Aichi AB-4 | |
---|---|
![]() | |
Призначення: | летючий човен |
Перший політ: | травень 1932 |
На озброєнні у: | ![]() |
Розробник: | Aichi ![]() |
Всього збудовано: | 6 |
Екіпаж: | 3 особи |
Крейсерська швидкість: | 112 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 165 км/год |
Довжина: | 9,75 м |
Висота: | 3,94 м |
Розмах крила: | 13,5 м |
Площа крила: | 47,1 м² |
Споряджений: | 2350 кг |
Двигуни: | Gasuden Urakaze |
Тяга (потужність): | 300 |
Підвісне озброєння: | 33 кг бомб |
Кулеметне озброєння: | 1 × 7,7-мм кулемет |
![]() |
Айчі AB-4 (англ. Aichi AB-4, від Aichi Biplane) — розвідувальний летючий човен створений компанією Aichi для Імперського флоту Японії для виконання нічних місій. Літак був прийнятий на озброєння флоту під назвою «Малий нічний розвідувальний летючий човен 6-ші» (яп. 六試小型夜間偵察飛行艇, Року-ші Коґата Якан Тейсацу Хікотей), але використовувався здебільшого для тестувань тактики й озброєння, тому було побудовано тільки шість прототипів, три з яких пізніше було продано цивільним операторам.
Історія
Військове використання
У 1931 році Японський флот видав специфікацію «6-ші» на створення малого летючого човна з можливістю запуску з катапульти. Літак мав використовуватись для різноманітних нічних місій, зокрема нічної розвідки, скидання освітлювальних міток на ціль, підтримувати зв'язок з підводними човнами, і навіть вести вогонь по цілях зі стрілецької зброї. Для цього вимагалось мала швидкість звалювання, але велика дальність польоту, а також висока стабільність літака для зменшення навантаження на пілота.
У компанії Aichi проєкт з внутрішнім позначенням AB-4 очолив інженер Тецуо Мікі. Це був суцільнометалевий біплан зі змішаною тканинною і металевою обшивкою, з відкритою кабіною для трьох членів екіпажу. Оснащувався двигуном Gasuden Urakaze, який приводив у рух штовхаючий дволопатевий дерев'яний гвинт. Дизайн нагадував німецький летючий човен Heinkel HD 55, але німецькі інженери не допомагали Aichi у створенні. Випробування першого прототипу почались у травні 1932 році, і вони в цілому виявились успішними, хоча довелось внести зміни в конструкцію хвоста. Флот провів свої випробування, і хоча літак мав задовільні характеристики, стабільність під час зльоту і на малих швидкостях була поганою, також недоліком була видимість з місця пілота, як і загальна зручність кабіни.
Це був перший нічний розвідник флоту, тому його прийняли на озброєння як «Малий нічний розвідувальний летючий човен 6-ші», але флот зупинив виробництво на шостому прототипі. Однак AB-4 використовувався для інтенсивних випробувань тактики та техніки, що зумовило виготовлення успішніших Aichi E10A й Aichi E11A.[1]
Цивільне використання
В 1935 році флот продав три AB-4 «Японській асоціації дослідження авіатранспорту» розташованій в Сакай. Там під керівництвом інженера Седжі Накамае вони були перероблені в транспортні літаки. Перший літак отримав індекс J-BBHI і власну назву «Куросіо-ґо» (на честь однойменної течії) мав найменше змін, з нього просто зняли військове обладнання. Другий літак «Ураказе-ґо» (Морський бриз) з індексом J-BBQI вже мав помітні модифікації — сидіння пілота перенесли на самий ніс, що дозволило переробити середню частину літака в п'ятимісну пасажирську кабіну. Безіменний третій літак отримав індекс J-BAlC теж мав місце пілота на носі літака і шестимісну пасажирську кабіну, але також отримав значно більші вікна в фюзеляжі. Окрім цього двигун заміни на потужніший імпортний Napier Lion.
Вони використовувались для пасажирських і вантажних перевезень на маршрутах компанії всередині Японії. Цивільні літаки мали репутацію стабільних і надійних літаків, але 27 травня 1937 року J-BBQI зазнав катастрофи під час посадки в погану погоду після тестового польоту зачепивши димар целулоїдної фабрики. Загинули всі п'ять членів екіпажу.[2]
Характеристики
Дані з Japanese Aircraft 1910—1941[3]
AB-4 («6-ші») | AB-4 (J-BBQI) | ||
---|---|---|---|
Екіпаж | 3 особи | 1 особа | |
Пасажиромісткість | 5 осіб | ||
Довжина | 9,75 м | 9,7 м | |
Висота | 3,94 м | 3,9 м | |
Розмах крил | 13,5 м | 14 м | |
Площа крил | 46,02 м² | ||
Маса | пустого | 1610 кг | 1740 кг |
спорядженого | 2350 кг | 2550 кг | |
максимальна | 2600 кг | - | |
Навантаження на крило | 50 кг/м² | 49,2 кг/м² | |
Двигун | 6-и циліндровий рядний Gasuden Urakaze | ||
Потужність | номінальна | 300 к. с. | |
питома | 7,83 кг/к. с. | 7,28 кг/к. с. | |
Швидкість | максимальна | 165 км/год | 150 км/год |
крейсерська | 112 км/год | 130 км/год | |
мінімальна | 84 км/год | - | |
Час підйому | 60 хвс 50 с. на висоту 2800 м. |
23 хв. 20 c. на висоту 2000 м. | |
Практична стеля | - | 3500 м |
Озброєння («6-ші»)
- Стрілецьке:
- 1 × 7,7-мм кулемет в носі літака
- Бомбове:
- до 33 кг освітлювальних снарядів чи бомб
Джерела
- Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aichi AB-4
Примітки
- ↑ Mikesh, 1967, с. 71.
- ↑ Mikesh, 1967, с. 72.
- ↑ Mikesh, 1967, с. 71-72.