11-й танковий Радомсько-Берлінський Червонопрапорний, орденів Суворова і Кутузова корпус
На службі	1942-липень 1945
Країна	СРСР
Вид	Бронетанкові війська
Тип	Червона армія
Війни/битви	Німецько-радянська війна
Почесні найменування

11-й та́нковий Радо́мсько-Берлі́нський Червонопра́порний, ордені́в Суво́рова і Куту́зова ко́рпус — оперативно-тактичне військове об'єднання Червоної армії періоду Другої Світової війни.

У травні-червні 1942 року в Московському військовому окрузі на підставі Директив Ставки ВГК № 994021 від 25.05.1942 та № 994023 від 26.05.1942 року йшло формування 5-ї танкової армії, до складу якої увійшов і 11-й танковий корпус.

Після невдалих боїв у складі 5-ї танкової армії під час проведення Воронезько-Ворошиловградської операції корпус був виведений у резерв, де перебував до лютого 1943 року.

Директивою Ставки ВГК № 46002 від 10.01.1943 року корпус включено до складу 2-ї танкової армії Центрального фронту. Протягом лютого-березня 1943 року він брав участь у боях на севському напрямку в ході проведення Севської наступальної операції.

Директивою Ставки ВГК № 46122 від 21.04.1943 11-й танковий корпус був виведений у резерв Ставки ВГК в район Тули.

У подальшому в складі військ Південного, 1-го Українського та 1-го Білоруського фронтів корпус брав участь в бойових діях при проведенні Курської, Орловської, Донбаської, Нижньодніпровської, Білоруської, Вісло-Одерської та Берлінської операцій.

За цей час корпус майже не виходив з боїв. Виключенням стала тримісячна перерва наприкінці 1943 року.

Влітку 1944 року під час наступу на Ковель, через помилки у командуванні військами, 11-й танковий корпус потрапив у пастку, влаштовану німецьким командуванням й поніс значні втрати. Внаслідок цього було знято з посади командира корпусу генерал-майора Пилипа Рудкіна (Наказ ВГК № 220146).

10 червня 1945 року корпус переформований на 11-ту танкову дивізію^[1].

• Управління корпусу;
• 53-тя танкова бригада;
• 59-та танкова бригада;
• 160-та танкова бригада;
• 12-та мотострілецька бригада;
• 8-й окремий бронеавтомобільний розвідувальний батальйон.

• Управління корпусу;
• 20-та танкова бригада;
• 36-та танкова бригада;
• 65-та танкова бригада;
• 12-та мотострілецька бригада;
• 50-й гвардійський важкий танковий полк прориву (з 06.1944);
• 1461-й самохідно-артилерійський полк (з 01.1944);
• 1493-й самохідно-артилерійський полк (з 06.1943);
• 243-й мінометний полк;
• 1388-й зенітно-артилерійський полк;
• 93-й мотоциклетний батальйон;
• 26-й окремий бронеавтомобільний розвідувальний батальйон (з 04.1943 по 12.1943);
• Корпусні частини:
  • 687-й окремий батальйон зв'язку (з 04.04.1943);
  • 153-й окремий саперний батальйон (з 20.07.1943);
  • 81-ша окрема рота хімічного захисту (з 24.07.1943);
  • 11-та окрема автотранспортна рота підвозу ППМ (з 18.07.1942 по 25.04.1943);
  • 34-та окрема автотранспортна рота підвозу ППМ (з 18.09.1943);
  • 90-та рухома ремонтна база (з 10.06.1942 по 1943);
  • 263-я польова танкоремонтна база (з 1943);
  • 91-ша польова авторемонтна база (з 26.06.1942);
  • Окрема авіаланка зв'язку (з 1943);
  • 431-й польовий автохлібозавод (з 31.12.1942 до 1943);
  • 29-й польовий автохлібозавод (з 1943);
  • 1937-ма польова каса Держбанку (з 15.02.1944);
  • 2083-тя військово-поштова станція (з 10.07.1942).

• генерал-майор т/в Попов Олексій Федорович (з 19.05.1942 по 21.07.1942);
• генерал-майор т/в Лазарєв Іван Гаврилович (з 22.07.1942 по 07.06.1943);
• генерал-майор т/в Радкевич Микола Миколайович (з 08.06.1943 по 21.10.1943);
• генерал-майор т/в Гриценко Дмитро Максимович (з 22.10.1943 по 11.01.1944);
• генерал-майор т/в Рудкін Пилип Микитович (з 12.01.1944 по 14.07.1944);
• генерал-майор т/в Ющук Іван Іванович (з 15.07.1944 по 09.05.1945).

• полковник Калініченко Петро Іванович (з 21.05.1942 по .06.1943);
• генерал-майор т/в Гриценко Дмитро Максимович (з 7.06.1943 по .06.1945).

• Радомський (Наказ ВГК від ??.01.1945).
• Берлінський
• Орден Червоного Прапора — за форсування річки Західний Буг і оволодіння містами Парчів, Радзинь, Лукув.
• Орден Суворова 2-го ступеня (Указ ПВР СРСР від 19.02.1945) — за оволодіння містами Томашув і Лодзь.
• Орден Кутузова 2-го ступеня (Указ ПВР СРСР від 15.04.1945) — за оволодіння містом Куннерсдорф.

• Квасов Іван Іванович — капітан, командир танкової роти 3-го танкового батальйону 65-ї танкової бригади (Указ ПВР СРСР від 31.05.1945).
• Костюк Федір Семенович — старший лейтенант, командир танкової роти 1-го танкового батальйону 65-ї танкової бригади (Указ ПВР СРСР від 31.05.1945).
• Лейков Андрій Леонардович — капітан, заступник командира танкового батальйону 36-ї танкової бригади (Указ ПВР СРСР від 19.03.1944).
• Орлов Михайло Федорович — старший лейтенант, командир танкової роти 65-ї танкової бригади (Указ ПВР СРСР від 27.02.1945).
• Павлов Валентин Васильович — капітан, командир 3-го танкового батальйону 65-ї танкової бригади (Указ ПВР СРСР від 24.03.1945).
• Пятакович Олександр Францевич — старший лейтенант, командир танкового взводу 65-ї танкової бригади (Указ ПВР СРСР від 24.03.1945).
• Тікунов Григорій Якович — капітан, командир танкової роти 36-ї танкової бригади (Указ ПВР СРСР від 27.02.1945).

• Ющук И. И. «Одиннадцатый танковый корпус в боях за Родину» — Москва: Воениздат, 1962.

• 11-й танковий корпус на сайті «Танковый фронт» [Архівовано 23 липня 2013 у Wayback Machine.]