7-ма група сил спеціальних операцій армії США 7th Special Forces Group (United States) | |
---|---|
На службі | 9 липня 1942 — 1945 1960 — по т.ч. |
Країна | США |
Належність | Сили спеціальних операцій США |
Вид | армія США |
Тип | Сили спеціальних операцій США |
Роль | ведення спеціальних операцій |
Чисельність | група ССО 4 батальйони |
У складі | Командування ССО армії Командування військ ССО армії |
Гарнізон/Штаб | Авіабаза Еглін, Вальпараїсо, Флорида |
Прізвиська | «Зелені берети» (англ. Green Berets) «Тихі професіонали» (англ. Quiet Professionals)[1] «Солдати-дипломати» (англ. Soldier-Diplomats) «Змієїди» (англ. Snake Eaters) «Бородаті виродки» (англ. Bearded Bastards)[2] |
Гасло | (лат. De Oppresso Liber) |
Війни/битви | Війна у В'єтнамі Вторгнення США в Гренаду Вторгнення США в Панаму Війна проти тероризму Війна в Афганістані Війна в Іраку |
Знаки розрізнення | |
Нарукавний шеврон належності до ССО армії | |
Основа під знак | |
Знак ССО | |
Медіафайли на Вікісховищі |
7-ма група сил спеціальних операцій армії США (англ. 7th Special Forces Group (United States) — військове формування, група сил спеціальних операцій армії США, призначена для виконання завдань спеціальних та загальновійськових операцій, ведення партизанської війни.
На 7-му групу сил спеціальних операцій сухопутних військ покладаються 6 основних завдань притаманних підрозділам спеціального призначення:
- ведення нетрадиційних бойових дій,
- забезпечення і підготовка військових формувань дружних іноземних держав,
- спеціальна розвідка,
- прямі бойові дії,
- визволення заручників та
- контртерористична діяльність.
7-ма група сил спеціальних операцій (повітряно-десантна) веде свою історію від заснування 9 липня 1942 року 1-ї роти 1-го батальйону 1-го загону спеціальних сил на військовій базі Кемп Вільям Гаррісон у Монтані. Головним завданням знов створеного підрозділу спеціального призначення було проведення рейдових дій проти об'єктів німецької ядерної програми, що розгорталися нацистами у Північній Європі. Однак, невдовзі підрозділ перенацілили на Алеутські острови для ведення бойових дій проти японських загарбників. Після завершення Алеутської кампанії, формування було перекинуто на Європейський театр війни, де в боях в Італії та Південній Франції завоювала собі прізвисько «Бригада червоних дияволів».
В 1945 році це підрозділ розформували у Франції, а 10 листопада 1953 року відновили у Форт Брегг, як 77-му групу спеціальних сил.
У 1960 році 77-ма група ССО було реорганізована у 7-му групу, яка послугувала базою для підготовки кадрового резерву для знов створюваних 3-ї та 6-ї груп ССО.
Група брала найактивнішу участь у війні у В'єтнамі, в першій операції в Лаосі та інших конфліктах у Південно-Східній Азії (спеціальні операції в Лаосі, Таїланді, у Південному В'єтнамі тощо).
З 1962 року підрозділи 7-ї групи паралельно залучалися на проведення військової допомоги збройним силам країн Південної Америки. Так у травні 1962, рота «D» передислокувалася у Форт Гулік, в зоні Панамського каналу й стала базою для розгортання 8-ї групи ССО. Особовий склад 7-ї групи брав активну участь у проведенні заходів боротьби з розповсюдженням наркотиків у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу та Болівії.
3 жовтня 1989 року підрозділи 7-ї групи розпочав розвідувальну місію у Панамі під час вторгнення американських військ до країни. У період з грудня 1989 до січня 1990 року оператори ССО провели безліч розвідувальних, пошукових операцій та спрямованих акцій і дій на підтримку операції «Справедлива справа».
З початку 2002 року особовий склад групи ССО залучався до проведення спеціальних операцій у контексті операції «Нескорена свобода» у всьому світі. Бійці 7-ї групи змагалися в Афганістані, Іраку та інших регіонах планети на підтримку боротьби з глобальним тероризмом. Частина втратила у цих боях солдатів більше за будь-які інші групи спеціальних операцій армії США.
Оргштатна структура 7-ї групи ССО армії США
[ред. | ред. код]- Операція «Червоний світанок»
- Група пустельної глибинної розвідки
- Lockheed MC-130
- Операція «Носоріг»
- Операція «Нескорена свобода» — Філіппіни
- Виноски
- Джерела
- ↑ Stanton, Doug (24 June 2009). The Quiet Professionals: The Untold Story of U.S. Special Forces in Afghanistan. Huffington Post. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
- ↑ Most Popular E-mail Newsletter. USA Today. 9 November 2011. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
- 7th Special Forces Group (Airborne), 1st Special Forces Regiment [Архівовано 10 березня 2007 у Wayback Machine.]
- 7th Special Forces Group (Airborne) [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Profile: 7th Special Forces Group (Airborne) [Архівовано 18 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- 7th Special Forces Group (Airborne)
- U.S. Army: 7th Special Forces Group Airborne
- 7th Special Forces Group (Airborne) [Архівовано 21 травня 2017 у Wayback Machine.]