розпочало 8-тижневий період слухань щодо Звіту про оцінку впливу на навколишнє середовище Baltic Pipe та слухання проекту.^[22]

1 березня 2022 року Данське агентство з охорони навколишнього середовища видало новий екологічний дозвіл для газопроводу Baltic Pipe після того, як початковий дозвіл був скасований Данською апеляційною радою з питань навколишнього середовища та харчових продуктів у 2021 році. Завдяки новому дозволу Energinet може відновити будівництво окремих частин проекту у східній частині півострова Ютландія та на західній частині острова Фюн.

У квітні 2022 року було здійснено підключення до секції Північного моря. Роботи все ще залишалися на суші.^[23]

Energinet планує ввести в експлуатацію Baltic Pipe з частковою потужністю з 1 жовтня 2022 року, використовуючи частини існуючої газотранспортної мережі в Данії як тимчасову заміну частин, які були відкладені. Очікувалося, що весь проект мало бути запущено на повну річну потужність до 10 млрд м³ до 1 січня 2023 року.^[2] До серпня трубопровід між Данією та Польщею було зварено, випробувано та очищено.^[24]

15 вересня PGNiG оголосила, що на норвезькому нафтогазовому родовищі Copernicus, 50 % акцій якого вони володіють, не виявлено вуглеводнів.^[24]

23 вересня PGNiG і Equinor оголосили про 10-річне постачання газу через Baltic Pipe по 2,4 млрд м³/рік в 2023—2033 рік^[25] . Відкриття відбулося в польському Щецині 27 вересня 2022 року^[26][27][28]. 1 жовтня Польща почала отримувати газ із Норвегії^[29]. Після відкриття міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що Україна розраховує підвищити надійність газопостачання^[30].

Підводний трубопровід завдовжки 275 км мав з'єднати Факс^[en] у Данії та Нехоже-Поґожелиця у Польщі. Вартість будівництва цього трубопроводу оцінювалася в €335-350 млн залежно від діаметра труби.^[7] Його планувалося побудувати так, щоб газ проходив в обох напрямках.^[8]

Поточний проєкт складається з п'яти основних секцій:

• Підводний газогін у Північному морі — морський газогін між Норвезькою газовою мережею у Північному морі та газотранспортною системою Данії, що буде підключений до Europipe II^[en], який з'єднує Норвегію та Німеччину. Його вихід на сушу буде на західному узбережжі Данії поблизу міста Блааб'єрг^[en]. Морський трубопровід будуватиме та експлуатуватиме компанія «Energinet».
• Берег Данії — розширення існуючої системи транспортування Данії із заходу на схід, що містить 200 км нових трубопроводів. Заплановане розширення в Данії включає будівництво нового трубопроводу від Блааб'єрг до Нюбру, будівництво приймального заводу в Нюбру, будівництво нового трубопроводу від Егтвед^[en] до Малого Бельту, будівництво нового трубопроводу через Малий Бельт, будівництво нового трубопроводу через Фюн від Малого Бельта до Нюборга, будівництво нового трубопроводу на острові Зеландія від Конгсмарка до берега Балтійського моря у південно-східній частині Зеландії. Будуватиме та експлуатуватиме його компанія «Energinet».
• Компресорна станція в Данії, розташована у східній частині Зеландії, необхідна для трубопроводу між Данією та Польщею. Це також забезпечить реверс. Будуватиме та експлуатуватиме його компанія «Energinet», співфінансує компанія «Gaz-System».
• Підводний газогін у Балтійському морі завдовжки 275 км між Данією та Польщею забезпечує двонапрямну передачу газу. Маршрут пролягає через морські райони Данії та Польщі та виключну економічну зону Швеції з виходами на сушу у Факсе, Південна Данія та в Нехоже–Погожеліці, Польща. Морський трубопровід будуватиме та експлуатуватиме Gaz-System.
• Суходіл Польщі — розширення польської газотранспортної системи, що містить новий трубопровід завдовжки 230—340 км і три газокомпресорні станції. Він складається з будівництва сухопутного газопроводу, що з'єднує морський газопровід з національною газотранспортною системою, будівництва трубопроводу Голенюв — Львувек, розширення газокомпресорної станції Голенюв, будівництва газокомпресорної станції Ґустожин та розширення газопроводу до компресорної станції Одоланув. Його будуватиме та експлуатуватиме компанія Gaz-System.

Газогін має потужність транспортування газу 10 млрд м³/рік з Норвегії в Данію та Польщу та 3 млрд м³/рік з Польщі в Данію.^[31]

Трубопровід із Північного моря до Польщі має довжину 800—950 км. Baltic Pipe має потужність, щоб замінити приблизно 60 % імпорту польського газу з Росії через газогін Ямал.^[32]

• Baltic Pipe [Архівовано 4 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• Polska zbuduje «Północny Korytarz Gazowy»? Warszawa głównym przeciwnikiem Gazpromu [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• The Commission calls for proposals for €4 billion worth of energy investments [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]